Court ruling № 252804, 28.09.2006, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

01010 м.Київ, вул.Московська,8

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2006№К-12457/06

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

КарасяО.В. (головуючого),

Степашка О.І., Сергейчука О.А., Усенко Є.А., ШипуліноїТ.М.

при секретарі:Міненко О.М.

за участі представників позивача: РожкаО.М., відповідача: СеменюкаІ.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПП«Вест-Юніон» на рішення Господарського суду м.Києва від15.08.2005 та ухвалу Київського апеляційногогосподарського суду від20.12.2005 по справі№29/525-46/445

за позовом Приватного підприємства «Вест-Юніон»

до Державної податкової інспекції у Подільському районі м.Києва

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Заявленопозовні вимоги про визнання недійсним податкового повідомлення Державної податкової інспекції у Подільському районі м.Києва (даліДПІ) від01.04.2004 №102-23-80-32423361/1596/1 про застосування штрафних санкцій.

Рішенням Господарського суду м.Києва від15.08.2005, залишеним без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від20.12.2005 по справі№29/525-46/445, в задоволенні позову відмовлено повністю.

Позивачзвернувся із касаційною скаргою на вищезазначені рішення та ухвалу, в якій, посилаючись на постанову Правління Національного банку України від19.02.2001 №69, та преамбулу Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій порушено норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень. Також Скаржник наголошує на тому, що твердження судів про те, що Позивач не надав доказів, що виручка понад встановлений банком ліміт здавалися до установи банку наступного дня повністю спростовуються записами в журналах обліку та в касових книгах ПП«Вест-Юніон» про залишок готівки на кінець кожного дня з 03.06.2003 по 10.09.2003, виписками з АКБ«Правекс-Банк» про здавання готівки наступного дня за зазначений період та фіскальними чеками про продаж товарів в цей же період (всі документи знаходяться в матеріалах справи), що є порушенням ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України.

Скаржник зазначив, що при нарахуванні ДПІ штрафних санкцій не враховувався не тільки ліміт каси в розмірі 17грн., а й сума грошових коштів отриманих у вихідні дні (14.08.2003, 21.08.2003, 28.08.2003, 11.09.2003, 19.09.2003), як того передбачає п.5.4.4 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від19.02.2001 №72 (далі-Положення про РРО). І враховуючи все зазначене в скарзі, Позивачпросить судові рішення скасувати, позов задовольнити.

ДПІ надала заперечення на касаційну скаргу, в якомупросить судові рішення залишити без змін, зазначаючи, що ні договір ні додаткова угода на розрахунково-касове обслуговування не може вважатись встановленням ліміту залишку готівки в касі в порядку, визначеному постановою Правління НБУ від19.02.2001 №69. І наголошує, що Позивачем було порушено п.2.9 Положення про РРО.

Перевіривши доводи касаційної скарги, заперечення на неї, пояснення представників сторін, рішення судів першої та апеляційної інстанції, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В силу п.1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від12.06.1995 №436/95 - у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах - у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день.

Пунктами 2.8 та 2.9 Постанови Правління Національного банку України від19.02.2001 №72 "Про затвердження Положення про ведення касових операцій в національній валюті України" передбачено, що підприємства зобов'язані здавати готівкову виручку понад установлений ліміт каси в порядку і строки, визначені установою банку для зарахування на їх поточні рахунки. Якщо ліміт каси підприємству взагалі не встановлено, то вся наявна готівка в його касі на кінець дня має здаватися до банку (незалежно від причин, унаслідок яких ліміт каси не встановлено).

Як встановлено судами 26.01.2004 ДПІ було проведено перевірку щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу позивача та складено Акт №26561447/2380, яким встановлено, що Позивач не здавав до банку залишки готівки в касі на кінець дня, що порушує п.2.9, п. 4.3 Постанови Правління Національного банку України "Про затвердження Положення про ведення касових операцій в національній валюті України" від19.02.2001 №72 і застосовано санкції, передбачені п.1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від12.06.1995 №436/95 і винесено податкове повідомлення-рішення №102-23-80-32423361/1596 від03.02.2004 про сплату 461437,56грн. штрафних (фінансових санкцій).

Податкове повідомлення-рішення №102-23-80-32423361/1596 було оскаржене в адміністративному порядку.

29.03.2004 було проведено додаткову перевірку, про що було складено акт додаткової перевірки, яким також було виявлено порушення обігу готівки. За результати перевірки податкове повідомлення-рішення №102-23-80-32423361/1596 було скасоване у частині зобов'язань на суму 275057,70грн. та винесено податкове повідомлення-рішення №102-23-80-32423361/1596/1 про застосування до а фінансових санкцій у розмірі 186379,86грн.

При цьому суди встановили, що із 03.07.2003 і до 26.01.2004 обслуговуючим банком Позивача КФ"Укрсіббанк" не буловстановлено ліміту залишку готівки в касі, чим порушено постанову Правління НБУ від19.02.2001 №69.

Фіскальні чеки, подані на підтвердження надходження готівкових коштів до каси магазину наприкінці робочого дня (із зафіксованим реєстратором розрахункових операцій часом надходження коштів) за період із 07.07.2003 до 10.09.2003, судами досліджені, однак правомірно не визнані належним доказом, оскільки кожне підприємство, що є юридичною особою і має касу, веде одну касову книгу для обліку операцій з готівкою в національній валюті (без урахування кас відокремлених підрозділів) із встановленням ліміту каси. Відсутність ліміту каси судами встановлено і заперечення Скаржника не спростовують зазначене. При цьому в судовому засіданні досліджували 4 касові книги, в яких період 01.01.2004 24.01.2004 взагалі не заповнювався.

Тому відмовляючи в позові, суди обох інстанцій правомірно посилались на те, що при розгляді спору Позивачем не доведено та не надано належних доказів, які підтверджують здавання позивачем відображених у касових книгах залишків готівкових коштів до установи банку наступного робочого дня.

З огляду на вищенаведене, встановлено, що суди першої та другої інстанцій правильно дослідили обставини справи та винесли рішення та ухвалу з дотриманням норм матеріального і процесуального права які не підлягають скасуванню, відповідно касаційна скарга Приватного підприємства «Вест-Юніон» не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргуПриватного підприємства «Вест-Юніон» залишити без задоволення.

РішенняГосподарського суду м.Києва від15.08.2005 та ухвалу Київського апеляційногогосподарського суду від20.12.2005 по справі№29/525-46/445 залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий О.В.Карась

Судді: О.І.Степашко

О.А.Сергейчук

Є.А.Усенко

Т.М.Шипуліна