Court ruling № 24968751, 02.07.2012, Commercial Court of Cherkasy Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

02 липня 2012 року Справа № 09/5026/511/2012

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Курченко Н.М., при секретарі - Лавріненко С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси заяву КП "Комбінат комунальних підприємств" про розстрочення виконання рішення суду у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Одесем", м.Київ до Комунального підприємства "Комбінат комунальних підприємств", м.Черкаси про стягнення 51706,88 грн., -

ВСТАНОВИВ:

20 червня 2012 року до суду надійшла заява КП "Комбінат комунальних підприємств", у якій воно просить розстрочити виконання рішення господарського суду Черкаської області від 10 травня 2012 року на 24 місяці зі сплатою щомісячно 1/24 частини від суми заборгованості.

Заява мотивована тим, що відповідач є комунальним підприємством і не має змоги сплатити всю суму заявленої заборгованості одразу, за перший квартал 2012 року воно отримало прибуток в розмірі 3000,00 грн., станом на 11.06.2012 року існує кредиторська заборгованість в розмірі 875000 грн. та дебіторська заборгованість в розмірі 968000 грн. Станом на 19.06.2012 року є можливим сплачувати щомісячно близько 2000 грн.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 20 червня 2012 року розгляд заяви у судовому засіданні призначено на 02 липня 2012 року.

Представник позивача надіслав телеграму, у якій вказав на неможливість явки у судове засідання у зв'язку із перебуванням у відпустці, просив розглядати заяву за його відсутності, заперечив проти задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду, оскільки таке розстрочення можливо лише у виняткових випадках, залежно від обставин справи; наведені відповідачем обставини не обґрунтовані, відповідач намагається уникнути відповідальності та намагається затягнути виконання рішення суду.

Представник відповідача (заявника) у судове засідання не з'явився, не повідомивши причини. На виконання ухвали суду від 20 червня 2012 року заявник не надав докази, необхідні для розгляду заяви, а саме: підтвердження направлення копії заяви позивачу, звіт про фінансові результати за 2011 рік та перший квартал 2012 року.

Керуючись ст.ст. 22, 121 ГПК України суд задовольнив клопотання представника позивача про розгляд заяви без його участі та визнав можливим розгляд заяви про розстрочення виконання рішення суду без участі представника заявника.

Розглянувши заяву відповідача про розстрочення виконання рішення суду, дослідивши матеріали справи та заяви, суд виходить з наступного.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 10 травня 2012 року, яке набрало законної сили, позов задоволено частково, стягнуто з комунального підприємства "Комбінат комунальних підприємств" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Одесем" - 44424,00 грн. основного боргу, 2267,23 грн. інфляційних втрат, 1582,23 грн. 3% річних та 8809,50 грн. судових витрат.

На примусове виконання рішення господарським судом Черкаської області 29 травня 2012 року виданий відповідний наказ.

Статтею 121 ГПК України, на яку посилається заявник, як на підставу розстрочення виконання судового рішення, встановлено, що при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Отже, розстрочення виконання рішення можливе лише у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють або роблять неможливим його виконання.

Вирішуючи питання про надання господарським судом відстрочки чи розстрочки виконання рішення, зміну способу чи порядку виконання рішення, господарський суд повинен врахувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів в економіці держави та інші обставини справи.

При цьому, господарський суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення, та не допускати їх настання.

Як встановлено рішенням суду у даній справі, у період з 27 січня 2009 року по 11 лютого 2011 року позивач надавав відповідачу послуги по охороні та забезпеченню пропускного режиму на об'єкті КП "Комбінат комунальних підприємств", який знаходиться за адресою: м.Черкаси, вул.Паризької Комуни, 122. Однак відповідач свої обов'язки за Договорами не виконав належним чином, внаслідок чого утворилась заборгованість з оплати за отримані відповідачем послуги в сумі 44424,00 грн., яку відповідач не сплачує з моменту утворення заборгованості по даний час. Отже, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань позивач продовжує зазнавати збитків.

На підтвердження доводів, викладених у заяві, відповідачем наданий лист від 14.06.2012 р. №296, у якому зазначено, що станом на 11.06.2012 року існує кредиторська заборгованість в сумі 875,0 тис.грн., дебіторська заборгованість - 968,0 тис.грн., за І квартал 2012 року підприємство отримало прибуток в сумі 3,0 тис.грн. Інших доказів на підтвердження доводів, відповідачем не надано.

При розгляді заяви суд також вважає необхідним врахувати положення ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини (Рим, 04.11.50; ратифікована Законом України від 17.07.97 №475/97-ВР), відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом та статті 1 Протоколу №1 до Конвенції, згідно якої кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що право на доступ до суду включає право на своєчасне виконання рішення (див. рішення у справі "Трихліб проти України", заява № 58312/00, пп. 25 - 32, від 20 вересня 2005 року у справі "Іммобіліаре Саффі проти Італії", заява № 22774/93, ЄСПЛ 1999-V, п. 66).

Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року №3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

З огляду на викладене, враховуючи матеріальні інтереси обох сторін, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наведені обставини справи, доводи заявника та представника позивача, суд вважає, що розстрочення виконання рішення господарського суду за вказаних обставин не можливе, тому відмовляє у задоволені заяви.

Керуючись ст. ст. 22, 86, 121 ГПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Відмовити у задоволенні заяви КП "Комбінат комунальних підприємств" про розстрочення виконання рішення господарського суду Черкаської області від 10 травня 2012 року у справі №09/5026/511/2012.

СУДДЯ Н.М. Курченко