Decision № 24976621, 25.06.2012, Commercial Court of Volyn Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" червня 2012 р. Справа № 5004/581/12

за позовом Військового прокурора Луцького гарнізону в інтересах державного підприємства Міністерства оборони України "Луцький ремонтний завод "Мотор"

до підприємця ОСОБА_1

про стягнення 12812грн.90коп. заборгованості за комунальні послуги

Суддя Слупко В.Л.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2, довір. №50 від 11.06.12р.

від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні взяв участь Гончар Б.С. -помічник військового прокурора Луцького гарнізону (посвідчення НОМЕР_1 від 06.08.2010р.).

Суть спору: Військовий прокурор Луцького гарнізону просить стягнути з підприємця ОСОБА_1 на користь ДП Міністерства оборони України "Луцький ремонтний завод "Мотор" 12812грн.90коп. заборгованості по комунальних платежах за період з січня по березень 2012р. згідно договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю №343 від 27.11.09р.

Відповідачка відзиву на позов не надала, в судове засідання не з'явилась. Ухвала суду про порушення провадження у справі, яка була направлена на адресу підприємця ОСОБА_1: АДРЕСА_1, повернута суду поштовим відділенням з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Згідно спеціального витягу з ЄДРПОУ станом на 13.06.12р. місцезнаходження відповідачки: АДРЕСА_1, а тому суд вважає свій обов'язок про повідомлення відповідачки про дату та час судового засідання виконаним.

Представник позивача та прокуратури в судовому засіданні підтримали позовні вимоги в повному обсязі, мотивуючи тим, що на день судового засідання позовна сума не сплачена.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення помічника військового прокурора та представника позивача, суд встановив наступне:

Згідно договору оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності №500 від 30.10.09р. укладеного між регіональним відділенням Фонду державного майна по Волинській області та підприємцем ОСОБА_1, остання орендує приміщення площею 147,3м2 будівлі готелю ДП Міністерства оборони України "Луцький ремонтний завод "Мотор", що знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Чкалова, 24, з терміном оренди до 30.09.2012р.

27.11.09р. між підприємцем ОСОБА_1 та ДП Міністерства оборони України "Луцький ремонтний завод "Мотор"було укладено договір №343 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, відповідно до п. 2.2.3 якого відповідачка зобов'язалась не пізніше 25-го числа місяця, наступного за звітним, вносити плату на рахунок балансоутримувача за комунальні послуги, послуги зв'язку, обслуговування прибудинкової території відповідно до показників лічильника або розрахунку, враховуючи діючі тарифи.

Позивачем було пред'явлено до оплати підприємцю ОСОБА_1 рахунки про відшкодування наданих комунальних послуг №9 від 31.01.12р. за січень 2012р. на суму 4170грн.36коп., №33 від 29.02.12р. за лютий 2012р. на суму 5404грн.60коп. та №54 від 31.03.12р. за березень 2012р. на суму 3637грн.94коп.

Проте відповідачка в порушення своїх договірних зобов'язань здійснила лише часткову проплату рахунку№9 від 31.03.12р. на суму 400грн., внаслідок чого згідно розрахунку позивача заборгованість підприємця ОСОБА_1 станом на 16.05.12р. становить 12812грн.90коп.

Зазначену суму боргу відповідачка не оспорила, доказів про її сплату суду не надав, відповідно суд бере до уваги розрахунок заборгованості наданий суду позивачем.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона зобов'язується за завданням другої сторони надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону, інших правових актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідачки, то судові витрати по справі слід покласти на неї.

Керуючись ст.ст. 11, 526, 901 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

1.Стягнути з підприємця ОСОБА_1 на користь державного підприємства Міністерства оборони України "Луцький ремонтний завод "Мотор" 12812грн.90коп. заборгованості.

2. Стягнути з підприємця ОСОБА_1 в дохід Державного бюджету України 1609грн.50коп. судового збору.

Повне рішення складено 27.06.2012р.

Суддя В.Л.Слупко