№ 25138013, 14.06.2012, Mykolaiv District Administrative Court

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.06.2012 р. Справа № 2а-4889/11/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Устинова І.А. за участю секретаря судового засідання Дворник Г.Г. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Миколаївського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності,

до державного підприємства Казанківської виправної колонії №93 управління державного департаменту України з питань виконання покарань,

про стягнення недоїмки зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в сумі 34304,02 грн.

ВСТАНОВИВ:

Миколаївським обласним відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності пред’явлено позов до державного підприємства Казанківської виправної колонії №93 управління державного департаменту України з питань виконання покарань про стягнення недоїмки зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в сумі 34304,02 грн.

Представник позивача просив суд розглядати справу за його відсутності.

Відповідач заперечень проти позову не надав, представник в судове засідання не з’явився, причин неявки не повідомив.

Виходячи з принципу рівності сторін перед законом і судом (ст.10 КАС України), відповідно до ч.4 ст.128 КАС України, суд вважає що неприбуття у судове засідання належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду відповідача, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, не є перешкодою для розгляду справи і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до наступних виводів.

Відповідно до ст.2 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням ” (далі –Закон № 2240) відповідач є страхувальником на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності.

Згідно з п.2 ч.2 ст.27 Закону № 2240 страхувальник (роботодавець) зобов’язаний нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідачем надано звіт по коштах загальнообов’язкового державного соціального страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням за 1 квартал 2011 року (звіт Ф4-ФССзТВП) (а.с.5).

За відповідачем рахується прострочена заборгованість по страхових внесках у сумі 34304,02 грн. яка самостійно узгоджена відповідачем у звіті Ф4- ФСС з ТВП за 1 квартал 2011 року (враховуючи часткову сплату відповідачем заборгованості).

Згідно зі ст. 8 Закону № 2240 спори, що виникають з правовідносин за цим Законом можуть вирішуватись в судовому порядку.

На підставі ст.14 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, статті 9 Закону № 2240 Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням і тому у спірних правовідносинах відділення Фонду та його робочі органи виступають як суб`єкти владних повноважень.

Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обгрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з державного підприємства Казанківської виправної колонії №93 управління державного департаменту України з питань виконання покарань (с. Новоданилівка, Казанківський район, Миколаївська область, 56022, ідентифікаційний код 08680543) на користь Миколаївського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в сумі 34304 гривень 02 копійок.

Відповідно до п.1 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя І. А. Устинов