Court ruling № 25009539, 07.06.2012, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 червня 2012 року м. Київ К-52846/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Костенка М.І.

Карася О.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Виробничо-комерційної фірми у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд-авто»

на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 15.05.2008

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.08.2009

у справі № 2-а-4366/08

за позовом Виробничо-комерційної фірми у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд-авто»

до Державної податкової інспекції у м. Житомирі

про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Виробничо-комерційна фірма у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд-авто»(далі по тексту - позивач, ВКФ у формі ТОВ «Гранд-авто») звернулась до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі (далі по тексту -відповідач, ДПІ у м. Житомирі) № 0002652301/1 від 16.11.2007.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 15.05.2008, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.08.2009, в задоволенні позову відмовлено за безпідставністю.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами планової виїзної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ВКФ у формі ТОВ «Гранд-авто» за період з 01.07.2005 по 31.02.2007, складено акт № 4711/23-1/31945137/0110 від 20.08.2007, в якому зафіксовано порушення пп. 1.20.1, пп. 1.20.2 п. 1.20 ст. 1, пп. 7.4.1, пп. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 , ст. 4, п. 11.2.3 п. 11.2, ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток в сумі 3 039 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки та адміністративного оскарження, 16.11.2007 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0002652301/1 про нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 13 887 грн.

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем за 1 квартал 2006 року занижено оподатковуваний прибуток на 111 098 грн., що призвело до недоплати податку на прибуток в сумі 27 774 грн., який позивачем за підсумками звітного (податкового) року самостійно відкориговано.

Однак, в порушення п. 17.2 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та держаними цільовими фондами», позивачем штраф у розмірі п'яти відсотків від 27 774 грн. не нараховувався та не сплачувався.

Відповідно до п. 2.8 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкції органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України від 17.03.2001 року № 110, недоплата - заниження суми податкового зобов'язання за відповідні базові податкові (звітні) періоди.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно п. «б»п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний: відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.

Відповідно до пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 цього Закону у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами викладеними у підпункті «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули, податкове повідомлення або податкові вимоги вважаються відкликаними, якщо контролюючий орган скасовує або змінює раніше прийняте рішення про нарахування суми податкового зобов'язання (пені і штрафних санкцій) або податкового боргу внаслідок їх адміністративного оскарження.

Оскільки судами попередніх інстанцій з підтвердженням матеріалів справи встановлено не нарахування та несплату позивачем штрафних санкцій згідно п. 17.2 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у зв'язку із самостійним виявленням та коригуванням податкових зобов'язань з податку на прибуток, тому нарахування штрафних санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням є правомірним.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм правильну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2201, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Виробничо-комерційної фірми у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд-авто» відхилити.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 15.05.2008 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.08.2009 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)М.І. Костенко (підпис)О.В. Карась З оригіналом згідно Помічник судді О.Я. Меньшикова