Справа № 1615/2849/2012
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27.07.2012Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі головуючого судді Маханькова О.В.,
при секретарі Скічко Н В.,
за участю позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Кременчуці Полтавської області цивільну справу за позовом фізичної особи ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою та прохала суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача ОСОБА_2 аліменти в розмірі 600грн. щомісячно на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження і до її повноліття.
В своїй позовній заяві вказала, що вони перебувають в шлюбі з відповідачем. Мають дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини не надає. Позивачу одній самотужки вирішувати всі матеріальні питання, щодо утримання дитини , в зв'язку з цим вона вимушена звернутися до суду.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, прохала суд задовольнити позов, стягнути з відповідача ОСОБА_2 аліменти в розмірі 600грн. на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 и до її повноліття.
Відповідач в судове засідання не з*явився, направив клопотання про розгляд справи без його участі, проти позову заперечує, вважає що необхідно стягнути з нього аліменти в розмірі ј частини з усіх видів заробітку щомісячно, надав довідку про заробіток.
Суд, вислухавши позивача, проаналізувавши представлені докази, встановив наступне:
Подружжя ОСОБА_2 перебувають у шлюбі. Від даного шлюбу мають дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження яка проживає з позивачкою і на утримання якої відповідач не надає матеріальної допомоги. Сторони проживають окремо.
Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Україною 27.02.1991 р., держави учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки, або у відповідних випадках законні опікуни, несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини.
Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.
У відповідності до ст.ст. 180,185 СК України батьки зобов'язані утримувати свою неповнолітню дитину до виповнення їй 18 років.
Між позивачем та відповідачем по справі ускладнилися відносини, сторони проживають окремо одне від одного. В добровільному порядку відповідач не надає достатньої допомоги дитині, не допомагає матеріально.
Підстав для звільнення відповідача ОСОБА_2 від обов'язку утримувати дитину, судом не встановлено.
Договору між батьками про сплату аліментів на дитину не досягнуто, тому він підлягає вирішенню в судовому порядку.
При визначенні розміру аліментів судом враховано стан здоров*я та матеріальний стан відповідача ОСОБА_2, стан здоров*я та матеріальне становище дитини, те що у відповідача відсутні інші діти.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених ст.184 СК України.
Відповідно до ст..191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред*явлення позову.
Щодо вимог про стягнення з позивача аліментів у твердій грошовій сумі, то позов в цій частині задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Відповідно до ст..184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Відповідачем ОСОБА_2 надано суду довідку, яка підтверджує, що ОСОБА_2 дійсно працює в ТОВ «ФОЗЗІ-ФУД» з 16.03.2012року на посаді вантажника та отримує заробітну плату.
Вимоги позивача ОСОБА_1 обґрунтовані та доведені в судовому засіданні доказами, тому підлягають частковому задоволенню.
На підставі ст.367 ЦПК України, рішення суду підлягає обов*язковому негайному виконанню по справам про аліменти в межах суми платежу за один місяць. Керуючись ст.ст. 4,10,60,213-215 ЦПК України, ст.ст. 180-182,191 СК України, суд , -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити частково .
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с.Гоголів Броварського району Київської області на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження в розмірі 1\4 частини з усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 07.06.2012 року.
Стягнути з ОСОБА_2 судовій збір в сумі 107 /сто сім / грн.30коп. на р/р 31212206700010, Одержувач : УДКС у м.Кременчуці / Крюківський район/ , 22030001, код ЄДРПОУ: 37965850, Банк одержувач: ГУДКСУ у Полтавській області, МФО : 831019, код суду 02886025.
Рішення в частині стягнення аліментів в розмірі суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з часу проголошення рішення до Апеляційного суду Полтавської області через Крюківський районний суд м. Кременчука.
Суддя: О.В.Маханьков
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 27.07. 2012 року.
The court decision No. 25427342, Kriukivskyi District Court of Kremenchuk City was adopted on 27.07.2012. The procedural form is Civil, and the decision form is Decision. On this page, you will find essential information about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find useful information conveniently.
This decision relates to case No. 1615/2849/2012. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: