№ 24964173, 21.02.2012, Mykolaiv District Administrative Court

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.02.2012 р. Справа № 2а-8590/11/1470

м. Миколаїв

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Устинов І.А. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва,

до товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства «Альтернативні технології»,

про стягнення податкового боргу в сумі 450,84 грн.

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Заводському районі м. Миколаєва пред'явлено позов про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства «Альтернативні технології»податкового боргу в сумі 450,84 грн.

До суду надійшла заява від представника позивача про розгляд справи за його відсутності.

До суду надійшла заява від представника відповідача про розгляд справи за його відсутності, позов не визнав, свої доводи виклав в запереченнях, які знаходяться в матеріалах справи.

Проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до наступних виводів.

Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Альтернативні технології», як платник податків перебуває на обліку Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва.

Відповідно до пп. 16.1.4 п.16 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановленим цим кодексом.

Відповідно до п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до пп.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу, сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків, але не сплаченого у встановлений цим кодексом строк, а також пеня нарахована на суму такого грошового зобов'язання являється податковим боргом.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 450,84 грн.

Посадовими особами ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва проведено камеральну перевірку з питання своєчасності подання податкової звітності зі плати за землю або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, за результатами якої складено акт №2831/153-20872274 від 29.08.2011 року (а.с.9-10).

На підставі акту №2831/153-20872274 від 29.08.2011 року та відповідно до ст.126 Податкового кодексу України позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0003861503 від 05.10.2011 року, відповідно до якого відповідачу нараховано суму штрафу у розмірі 449,84 грн. (а.с.11) та податкове повідомлення-рішення №0002751503 від 08.09.2011 року, відповідно до якого відповідачу визначено штрафні (фінансові) санкцій у розмірі 1,00 грн. (а.с.8).

Відповідно до ст. 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу.

Відповідно до підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач своїм правом не скористався, позов не заперечив, доказів погашення заборгованості у розмірі 450,84 грн. станом на час розгляду справи не надав.

Позов поданий до адміністративного суду у межах строку, передбаченого ст.99 КАС України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та їх належить задовольнити в повному обсязі.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства «Альтернативні технології»(вул. Морехідна, 7, кв. 17, м. Миколаїв, 54000, ідентифікаційний код 20872274) на користь державного бюджету Заводського району м. Миколаєва податковий борг в сумі 450 гривень 84 копійок.

Відповідно до п.1 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя І. А. Устинов