Court ruling № 24962021, 26.06.2012, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2012 року м. Київ К-21416/10

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Маринчак Н.Є., Усенко Є.А.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу державної податкової інспекції у Комунарському районі міста Запоріжжя (далі -ДПІ)

на постанову господарського суду Запорізької області від 12.02.2009

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.11.2009

у справі № 13/709/08-АП

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий центр "Ресурси-2000" (далі -Товариство)

до ДПІ

про скасування податкового повідомлення-рішення.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Запорізької області від 12.02.2009, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.11.2009, уточнені позовні вимоги задоволено; податкове повідомлення-рішення від 05.09.2008 № 0000122301/0 скасовано з тих мотивів, що на момент придбання позивачем товару у товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Техноспецпостач»останнє мало необхідний обсяг податкової правосуб'єктності, а відтак за умови недоведеності податковим органом безтоварного характеру спірних операцій підстави для позбавлення позивача права на зменшення об'єкта оподаткування податку на прибуток на суму понесених витрат відсутні.

У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України ДПІ просить скасувати прийняті у справі рішення попередніх інстанцій та відмовити у позові. На обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає, що з огляду на факт реєстрації контрагента позивача на підставну особу складені цим постачальником первинні документи не можуть бути підставою для податкового обліку Товариства.

Справу розглянуто в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги ДПІ з урахуванням такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що підставою для нарахування позивачеві податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 31251 грн. (у тому числі 20834 грн. за основним платежем та 10417 грн. за штрафними санкціями) згідно з оспорюваним податковим повідомленням-рішенням став висновок ДПІ, викладений в акті від 01.09.2008 № 4027/2301/30907200 про результати виїзної позапланової перевірки Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Техноспецпостач»за період з 01.01.2006 по 30.06.2006, про безпідставне включення позивачем до валових витрат Товариства витрат на оплату вартості трансформатора ТМН 6300/110-У1, придбаного у названого постачальника. Цей висновок податкового органу ґрунтується на факті реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Техноспецпостач»на підставну особу, що стало підставою для скасування його реєстрації та визнання недійсним свідоцтва платника ПДВ за рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 18.01.2008.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) -це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 цієї ж статті Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Зі змісту наведених норм Закону випливає, що правоутворюючим фактом, з яким Закон пов'язує виникнення у платника права на формування валових витрат, є реальне здійснення операцій з придбання товарів (послуг). Тобто у разі підтвердження дійсного виконання операції недоліки правореалізуючих документів (як-от -підписання первинного документа невстановленою особою) не можуть слугувати перешкодою для реалізації платником законного права на зменшення об'єкта оподаткування податку на прибуток на суму понесених витрат.

Наявність державної та податкової реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Техноспецпостач»на момент здійснення спірної операції свідчить про правоздатність цього постачальника як учасника господарського обороту, тоді як перевірка правильності такої реєстрації перебувала поза межами контролю позивача.

А відтак суди на підставі висновку про реальний характер спірної операції з поставки обґрунтовано визнали незаконним донарахування позивачеві оспорюваної суми податкового зобов'язання з податку на прибуток, задовольнивши позовні вимоги, у зв'язку з чим процесуальних підстав для скасування оскаржуваних рішень зі спору не вбачається.

Згідно з частиною третьою статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у Комунарському районі міста Запоріжжя відхилити.

2. Постанову господарського суду Запорізької області від 12.02.2009 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.11.2009 у справі № 13/709/08-АП залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:Н.Є. Маринчак Є.А. Усенко