Court ruling № 25412283, 17.07.2012, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2012 року м. Київ К-11039/08-С

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Карася О.В. (головуючого), Голубєвої Г.К., Рибченка А.О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 03.06 2008 у справі № 2-27/13211-07А за позовом Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства міста Саки" до Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Підприємство звернулось до суду з позовом, в якому поставлено питання визнати нечинними податкові повідомлення-рішення.

Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.04.2008 позов задоволено.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 03.06 2008 постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.04.2008 скасовано. Позов задоволено частково. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Сакської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим №0002371502 від 20.09.2006 про визначення суми штрафних санкцій в розмірі 34332,36 грн., №0002681502 від 27.10.2006 про визначення суми штрафних санкцій в розмірі 8449,69 грн., №0000111502 від 20.01.2007 про визначення суми штрафних санкцій в розмірі 15484,00 грн., №0000231502 від 12.02.2007 у частині визначення суми штрафних санкцій в розмірі 125368,03 грн., №0000391502 від 15.03.2007 про визначення суми штрафних санкцій в розмірі 33765,00 грн., №0000481502 від 10.04.2007 року про визначення суми штрафних санкцій в розмірі 20719,02 грн. В решті позову відмовлено.

Державна податкова інспекція подала касаційну скаргу, якою просить скасувати вказані рішення та відмовити у задоволенні позовних вимог. Посилається на порушення судами: п.п. 5.3.1. п. 5.3. ст. 5, п.п. 7.7. ст. 7, п.п. 17.1.7. п. 17.1. ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та ст. 67 Конституції України.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно відхилити з наступних підстав.

Як встановлено судами 04.09.2006 фахівцями податкового органу було проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питання своєчасності розрахунків з бюджетом за серпень 2006 року, по результатам якої було складено акт від 04.09.2006.

В ході проведення вказаної перевірки було встановлено факт несвоєчасної сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість по деклараціям №6819 від 19.04.2005, №8399 від 04.05.2005, №10412 від 19.05.2005.

На підставі вказаного акту перевірки податковим органом було прийнято податкове повідомлення - рішення №0002371502 від 20.09.2006 про застосування штрафних санкцій в сумі 34 332,36 грн.

12.10.2006 року відповідачем було проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питання своєчасності розрахунків з бюджетом за період - травень -червень 2005 року, по результатам якої було складено акт перевірки від 12.10.2006 року.

В ході проведення вказаної перевірки було встановлено факт несвоєчасної сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість по декларації №10412 від 19.05.2005.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0002681502 від 27.10.2006 про застосування штрафних санкцій в сумі 8 449,69 грн.

04.01.2007 року відповідачем було проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питання своєчасності розрахунків з бюджетом за період - червень 2005 року, по результатам якої було складено акт перевірки №102/1502/03347678 від 04.01.2007.

В ході даної перевірки було встановлено факт несвоєчасної сплати узгодженого податкового зобов'язання по податку на додану вартість по декларації №11711 від 30.06.2005.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №0000111502/0 від 20.01.2007 про застосування штрафних санкцій в сумі 15484,00 грн.

29.01.2007 року відповідачем було проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питання своєчасності розрахунків з бюджетом за період - серпень -листопад 2005 року, по результатам якої було складено акт перевірки №141/1502/03347678 від 29.01.2007.

В ході проведення вказаної перевірки було встановлено факт несвоєчасної сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість по деклараціям №15573 від 19.07.2005 року, №19573 від 17.08.2005 року, №19548 від 17.08.2005 року, №19813 від 19.08.2005 року, №21039 від 19.09.2005 року, №21178 від 19.09.2005 року, 26334 від 24.10.2005 року, №26738 від 27.10.2005 року, №26739 від 27.10.2005 року, №25847 від 19.10.2005 року, №29156 від 18.11.2005 року.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000231502 від 12.02.2007 року про застосування штрафних санкцій в сумі 167541,03 грн.

Відповідачем 26.02.2007 року було проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питання своєчасності розрахунків з бюджетом за період - січень -квітень 2006 року, по результатам якої було складено акт перевірки №333/1502/03347678 від 26.02.2007 року.

В ході проведення вказаної перевірки було встановлено факт несвоєчасної сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість по деклараціям №34947 від 19.01.2006 року, №1732 від 17.02.2006 року, №2959 від 17.03.2006 року, №7490 від 27.04.2006 року.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000391502/0 від 15.03.2007 року про застосування штрафних санкцій в сумі 33765,00 грн.

12.03.2007 року відповідачем було проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питання своєчасності розрахунків з бюджетом за період - квітень 2006 року, по результатам якої було складено акт перевірки №432/1502/03347678 від 12.03.2007 року.

В ході проведення вказаної перевірки було встановлено факт несвоєчасної сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість по декларації №6408 від 18.04.2006 року.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000481502/0 від 10.04.2007 року про застосування штрафних санкцій в сумі 20719,02 грн.

Суд апеляційної інстанції, встановивши факт затримки сплати податкових зобов'язань більш ніж на 90 календарних днів на загальну суму 84346,00 грн., дійшов обґрунтованого висновку про правомірність застосування штрафних санкцій у сумі 42173,00 грн.

За таких обставин, достовірно встановивши обставини справи та правильно застосувавши п.п. 17.1.7. п. 17.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами», суд апеляційної інстанції обґрунтовано визнав правомірним застосування до позивача штрафних санкцій у сумі 42 173 , 00 грн.

Щодо посилань податкового органу у касаційній скарзі на п.п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», якими обґрунтовується правомірність зарахування сплачених позивачем коштів у рахунок податкових зобов'язань у порядку календарної черговості, суд касаційної інстанції зазначає, що, виходячи з положень ч. 3 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування»від 25.06.1991 р. № 1251-XII (чинного на час виникнення спірних відносин) обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Виходячи із змісту п.п. 4.1.1. п. 4.1 ст. 4, п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, та зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації.

Таким чином, платник податку, самостійно визначивши та перерахувавши до бюджету суми з прибуткового податку, виконує своє зобов'язання зі сплати цього податку за визначеним ним періодом.

Згідно із п.п. 5.4.1. п. 5.4 ст. 5 цього ж Закону узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Пунктом 7.7. статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фонами»визначена рівність бюджетних інтересів. З цією метою визначено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Утім, у разі недотримання порядку погашення податкового боргу, передбаченого п.п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу, і серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

З урахуванням викладеного, суд касаційної інстанції відхиляє доводи органа податкової служби, викладені у касаційній скарзі, і не вбачає підстав для скасування судових рішень першої та апеляційної інстанцій.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим відхилити.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 03.06 2008 у справі № 2-27/13211-07А залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237-2391Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.В. Карась

Судді Г.К Голубєва

А.О. Рибченко