УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"10" листопада 2011 р.справа № 2а-4638/09/0470
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Юхименка О.В.
суддів: Руденко М.А. Нагорної Л.М.
при секретарі судового засідання: Тепловій Г.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Січеслав»
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду
від 28 травня 2010 року
у справі № 2а-4638/09/0470
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Січеслав»
вул. Полтавська, 129, м. Павлоград Дніпропетровської обл., 51400;
до відповідача Західно-Донбаської об'єднаної
Державної податкової інспекції Дніпропетровської області,
вул. Верстатобудівників, 14-А, м. Павлоград Дніпропетровської, 51400;
про скасування Актів;
встановив: Товариством з обмеженою відповідальністю «Січеслав»подано позов до Західно-Донбаської ОДПІ про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 22.07.2008р. №№ 0054241541 і 0054241542.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд (суддя Павловський Д.П.) своєю постановою від 28 травня 2010 року у позові відмовив.
Постанова суду мотивована тим, що виконання платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні, зупиняє звернення до суду із дотриманням строків, визначених пунктом 5.2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року N 2181-III (2181-14). Звернення поза межами цього строку не змінює статусу таких сум як податкового боргу, за затримку сплати якого застосовуються штрафні (фінансові) санкцій на підставі підпункту 17.1.7 Закону (2181-14).
Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю «Січеслав», Позивач, вказує на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги її заявник посилається на те, що сума податкового боргу виникла з моменту прийняття остаточного судового рішення -20.11.2007р. Отже, ОДПІ не мала законних підстав податковий борг вважати узгодженим з 25.02.2005р. Та, відповідно, застосувати штрафні (фінансові) санкції за затримку сплати податкового боргу.
Просить постанову окружного адміністративного суду скасувати та ухвалити нове рішення. Позов задовольнити.
Західно-Донбаська об'єднана Державна податкова інспекція Дніпропетровської області, Відповідач, скаргу оспорив.
В запереченнях на апеляційну скаргу вказує на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судовий розгляд адміністративної справи здійснювався з повним фіксуванням судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Обставини справи: уповноваженими фахівцями держподаткінспекції була проведена комплексна планова виїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Січеслав»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2001р. по 30.09.2004р.
За результатами перевірки 11.02.2005р. був складений Акт № 46-23/1-24226192.
На підставі Акта перевірки, керівником ОДПІ 15.02.2005р. прийнято податкові повідомлення-рішення №№ 0000352342/0 та 0000342342/0.
Згідно з підпунктом 4.2.2 б) пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року N 2181-III (2181-14), Товариству з обмеженою відповідальністю «Січеслав»визначено суми податкових зобов'язань з податку на прибуток у розмірі 19.530,66 грн., та податку на додану вартість у розмірі 12.809,70 грн., відповідно.
Податкові повідомлення-рішення №№ 0000352342/0 та 0000342342/0 були предметом самостійного судового розгляду.
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2005р. у справі № А17/268, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.03.2006р., податкове повідомлення-рішення № 0000352342/0 визнано недійсним в частині визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1.008,00 грн.
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.2006р. у справі № А17/28, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.07.2006р., відмовлено у задоволенні позову про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000342342/0.
08.07.2008р. уповноваженими фахівцями держподаткінспекції проведена невиїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Січеслав»з питань своєчасності сплати податку на прибуток та податку на додану вартість за період 2005-2006рр.
За результатами перевірки складений акт № 191/15-1-24226192.
В акті перевірки вчинено записи про порушення підпункту 5.3.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року N 2181-III (2181-14):
податкові зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 11.850,74 грн., визначені податковим повідомленням-рішенням № 0000352342/0, граничним терміном сплати 25.02.2005р., та за деклараціями від квітня, липня, жовтня і грудня 2005 року, червня та серпня 2007 року, сплачені із затримкою, що є більшою 90 календарних днів;
податкові зобов'язання з податку на додану вартість, визначені податковим повідомленням-рішенням № 0000342342/0, граничним терміном сплати 25.02.2005р., а також за деклараціями з січня по серпень 2005 року, лютий, березень 2006 року, та серпень 2007 року, сплачені із затримкою, що є більшою 90 календарних днів.
22.07.2008р. керівником контролюючого органу прийнято податкові повідомлення-рішення №№ 0054241541/0 та 0051471542/0.
На підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року N 2181-III,
- за затримку сплати на 934 календарних дні граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 17.850,81 грн. ТОВ «Січеслав»зобов'язано сплатити штраф у розмірі 50 % на загальну суму 8.925,41 грн.
- за затримку сплати на 1086 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 10.877,67 грн. ТОВ «Січеслав»зобов'язано сплатити штраф у розмірі 50 % на загальну суму 5.438,84 грн.
Скасування податкових повідомлень-рішень було предметом судового позову.
Колегія суддів, заслухавши представника Відповідача, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженої постанови, виходить за наступного.
За позицією заявника апеляційної скарги, про що зазначено вище, строк для погашення податкового боргу, визначеного повідомленнями-рішеннями №№ 0000352342/0 та 0000342342/0, виник з моменту прийняття остаточного судового рішення, а не з 25.02.2005р., як на це вказують фахівці контролюючого органу.
Так, у відповідності з підпунктом 5.2.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року N 2181-III (2181-14) платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання.
В той же час, неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення, з огляду на приписи підпункту 5.2.4 Закону (2181-14), вважається податкове зобов'язання платника податків.
Податкове зобов'язання, не сплачене у встановлений строк, набуває статусу податкового боргу. Отже, навіть звернення платника податків до суду поза межами строку сплати податкового зобов'язання не змінить статусу такої суми як податкового боргу. Дієвим стало б забезпечення адміністративного позову, доказів чого у справі немає.
Як з'ясовано судом першої інстанції, позови про скасування податкових повідомлень-рішень від 15.02.2005р. №№ 0000352342/0 та 0000342342/0 було подано 18.10.2005р. та 27.01.2006р., відповідно.
Отже, за податковими повідомленнями-рішеннями №№ 0000352342/0 та 0000342342/0 податковий борг виник з 25.02.2005р. І в силу підпункту 17.1.7 Закону (2181-14) у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених Законом, зобов'язаний сплатити штраф у відсотках погашеної суми податкового боргу.
Слід вказати на відсутність повідомлення-рішення № 0054241542, про скасування якого просив Позивач (а. с. 95 - 97).
22.07.2008р. керівником контролюючого органу приймались податкові повідомлення-рішення №№ 0054241541/0 та 0051471542/0.
В межах апеляційної скарги підстави для скасування або зміни постанови окружного адміністративного суду відсутні.
Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -
У Х В А Л И В
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Січеслав»залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 травня 2010 року у справі № 2а-4638/09/0470 -без змін.
Рішення суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції у порядку та у строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: О.В. Юхименко
Суддя: М.А. Руденко
Суддя: Л.М. Нагорна
The court decision No. 25517519, Dnipropetrovsk Administrative Court of Appeal was adopted on 10.11.2011. The procedural form is Administrative, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find essential data about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find key data quickly.
This decision relates to case No. 23006/10. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: