№ 25108708, 19.06.2012, Vilnohirsk City Court of Dnipropetrovsk Oblast

Україна

В І Л Ь Н О Г І Р С Ь К И Й М І С Ь К И Й С У Д Д Н І П Р О П Е Т Р О В С Ь К О Ї О Б Л А С Т І

51700, м. Вільногірськ, вул. Жовтнева, 14-а, тел. (05653) 5-07-41

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2012 року Справа № 2а-749/11/0407

п/с № 2а/407/47/2012

Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Шаповала Г.І.,

при секретарі Кудіній Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вільногірську, Дніпропетровської області, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Вільногірську, Дніпропетровської області, про визнання права на пільгове пенсійне забезпечення,

У С Т А Н О В И В:

Згідно позову, що надійшов до суду 21.11.2011, позивач прохає: зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Вільногірську Дніпропетровської області, призначити їй пільгову пенсію відповідно до п. б) ч.І ст.13 Закону України „Про пенсійне забезпечення", починаючи з 27.03.2010 року; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Вільногірську Дніпропетровської області, нарахувати та виплатити їй пенсію на пільгових умовах, відповідно до п. б) ч.І ст.13 Закону України „Про пенсійне забезпечення", починаючи з 27.03.2010 року.

В обгрунтування позову зазначено, що позивач з 22.12.86 року по 24.04.96 року, з 01.12.98 року по 02.12.98 року, працювала повний робочий день у Відкритому акціонерному товаристві «Буддеталь», (раніше завод «Буддеталь»), та з 24.04.96 року по 30.11.98 року, з 03.12.98 року по 08.10.99 року, в РБК «Щит», в якості електрозварника ручної зварки, тобто виконувала роботу за списком № 2 (роботи із особливо шкідливими умовами праці). Згідно до нормативно правових актів Кабінету Міністрів України, робота електрозварником відноситься до роботи із особливо шкідливими умовами праці. 27.03.2010 року, позивачу виповнилася 50 років.

Згідно п. б) ч. І ст.13 Закону України „Про пенсійне забезпечення", на пільгових умовах мають право на пенсію за віком незалежно від останнього місця роботи: працівники зайняті повний робочий день на інших роботах з особливо шкідливими умовами праці, за списком № 2, виробництв, робот, професій, посад та показників, затверджених Кабінетом Міністрів України і за результатом атестації робочих місць: жінки після досягнення 50 років і стажі роботи не менше 20 років, із них не менш 10 років на вказаних роботах. Робочий стаж позивача за списком № 2, на цей час складає більше 10 років, і вона мала право на пільгову пенсію після досягнення 50 років.

Згідно ч. І ст.58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»- Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.

Згідно ч. І ст.63 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»- Виконавчими органами правління Пенсійного фонду є виконавча дирекція Пенсійного фонду та підвідомчі їй територіальні органи.

Згідно ч. І ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»- Пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.

Однак, коли в січні 2010 року, вона звернулася до відповідача, в особі начальника Управління Пенсійного фонду України в м. Вільногірську, щодо оформлення пільгової пенсії з 27.03.2010 року, вона стала вимагати у неї довідки (станом на той час) з місць роботи в ВАТ «Буддеталь»та РБК «Щит», щодо її праці на цих підприємствах.

Позивачем були надані відповідачу довідка ВАТ «Буддеталь»№ 75 від 30.11.99 року, про те, що вона робила електрозварником ручної дугової зварки на умовах повного робочого дня, та довідка РБК «Щит»№ 738 від 02.12.99 року, про те, що вона робила електрозварником ручної дугової зварки на умовах повного робочого дня, а крім цього, була надана архівна копія наказу № 9 від 17.09.1995 року по ВАТ «Дніпрометалургбуд», про атестацію робочих місць за місцем її робити, однак відповідач безпідставно не визнав ці довідки, як докази її праці за списком № 2. Незважаючи на усі необхідні документи для призначення їй пільгової пенсії, відповідач пенсію з 27.03.2010 року не призначив.

Тільки 19.10.2011 року, відповідач направив їй листа за № 6357/07-35, згідно до якого слідує, що їй в призначенні пільгової пенсії відмовлено тому, що не має підтвердження атестації робочих місць (за час її праці), в РБК «Щит»та ВАТ «Буддеталь».

Позивач вважає дії відповідача неправомірними в частині не призначення їй пільгової пенсії з 27.03.2010 року, приймаючи до уваги наступне. Згідно розділу XXXII «Загальні професії»списку № 2, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР № 1173 від 22.08.1956 року, правом на пільгову пенсію користуються «електрозварники та їх підручні».

Згідно до розділу XXXIII «Загальні професії) списку № 2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року, № 162, правом на пільгову пенсію користуються «23200000-19906 Електрозварники ручного зварювання».

Доказами того, що в період з 22.12.1986 року по 08.10.1999 року, вона відпрацювала в ВАТ «Буддеталь»та РБК «Щит», на умовах повного робочого дня електрозварником ручної зварки, за списком № 2 (роботи із особливо шкідливими умовами праці), є: - її трудова книжка, в якій є записи про те, що вона працювала у ВАТ «Буддеталь»та РБК «Щит»з 22.12.1986 року по 08.10.1999 року, електрозварником; - довідка ВАТ «Буддеталь»№ 75 від 30.11.99 року, про те, що вона робила електрозварником ручної дугової зварки, на умовах повного робочого дня; - довідка РБК «Щит»№ 738 від 02.12.99 року, про те, що вона робила електрозварником ручної дугової зварки, на умовах повного робочого дня; - архівна копія від 17.02.2010 року № 41, наказу № 9 від 17.09.1995 року, про атестацію професій за списком № 2;

В свою чергу згідно пункту 1 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Крім цього, згідно пункту 10 оглядового листа Вищого адміністративного суду України від 14.08.2008 року, № 1406/100/13-08 «Про практику застосування законодавства з питань пенсійного забезпечення», слідує: Вищий адміністративний суд України зазначив наступне. Атестація робочих місць за умовами праці - це комплексна оцінка всіх факторів виробничого середовища і трудового процесу, супутніх соціально-економічних факторів, що впливають на здоров'я і працездатність працівників в процесі трудової діяльності.

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року N 442, атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому. Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах. Частиною другою пункту 4 зазначеного Порядку, встановлено, що відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації. Таким чином, законодавцем покладено обов'язок проведення атестації робочих місць на керівників підприємств, а тому її непроведення не може позбавити громадян їх конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсій за віком на пільгових умовах відповідно до статі 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Згідно ч. 2 ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», сума пенсії, не одержана своєчасно з вини органу, що призначає або сплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" сума пенсії не одержана своєчасно з вини органу, що призначає та виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

В судове засідання позивач та її представник не зявилися, та надали заяви про розгляд справи за їх відсутності. Разом з тим, раніше, в судовому засіданні, вони позовні вимоги та їх обгрунтування підтримали в повному обсязі.

Представники відповідача також в судове засідання не зявилися, але відповідач надав заяву про розгляд справи за їх відсутності. Разом з тим, раніше в судовому засіданні представники відповідача, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, позов не визнали та підтримали письмові заперечення відповідача, де зазначено, що відповідно до п.20 „Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993р. № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада, характер виконуваної роботи, розділ підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи, первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Відповідно до „Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах", затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005р. № 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи. Згідно з п.4 "Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992р. № 442, атестація робочих місць за умовами праці проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Зазначена постанова набрала чинності з 21.08.1992р. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5- річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.1992 р., відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації. Відповідно до наказу від 16.05.1997р. № 10-а, робоче місце електрозварника ручного зварювання ремонтно-будівельного кооперативу "Щит" атестації не проходило. Атестація робочих місць заводу „Буддеталь" не проводилася. 23.01.2003р. керівництвом ВАТ Завод „Буддеталь" в адресу управління Пенсійного фонду України було надано лист, в якому було зазначено, що в зв'язку з тим, що не проводилася атестація робочих місць, та в зв'язку зі зміною форми власності на підприємстві, керівництво ВАТ Завод „Буддеталь" просить не приймати для призначення пенсії на пільгових умовах довідки видані Державним підприємством „Буддеталь". Враховуючи вищевикладене, зарахувати стаж роботи в шкідливих умовах за списком № 2 на посаді електрозварювальника ручного зварювання на Заводі „Буддеталь" та у Ремонтно-будівельному кооперативі „Щит" на підставі наданих документів не має можливості. Відповідач прохає в задоволенні позовних вимог позивача відмовити.

Із показань свідка ОСОБА_4 витікає, що він працював електрозварювальником на заводі «Буддеталь», приблизно, з 1960 р. по 1992 р., до виходу на пенсію. ОСОБА_1 знає, оскільки вона також працювала разом з ним електрозварювальником в арматурному цеху, приблизно, з 1986 р. Він після звільнення знову продовжив роботу, працював токарем, а потім близько 10 років електрозварювальником. На пенсію вийшов у віці 55 років по Списку № 2. Працювали повний робочий день.

Із показань свідка ОСОБА_5 витікає, що він разом з ОСОБА_1 працював з 1987 р. по 1994 р. на заводі «Буддеталь»електрозварювальниками ручної дугової зварки. В 1994 році він пішов на пенсію у віці 54 років по Списку № 2. Працювали в арматурному цеху повний робочий день.

Із показань свідка ОСОБА_6 витікає, що вона працювала на заводі «Буддеталь»з 1970 р. по 1994 р., електрозварювальником в арматурному цеху з повним робочим днем з 1980 по 1994 р. Вийшла на пенсію по Списку № 2 у віці 50 років в 1994 році. До її виходу на пенсію разом з нею електрозварювальником працювала ОСОБА_1

Згідно копії паспорту громадянина України, ОСОБА_1, 27.03.1960 р. н., зареєстрована за місцем проживання в ІНФОРМАЦІЯ_1, з06.03.1989 р. (а.с.4)

Згідно записів в копії трудової книжки на імя ОСОБА_1, дата заповнення книжки 03.08.1978 р., зазначено:

- запис № 9 від 04.04.1983 р. Вільногірський завод «Буддеталь»ВО «Дніпробудіндустрія»- прийнята токарем 3 розряду;

- запис № 10 від 22.12.1986 р. - переведена електрозварювальником ручної дугової зварки 1 розряду;

- запис № 11 від 15.06.1988 р. присвоєно 2 розряд електрозварювальника ручної дугової зварки;

- запис № 12 від 01.08.1988 р. в звязку з введенням нових тарифних умов оплати праці установлено 2 розряд електрозварювальника ручної дугової зварки;

- запис № 13 від 28.05.1992 р. присвоєно 3 розряд електрозварювальника ручної дугової зварки;

- запис № 14 від 24.04.1996 р. звільнена по переводу в Ремонтно-будівельний кооператив «Щит», РСК «Щит»;

- запис № 15 від 24.04.1996 р. прийнята по переводу електрозварювальником на полігон в РСК «Щит»;

- запис № 16 від 30.11.1998 р. - звільнена по переводу в ВАТ «Буддеталь»;

- запис № 17 від 01.12.1998 р. прийнята по переводу електрозварювальником ручної дугової зварки 3 розряду у Відкрите акціонерне товариство «Буддеталь»;

- запис № 18 від 02.12.1998 р. - звільнена по переводу в РСК «Щит»;

- запис № 19 від 03.12.1998 р. прийнята по переводу в РСК «Щит» електрозварювальником ручної дугової зварки 3 розряду;

- запис № 20 від 08.10.1999 р. звільнена за власним бажанням. (а.с.6-7)

Згідно копії листа Управління пенсійного Фонду України в м. Вільногірську від 19.10.2011 р. № 6357/07-35 на адресу ОСОБА_1, повідомляється, що за відсутності атестації робочих місць в ВАТ «Буддеталь»та РБК «Щит», зарахувати стаж її роботи на цих підприємствах на умовах Списку № 2 на посаді електрозварювальника ручного зварювання немає можливості. (а.с.8)

Згідно копії довідки від 30.11.1999 р. № 75, зазначено, що ОСОБА_1 дійсно працювала на заводі «Буддеталь»електрозварювальником ручної дугової зварки з 22.12.1986 р. по 24.04.1996 р., робочий день була повністю зайнята на цих роботах, професія електрозварювальника проходе по списку № 2, затвердженого Постановою КМ України № 162 від 11.03.1994 р., позиція 23200000-19906, розділ ХХХІІІ, що дає право на отримання пільгової пенсії. Підстава: книга наказів, особові рахунки, ЕТКС. (а.с.9)

Згідно копії довідки від 02.12.1999 р., № 738, зазначено, що ОСОБА_1 дійсно працювала в ремонтно-будівельному кооперативі «Щит» електрозварювальником ручної дугової зварки з 24.04.1996 р. по 30.11.1998 р.. з 03.12.1998 р. по 08.10.1999 р., робочий день була повністю зайнята на цих роботах, професія електрозварювальника проходе по списку № 2, затвердженого Постановою КМ України № 162 від 11.03.1994 р., позиція 23200000-19906, розділ ХХІІІ, що дає право на отримання пільгової пенсії. Підстава: книга наказів, відомість, ЕТКС. (а.с. 10)

Згідно копії архівної довідки, зазначено, що наказом № 9 від 17.09.1995 р. по Відкритому акціонерному товариству «Дніпрометалургбуд», п.2 електрозварювальник та газоелектрозварювальник та інші професії віднесено до списку № 2. (а.с.11)

Згідно листа від 23.01.2003 р. ВАТ «Буддеталь» на адресу начальника Управління пенсійного Фонду України в м. Вільногірську зазначено прохання, що в звязку з приватизацією та перейменуванням державного підприємства «Буддеталь»у відкрите акціонерне товариство «Буддеталь», зміною форми власності, не маючи атестації робочих місць для нарахування пенсії згідно списку 2, раніше видані довідки державним підприємством «Буддеталь»вважати недійсними і не приймати їх до уваги для нарахування пільгової пенсії, що для підтвердження шкідливого стажу направляти людей в ВАТ «Буддеталь». (а.с.21)

Згідно копії наказу регіонального відділення фонду держмайна України по Дніпропетровській області від 17.07.1998 р.. № 12/355-АО, державне підприємство «Буддеталь»перетворено у відкрите акціонерне товариство «Буддеталь». (а.с.27

Згідно копії листа ВАТ «Буддеталь»на адресу ОСОБА_1 зазначено, що документів, які б підтверджували, що ОСОБА_1 дійсно працювала в ВАТ «Буддеталь»електрозварювальником ручного дугового зварювання, немає. Вся документація, архівні документи, установчі, печатка та інші захоплені ОСОБА_7 (а.с.28)

Згідно листа архівного відділу Верхньодніпровської РДА Дніпропетровської області на адресу начальника Управління пенсійного Фонду України в м. Вільногірську, повідомляється, що в документах архівного фонду ВАТ «Дніпрометалургбуд»за 1985-1997 р.р. відомостей про те, що ВАТ «Буддеталь»входило до складу ВАТ «Дніпрометалургбуд», немає.(а.с.43)

Суд вважає, що між сторонами мають місце правовідносини, які виникли внаслідок дій субєкта владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної фізичної особи, а саме, факту винесення субєктом владних повноважень рішення про відмову фізичній особі в призначенні пенсії на пільгових умовах, як особі, що має відповідний стаж роботи з шкідливим умовами праці за професією, що віднесена до Списку № 2.

Суд вважає встановленим, що позивач, дійсно, працювала повний робочий день електрозварювальником ручної дугової зварки в період з 22.12.1986 р. по 08.10.1999 р. на підприємствах: Вільногірський завод «Буддеталь»ВО «Дніпробудіндустрія», яке в подальшому було перейменоване в ВАТ «Буддеталь», та в ремонтно-будівельному кооперативі «Щит». Даний факт підтверджується записами в трудовій книжці позивачки, показаннями допитаних в судовому засіданні свідків, які працювали разом з нею на таких же робочих посадах, та яким була призначена пільгова пенсія по списку № 2, довідками підприємств: ВАТ «Буддеталь»(а.с.9), та РБК «Щит» (а.с.10).

Лист ВАТ «Буддеталь»на адресу Управління ПФ України в м. Вільногірську, яким відкликаються раніше видані довідки стосовно підтвердження пільгового стажу по списку № 2 (а.с.21), суд не приймає, оскільки не зазначено, що цей лист стосується саме довідки, виданої раніше у відношенні ОСОБА_1, окрім того, зміна форми власності та перейменування ВАТ «Буддеталь»та відсутність атестації робочих місць, на думку суду, не мають значення для встановлення вищезазначеного факту.

Відповідно до п/п 3 п.2 Розділу XV Прикінцеві положення Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", особам, які працювали на роботах із шкідливими і важкими умовами праці та мали або матимуть право на пенсію відповідно до статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пенсії призначаються за нормами цього Закону, виходячи з вимог віку та стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Згідно п. б) ч. І ст.13 Закону України „Про пенсійне забезпечення", на пільгових умовах мають право на пенсію за віком незалежно від останнього місця роботи: працівники зайняті повний робочий день на інших роботах з особливо шкідливими умовами праці, за списком № 2, виробництв, робот, професій, посад та показників, затверджених Кабінетом Міністрів України і за результатом атестації робочих місць: жінки після досягнення 50 років і стажі роботи не менше 20 років, із них не менш 10 років на вказаних роботах.

Відповідно до п.20 „Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993р. № 637, у тих випадках коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, дня підтвердження спеціального стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер, виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Суд вважає, що позивачем були надані копії двох довідок (а.с.9,10), оригінали яких також були оглянуті в судовому засіданні, які відповідають зазначеним вимогам, щодо підтвердження стажу роботи позивача за списком № 2, оскільки в довідках зазначено професію, періоди роботи, умови роботи повний робочий день, номера наказів, назви документів, на підставі яких видані довідки.

Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні пенсії за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. В період роботи позивача діяли Списки № 1 і №2, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173, від 26.01.1991 р. № 10, та постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162.

Згідно розділу ХХХІІ "Загальні професії" Списку № 2, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.56 №1173, правом на пільгову пенсію користуються електрозварювальники та їхні підручні.

Згідно розділу ХХХІІІ "Загальні професії" Списку № 2, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 26.01.1991 р. № 10, з змінами від 23.07.1991 р. 497, та від 09.08.1991 р. N 591, позиція - 23200000-19906, правом на пільгову пенсію користуються електрозварювальники ручного зварювання.

Згідно п. 3 тієї ж Постанови, керівників підприємств (обєднань), організацій зобовязано забезпечити своєчасну підготовку до введення в дію Списків № 1 і № 2; провести атестацію робочих місць і прийняти необхідні заходи до покращення умов праці; визначити перелік робочих місць, найменування професій і посад, працівникам яких у відповідності з даними Списками установлено пільгове пенсійне забезпечення і ознайомити з ними трудящихся.

Згідно розділу ХХХІІІ "Загальні професії" Списку № 2, затвердженого постановою КМ України від 11.03.1994 № 162, позиція - 23200000-19906, правом на пільгову пенсію користуються електрозварювальники ручного зварювання.

Згідно ч.4 ст.24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених раніше чинним законодавством.

Згідно ст. 62 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Дослідивши та оцінивши надані докази в їх сукупності та взаємозвязку, керуючись законом, суд дійшов висновку, що факт роботи позивача, з зайнятістю повний робочий день, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, за професією електрозварювальника ручного дугового зварювання, віднесеної до Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, в період з 22.12.1986 р. по 08.10.1999 р., факт досягнення позивачем віку 50 років на момент звернення з заявою до відповідача про призначення пільгової пенсії, факт наявності загального трудового стажу позивача більше 30 років, із яких - більше 10 років складає стаж роботи за професією електрозварювальника ручного дугового зварювання, віднесеної до Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, - найшли своє повне підтвердження, тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі. При цьому, суд не погоджується з запереченнями відповідача стосовно того, що не слід зараховувати позивачу до стажу зазначений період її роботи на роботах з шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2, оскільки за цей період позивач не надала документів про проведення атестації її робочого місця, яка передбачена п.2 Постанови Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991р. № 10 „Про затвердження списків виробництв, робіт, професій посад і показників, зайнятість на яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах", яким встановлено, що відповідно до Закону СРСР «Про пенсійне забезпечення громадян СРСР», застосування Списків № 1 і № 2 здійснюється з урахуванням атестації робочих місць, та Порядком проведення атестації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442. Суд вважає, що відсутність даних про проведення атестації робочого місця позивача не може бути підставою для невизнання того, що це місце роботи та умови його роботи підпадають під Список № 2, тому, що обовязок про проведення атестації робочих місць було покладено на керівників підприємств, за бездіяльність яких позивач, як працівник, відповідальності нести не може. Надані довідки з місць роботи прямо свідчать про те, що позивач в період з 22.12.1986 р. по 08.10.1999 р. працювала з повним робочим днем електрозварювальником ручного дугового зварювання, тобто за професією, робота на якій віднесена до Списку № 2.

Оскільки відповідачі безпідставно затримали призначення пільгової пенсії позивачу, враховуючи, що позивач надав всі необхідні документи, слід задовольнити позовну вимогу про зобовязання відповідача Управління Пенсійного фонду України в м. Вільногірську, призначити пільгову пенсію з часу звернення позивача до цієї установи з заявою про призначення пенсії, тобто з 27.03.2010 року.

Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення «Про Пенсійний фонд України» і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного положення через створені в установленому порядку територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»рішення щодо призначення, донарахування перерахунок пенсії приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Таким чином, обов'язок з призначення, нарахування та виплати пенсії позивачу покладено на територіальне управління за місцем проживання позивача.

Згідно ч. 1 ст. 45 ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.

Згідно ч. 2 ст. 87 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», сума пенсії, не одержана своєчасно з вини органу, що призначає або сплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком; згідно ч. 2 ст. 46 ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», передбачено, що нараховані суми пенсії, які не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмежень будь-яким строком із нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Суд сприймає ці положення законів, як установлену відсутність строку для звернення до суду з вимогою про витребування не отриманих сум пенсії.

Обґрунтовуючи свої висновки, суд керується, в першу чергу, нормами ОСОБА_8 України, рішеннями Конституційного суду України, міжнародним законодавством, нормами КАС України, постановами Пленуму Верховного суду України, постановами та ухвалами Вищого Адміністративного Суду України.

Згідно ст. 8 ОСОБА_8 України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. ОСОБА_8 України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі ОСОБА_8 України і повинні відповідати їй. ОСОБА_8 України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі ОСОБА_8 України гарантується.

Згідно ч. 2 ст. 19 ОСОБА_8 України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені ОСОБА_8 та законами України.

Згідно ст. 22 ОСОБА_8 України, права і свободи людини і громадянина, закріплені

цією ОСОБА_8, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно ст. 46 ОСОБА_8 України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно висновку Європейського Суду з прав людини у рішенні від 08.11.2005 року у справі «Кечко проти України», зазначено, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобовязань. Згідно ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини», від 23 лютого 2006 року N 3477-IV, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

За приписами ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно вимог ч.2 ст.11 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Суд дійшов висновку, що відповідач, не діяв у відповідності до ОСОБА_8 України та законів, які регулюють правовідносини з питань призначення, нарахування та виплати пільгової пенсії позивачу, згідно Списку № 2, не забезпечив в установленому законами порядку здійснення права позивача на своєчасне отримання зазначеної пенсії, відповідач керувався положеннями правових норм, які суперечили вимогам ОСОБА_8 України, пенсійного законодавства України та міжнародного законодавства, всі заперечення відповідача проти позову не ґрунтуються на діючому законодавстві та нормах ОСОБА_8 України.

Враховуючи невідповідність дій відповідачів вимогам законів та ОСОБА_8 України, з метою захисту прав позивача від порушень з боку відповідачів, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі, тобто, про необхідність захисту прав позивача шляхом зобов'язання відповідача призначити, нарахувати та виплатити позивачу пенсію на пільгових умовах, відповідно до її стажу роботи в шкідливих умовах відповідно до Списку № 2, починаючи з 27.03.2010 р., тобто з моменту звернення позивача з заявою про призначення пільгової пенсії, з виплатою заборгованості по нарахованій пенсії за період з 27.03.2010 р. по 19.06.2012 року.

Відповідно до п.8 ч.6 ст. 183-2, та п.1 ч.1 ст.256 КАС України, постанова в частині здійснення перерахунку та виплати заборгованості по пенсії позивачу підлягає негайному виконанню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується ст. 94 КАС України, відповідно до якої судові витрати в виді судового збору - 28.23 грн., слід стягнути з відповідача, за рахунок Державного бюджету України, на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2-15,86,87,94,158-163,167, 183-2,185,186,254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Зобовязати Управління Пенсійного фонду України в м. Вільногірську, Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 21928924, юридична адреса: вул. Жовтнева, буд. 14, в м. Вільногірську, Дніпропетровської області, зарахувати до трудового стажу ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_3, і/к № НОМЕР_1, що мешкає АДРЕСА_1, згідно п. б) ч.1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», роботи на посадах електрозварника ручної дугової зварки, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, відповідно до пільгового стажу за списком № 2, періоди роботи: з 22.12.1986 р. по 24.04.1996 р., з 24.04.1996 р. по 30.11.1998 р., з 01.12.1998 р. по 02.12.1998 р., з 03.12.1998 р. по 08.10.1999 р.

Зобовязати Управління Пенсійного фонду України в м. Вільногірську, Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 21928924, юридична адреса: вул. Жовтнева, буд. 14, в м. Вільногірську, Дніпропетровської області, призначити та нарахувати ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах відповідно до п. б) ч.1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», відповідно до пільгового стажу за списком № 2, з 27.03.2010 року, тобто з дня звернення позивача з заявою про призначення даної пенсії, з виплатою заборгованості по нарахованій пенсії за період з 27.03.2010 р. по 19.06.2012 року.

Стягнути з відповідача, за рахунок Державного бюджету України, на користь позивача 28.23 грн. для відшкодування понесених нею судових витрат в виді оплати судового збору.

Зобовязати відповідача виконати постанову негайно в частині здійснення перерахунку та виплати заборгованості по пенсії позивачу.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо постанову було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то 10 денний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копію постанови, не пізніше наступного дня з дня виготовлення її в повному обсязі, надіслати рекомендованим листом з повідомленням про вручення сторонам.

Головуючий суддя Шаповал Г.І.