№ 25552721, 01.08.2012, Odesa Commercial Court of Appeal

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" серпня 2012 р.Справа № 2/17-4827-2011Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді Жекова В.І.,

Суддів Сидоренко М.В., Аленіна О.Ю.,

секретар судового засідання Щербатюк О.В.

за участю представників сторін 01.08.2012р.:

від Управління пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси- Таташекіч О.А.

від Відкритого акціонерного товариства „Український інститут кранобудування"-Євлаш О.В.

розглянувши апеляційну скаргу

Управління пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси

на ухвалу Господарського суду Одеської області

від 05.07.2012 р.

по справі № 2/17-4827-2011

за заявою кредитора Управління пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси

до боржника Відкритого акціонерного товариства „Український інститут кранобудування"

про визнання банкрутом

Ухвалою Одеського апеляційного Господарського суду від 19.07.2012р., яка надіслана учасникам процесу 20.07.2012 р., розгляд апеляційної скарги призначено на 01.08.2012р.

Учасники судового процесу відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлялись про час і місце розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до вимог частини третьої ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судовий процес фіксується технічними засобами та відображається у протоколі судового засідання у порядку, встановленому цим Кодексом. Згідно з частиною сьомою ст. 81 Господарського процесуального кодексу України на вимогу хоча б одного учасника судового процесу у суді першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи по суті або за ініціативою суду здійснюється фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до вимог ст.102 ГПК України, апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановляння ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

В судовому засіданні, що відбулось 01.08.2012 р. відповідно до вимог ст. 85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

23.11.2011р. Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси звернулось до Господарського суду Одеської області з заявою до Відкритого акціонерного товариства „Український інститут кранобудування", в якій просило прийняти заяву про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника Відкрите акціонерне товариство „Український інститут кранобудування", оскільки останнє неспроможне сплатити заборгованість перед Управлінням Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси.

Заява обгрунтована тим, що ВАТ „Український інститут кранобудування" перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з 22.10.1997р. станом на 23 листопада 2011р. має заборгованість 299112, 79 грн., підприємство відсутнє за юридичною адресою.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.07.2012р. (суддя Бахарєв Б.О.) провадження у справі №2/17-4827-2011 про визнання банкрутом Відкритого акціонерного товариства „Український інститут кранобудування" (65017, м. Одеса, вул. авіаційна, буд. 18, код ЄДРПОУ 04689197) припинено; скасовано мораторій на задоволення вимог кредиторів введений ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.11.2011р.

Ухвала мотивована тим, що підстав для подальшого розгляду справи та відкриття ліквідаційної процедури боржникам відповідно до ст.52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" немає.

Не погодившись з вищезазначеною ухвалою, Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси звернулось до Одеського апеляційного Господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права просить повністю скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.07.2012р. по справі №2/17-4827-2011; передати справу №/17-4827-2011на розгляд до Господарського суду Одеської області.

Звертаючись з апеляційною скаргою апелянт посилається на те, що при прийнятті оскаржуваної ухвали Господарським судом першої інстанції не в повному обсязі з'ясовані всі обставини справи, що мають істотне значення для справи.

Крім того, особа, яка подала апеляційну скаргу зазначає, що відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та за № 11 внесено запис щодо відсутності юридичної особи за юридичною адресою.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередньою судовою інстанцією належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Так, з наявних у справі матеріалів вбачається, що у зв'язку із відсутність суми боргу у ВАТ „Український інститут кранобудування" яка дає можливість звернення з заявою про банкрутство на загальних підставах Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси звернулось 23.11.2011р. до господарського суду Одеської області із заявою про порушення справи про банкрутство до ВАТ „Український інститут кранобудування" з підстав передбачених ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а саме в зв'язку з відсутністю боржника.

В обгрутування такого звернення був покладений витяг з ЄДРПОУ від 23.11.2011р. де зазначено, що боржник Відкрите акціонерне товариство «Український інститут кранобудування» за юридично адресою не знаходиться (т.2, а.с.6-8).

Судова колегія апеляційної інстанції погоджується із доводами наведеними в оскаржуваній ухвалі, а відтак і не погоджується з доводами наведеними в апеляційній скарзі виходячи з наступного.

Так, положення частини першої і другої ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" щодо процедури визнання банкрутом відсутнього боржника застосовується у разі фактичного припинення юридичною особою -боржником своєї діяльності за умовами відсутності та неможливості визначення місцезнаходження керівника боржника.

Матеріали справи містять лише витяг з ЄДРПОУ від 23.11.2011р. де зазначено, що боржник Відкрите акціонерне товариство «Український інститут кранобудування»за юридично адресою не знаходиться (т.2, а.с.6-8), і не містять достатніх даних щодо припинення Відкритим акціонерним товариством „Український інститут кранобудування" підприємницької діяльності, а саме лише відсутність боржника за юридичною адресою, не може бути підставою для застосування спрощеної процедури визнання його банкрутом в порядку ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки наведений витяг оцінюється на ряду із іншими доказами, а наявні у справі документи податкової звітності свідчать, що діяльність підприємства відбувається ( а.с. 32-55 т.3).

Отже, навіть за наявності витягу із ЄДРПОУ для подальшого розгляду справи і визнання боржника банкрутом з відкриттям ліквідаційної процедури, кредитор повинен надати інші докази, що свідчать про неподання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності та докази припинення господарської діяльності боржника, а наданий до суду апеляційної інстанції оригінал витягу № 634411 свідчить, що Відкрите акціонерне товариство «Український інститут кранобудування»станом на 19.07.2012р. знаходиться за юридичною адресою.

Таким чином, підстави для подальшого розгляду справи та відкриття ліквідаційної процедури боржника відповідно до умов встановлених ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" відсутні.

Вказана правова позиція узгоджується із Постановами Вищого господарського суду України № 32-7/94-10-1298 від 24.03.2011 р., № 2-17/3735-2008 від 14.01.2009 р.

Отже, твердження апелянта щодо того, що при прийнятті оскаржуваної ухвали Господарським судом першої інстанції не в повному обсязі з'ясовані всі обставини справи, що мають істотне значення для справи, колегією суддів апеляційної інстанції до уваги не приймаються, оскільки з матеріалів справи вбачається, що при прийнятті оскаржуваної ухвали Господарським судом першої інстанції досліджено всі обставини справи та цілком обґрунтовано прийнято рішення щодо припинення провадження у справі.

Відповідно до пункту 36 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику в справах про банкрутство" від 18.12.2009р. № 15 роз'яснено: "Законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору)".

Наведене вище свідчить про обґрунтованість прийнятої оскаржуваної ухвали та унеможливлює задоволення скарги, оскільки господарським судом першої інстанції виконані саме відповідні процесуальні дії, що передбачені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України у повному обсязі.

Відповідно до вимог статті 4-1 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Крім того, згідно п.1 ст.5 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до приписів статті 6 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" справи про банкрутство підвідомчі господарським судам і розглядаються ними за місцезнаходженням боржника.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Крім того, відповідно до вимог ст. 38 ГПК України, (в редакції Закону № 2453-VI ), забезпечення судового процесу доказами покладено виключно на сторони у справі.

З огляду на викладене судова колегія апеляційної інстанції зазначає, що оскаржувана ухвала прийнята з додерженням норм матеріального та процесуального права, а відтак остання підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.85,99,101-106 ГПК України,

колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.07.2012 р. по справі № 2/17-4827-2011-залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Постанова відповідно до вимог ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови підписано 03.08.2012р.

Головуючий суддя Жеков В.І. Судді Сидоренко М.В. Аленін О.Ю.