Court ruling № 25501946, 30.07.2012, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" липня 2012 р. м. Київ К/9991/15674/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Лосєва А.М.

Федорова М.О.

за участю секретаря Корженкової І.О.

представника позивача Петрова Є.В.

відповідача Величка Д.В.

прокуратури Суходольського С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги

Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одесі Державної податкової служби та Заступника прокурора Одеської області

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19.01.2011 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2011

у справі №2а-8064/10/1570

за позовом Дочірнього підприємства «Фірма Леда»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків (СДПІ по роботі з ВПП) у м.Одесі

за участю Прокуратури Приморського району м.Одеси

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 19.11.2010, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2011, позов ДП «Фірма Леда»задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0001111540/0 від 04.05.2010 СДПІ по роботі з ВПП у м.Одесі, яким ДП «Фірма Леда»визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 21476205,9 грн., у т.ч. основний платіж 14769362,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 6706843,9 грн.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційними скаргами відповідача та прокурора, у яких ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового про відмову в позові, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини 1 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України у справі здійснено заміну відповідача Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одесі правонаступником Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м.Одесі Державної податкової служби, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру серії ААВ №278134.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено документальну невиїзну перевірку з питань дотримання позивачем вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «ЦНБТ «Юпітер-Південь», ПП «Лайн-Лімітед», ПП «ОПТ Універсал»за період з 01.02.2010 по 31.05.2010, за результатами якої складений акт №438/15-4/24761695/35 від 14.07.2010.

За висновками акта перевірки позивачем порушено вимоги підпункту «д»підпункту 7.2.1 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(далі -Закон №168/97-ВР) та пункту 18 Порядку заповнення податкових накладних, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 №165, оскільки його контрагенти на знаходяться за юридичними адресами, їх фактичне місцезнаходження не встановлено, крім того у постачальників товару не було підстав видавати податкові накладні, оскільки у них не виникло податкових зобов'язань.

На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0001111540/0 від 04.08.2010, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 21476205,9 грн., у т.ч. за основним платежем 14769362,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій 6706843,9 грн.

За правилами підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 цього Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту. Підпунктом 7.2.3 названого пункту Закону передбачено, що податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Згідно з підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Із аналізу наведених положень Закону № 168/97-ВР вбачається, що підставою для формування податкового кредиту є наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, яка видається платником податку, що поставляє товари (роботи, послуги), на підтвердження здійснення такої поставки. Тобто Закон № 168/97-ВР пов'язує виникнення у платника ПДВ права на включення сплачених ним сум податку до податкового кредиту із фактичним виконанням робіт (послуг) чи поставкою товарів, у ціні яких цей податок сплачений.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем укладено договори поставки товарів з ТОВ «ЦНБТ «Юпітер-Південь», ПП «Лайн-Лімітед», ПП ОПТ Універсал», виконання яких підтверджується первинними документами (податковими накладними, товарно-транспортними накладними, реєстрами податкових накладних, платіжними документами), які свідчать про реальне виконання договорів та їх товарний характер. Використання придбаних товарів у господарській діяльності позивача підтверджено договорами та виданими позивачем як постачальником податкових накладних, звітами по оборотам номенклатури.

Таким чином, обставини, які стали підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, знаходяться поза межами вимог підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 та підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону № 168/97-ВР щодо умов виникнення у позивача права на податковий кредит, оскільки Закон не ставить у залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання.

За умови фактичного здійснення господарської операції, наявність у особи права складати податкові накладні пов'язане з фактом її реєстрації як платника податку на додану вартість.

Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців регулюються нормами Закону України від 15 травня 2003 року № 755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців».

Так, статтею 18 вказаного Закону (в редакції, що існувала на час вирішення спору) визначено: якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Податковим органом не надано доказів скасування державної реєстрації та реєстрації платника ПДВ контрагентів позивача на час виконання спірних господарських операцій.

За таких обставин, судова колегія доходить висновку, що рішення суду першої та апеляційної інстанції прийнято за повного з'ясування обставин справи та правильного застосування норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для його скасування з мотивів, наведених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст.220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційні скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одесі та Заступника прокурора Одеської області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19.01.2011 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2011 -без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді А.М.Лосєв

М.О.Федоров

Суддя Л.В. Ланченко