Decision № 25104221, 02.07.2012, Commercial Court of Odesa Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" липня 2012 р.Справа № 5017/1503/2012

За позовом: Державного підприємства „Іллічівський морський торгівельний порт"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Іллічівський судноремонтний завод"

про стягнення заборгованості у розмірі 15 627,28 грн.

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2 -за довіреністю №91 від 26.02.2011р;

від відповідачів: не з'явились.

СУТЬ СПОРУ: Державне підприємство „Іллічівський морський торгівельний порт" звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Іллічівський судноремонтний завод" про стягнення з останнього заборгованості у розмірі 15 627,28 грн., з яких 15 512,75 грн. основний борг, 83,67 грн. 3% річних та 30,86 грн. інфляційні, а також судових витрат.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що Державним підприємством „Іллічівський морський торгівельний порт" на підставі телефонограм №31/01 та 31/02 були надані відповідачу послуги, а саме обколювання льоду та перешвартування т/х AYKAN»та СЛВ-400, що підтверджується Актами виконаних робіт від 21.02.2012р. та від 29.02.2012р., підписаними представники сторін, які одночасно є договором про надання послуг між сторонами та доказом фактичного виконання договору позивачем.

За надання вказаних послуг ДП „Іллічівський морський торгівельний порт" відповідачу були виставлені відповідні рахунки №Пр/6531 від 21.02.2012р. на суму 10 288,26 грн. та №Пр/7163 від 29.02.2012р. на суму 5 224,49 грн.

Враховуючи, що за вказані послуги відповідач не розрахувався, за ним виникла заборгованість, про стягнення якої Державне підприємство „Іллічівський морський торгівельний порт" звернулося до суду із відповідним позовом.

Ухвалою суду від 23.05.2012р. було порушено провадження у справі №5017/1503/2012 із призначенням її до розгляду в судовому засіданні на 11.06.2012р.

08.06.2012р. до суду надійшла заява позивача про збільшення позовних вимог, в якій позивач зазначає, що на підставі телефонограми відповідача №39/20 портом були надані послуги по перешвартуванню понтону з металобрухтом, що підтверджується актом виконаних робіт № Пр/8857 від 28.03.2012р.

За надані послуги ДП „Іллічівський морський торгівельний порт" відповідачу було виставлено відповідний рахунок № Пр/8857 від 28.03.2012р. на суму 6 527,11 грн.

Таким чином, за розрахунком позивача Товариство з обмеженою відповідальністю „Іллічівський судноремонтний завод" має заборгованість перед портом у сумі 22 039,86 грн., на яку було нараховано 3% річних у сумі 115,32 грн. та інфляційні у сумі 30,86 грн.

У судовому засіданні 11.06.2012р. представник позивача підтримав заяву про збільшення позовних вимог.

Суд, розглянувши вказану заяву у судовому засіданні 11.06.2012р., відхилив її, оскільки така заява не носить характер збільшення позовних вимог, а фактично є новою позовною заявою, у зв'язку з чим позивач не позбавлений права звернутися до суду з окремим позовом.

Ухвалою суду від 11.06.2012р. приймаючи до уваги нез'явлення у судове засідання представника відповідача, від якого не надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, а також у зв'язку з невиконанням сторонами вимог ухвали суду розгляд справи було відкладено на 02.07.2012р.

У судовому засіданні 02.07.2012р. представник позивача підтримав позовні вимоги, викладені у первісній позовній заяві, у повному обсязі та зазначив, що вимога про стягнення суми за актом від 28.03.2012р. буде заявлена до суду в окремому позовному провадженні.

ТОВ „Іллічівський судноремонтний завод" у судове засідання 02.07.2012р. не з'явився, про поважність причин відсутності не повідомив, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав.

Враховуючи, що про час та місце судового засідання відповідач повідомлений належним чином шляхом надсилання судової ухвали на юридичну адресу, що підтверджується наявним у справі поштовим повідомленням (а.с.35), приймаючи до уваги, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши наявні у справі докази у їх сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно до ч. 2 ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

У відповідності до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

При цьому, чинним законодавством обов'язкова письмова форма договору про надання послуг не передбачена.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.02.2012 року від Товариства з обмеженою відповідальністю „Іллічівський судноремонтний завод" (Замовник) до ДП „Іллічівський морський торгівельний порт" (Виконавець) надійшли телефонограми про надання послуг (а.с.17).

В подальшому, 21.02.2012р. та 29.02.2012р. між ДП „Іллічівський морський торгівельний порт" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Іллічівський судноремонтний завод" були складені Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), згідно яких Порт надав відповідачу послуги з обколювання льоду біля причалу №14 ІСРЗ, перешвартування СЛВ-400 від причалу № 14 до причалу №7, згідно телефонограми №31/01 від 13.02.2012р. на суму 10 288,26 грн. (а.с.15) та послуги з обколювання льоду на 3-4 причалі ІСРЗ, допомога в перешвартуванні т/х »до причалу№4 на суму 5 224,49 грн. (а.с.16).

Таким чином, відповідно до вказаних Актів загальна сума наданих послуг становить 15 512,75 грн. Акти підписані з боку відповідача без будь-яких зауважень та заперечень.

З урахуванням вищенаведеного, оцінюючи характер відносин між сторонами та факт надання послуг за Актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) за лютий 2012 року, суд доходить висновку, що дії сторін були наслідком надання та прийняття пропозиції та направлені на встановлення цивільних прав та обов'язків.

Згідно до ст. 193 ГК України, яка цілком кореспондується із ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як свідчать матеріали справи, 21.02.2012р. та 29.02.2012р. ДП „Іллічівський морський торгівельний порт" відповідачу були виставлені рахунки № Пр/6531 на суму 10 288,26 грн. (а.с.11) та № Пр/7163 на суму 5 224,49 грн. (а.с.12), відповідно. Вказані рахунки № Пр/6531 та №Пр/7163 були отримані відповідачем 29.02.2012р. та 13.03.2012р., про що свідчать поштові повідомлення про вручення поштових відправлень (а.с.13-14).

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи, що доказів оплати вказаних послуг у семиденний строк з дня отримання рахунків відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Іллічівський судноремонтний завод", суду не надав, позовні вимоги про стягнення основного боргу у сумі 15 512,75 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на заборгованість ТОВ „Іллічівський судноремонтний завод" було нараховано 83,67 грн. 3% річних та 30,86 грн. інфляційних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного Кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних (а.с.10), суд погоджується із нарахованою сумою у розмірі 83,67 грн., у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача 30,86 грн. інфляційних, суд вказує наступне.

Приймаючи до уваги, що при перевірці судом розрахунку інфляційних встановлена його помилковість, судом, за допомогою системи „Ліга-Закон" було зроблено власний розрахунок інфляційних.

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі08.03.2012 - 16.05.201210288.261.0000.0010288.26Як вбачається з розрахунку, середній індекс інфляції дорівнює одиниці, таким чином, інфляційне збільшення суми боргу відсутнє.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги Державного підприємства „Іллічівський морський торгівельний порт" підлягають частковому задоволеню.

Згідно до ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Іллічівський судноремонтний завод" (68001, м. Іллічівськ, вул. Праці,6, код 01125672, р/р26009114761 в ПАТ «Марфін банк»м. Іллічівськ, МФО 328168) на користь Державного підприємства „Іллічівський морський торгівельний порт" (68001, м. Іллічівськ, с. Малодолинське, вул. Космонавтів,61, код 32333962,, р/р 2600531173901 ФАБ «Південний»м. Іллічівськ, МФО 328663) суму основного боргу в розмірі 15 512 /п'ятнадцять тисяч п'ятсот дванадцять/ грн. 75 коп., 83 /вісімдесят три/ грн. 67 коп. 3% річних, та 1606 /дна тисяча шістсот шість/ грн. 28 коп. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 05.07.2012р.

Суддя Щавинська Ю.М.