Court ruling № 25313387, 10.07.2012, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2012 року м. Київ К-17043/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2009 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2010 року

у справі № 2-а-30647/09/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ловис»Лімітед

до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова

про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2010 року, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ловис»Лімітед (далі -позивач) до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова (далі -відповідач) задоволено в повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано рішення № 0003892350 від 12 вересня 2008 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про скасування постанови Харківського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2009 року, ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2010 року та прийняття нового рішення -про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що працівниками Державної податкової адміністрації у Харківській області проведено перевірку кіоску, що належить позивачу, щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності, за результатами якої складено акт № 7941/20/40/23/21216678 від 25 серпня 2008 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято рішення № 0003892350 від 12 вересня 2008 року, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 5 066,50 грн.

За результатами адміністративного оскарження скаргу позивача залишено без задоволення.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 13 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі -Закон № 265/95-ВР) у зв'язку з невідповідністю суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, на суму в розмірі 1 013,30 грн.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно з частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до пункту 13 статті 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки -загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Разом з тим, як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, працівниками ДПА у Харківській області під час проведення перевірки опис наявних в касі купюр та монет не складався, тобто суму готівкових коштів на місці проведення розрахунків встановлено не було.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2010 року такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова відхилити, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Голубєва Г.К.

Карась О.В.