№ 24953944, 27.06.2012, Dnipropetrovsk District Administrative Court

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2012 р. Справа № 2а/0470/4758/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Борисенко П.О. , розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративний позов Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Караліс Сім» про стягнення податкового боргу , -

ВСТАНОВИВ:

25 квітня 2012 року Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Караліс Сім" про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 680 грн. 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач має податковий борг з податку на додану вартість в сумі 680 грн. 00 коп., який утворився внаслідок несплати штрафних санкцій, застосованих до нього за неподання податкової звітності, а також за неповернення свідоцтва платника податку на додану вартість протягом граничних строків. В добровільному порядку суму податкового боргу відповідач не сплачує, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Судова кореспонденція направлена відповідачу за адресою місцезнаходження, зазначеною в довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, повернулась на адресу суду з відміткою Укрпошти «за зазначеною адресою не знаходиться». У строк встановлений ч. 3 ст. 183-2 КАС України, заперечень проти позову до суду не надав.

Згідно пункту 2 частини 5 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів з дня закінчення строку, передбаченого для надання заперечень або заяви про визнання позову, якщо до суду не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.

Враховуючи, що спірні правовідносини виникли до набрання законної сили Податковим кодексом України, суд розглядає справу з урахуванням норм законодавства, яке діяло на час їх існування.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Караліс Сім» зареєстровано Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради та знаходиться на обліку в Державній податковій інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби як платник податків.

Відповідно до ст. ст. 67, 68 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори у порядку та у розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції та законів України. Відповідно до п.2 ч.1 ст.9 Закону України "Про систему оподаткування" від 25.06.1991р., п.п.4.1.1, 4.1.4 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. (далі Закон України №2181), платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами, подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів). Також, згідно п.3 ч.1 ст.9 Закону України "Про систему оподаткування", платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 14 Закону України "Про систему оподаткування" від 25.06.1991р. №1251-ХІІ, податок на додану вартість належить до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).

Згідно до п.п. 7.8.1 п.7.8 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97 - ВР від 03.04.1997 року, податковим періодом для сплати податку на додану вартість є один календарний місяць.

Відповідно до абз. "а" п.п.4.1.4 п.4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі, при сплаті місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Крім того, відповідно до п.п. "ґ" п. 9.8. ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість», реєстрація осіб як платників податку на додану вартість діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадку, якщо особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання. Згідно п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість», анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах "б"-"ґ" цього пункту, здійснюється за ініціативою відповідного податкового органу або такої особи.

Платник податку зобов'язаний повернути податковому органу свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість протягом двадцяти календарних днів від дня прийняття рішення про анулювання. У цьому випадку затримка в поверненні такого свідоцтва прирівнюється до затримки в наданні податкової звітності з цього податку.

15.12.2011 року Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби проведено камеральну перевірку ТОВ «Караліс Сім» стосовно неподання податкової звітності з податку на додану вартість за листопад 2008 р., грудень 2008 р., січень 2009 р., та своєчасності повернення оригіналу свідоцтва платника податку на додану вартість, за результатами якої складено акт № 2796/15-2/34315497.

Перевіркою встановлено, порушення абз. "а" п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України № 2181, платником податків несвоєчасно подано податкові декларації з податку на додану вартість за за листопад 2008 р., грудень 2008 р., січень 2009 р., та не повернуто до податкового органу свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, строк повернення - 15.02.2009 р.

Підпунктом 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України № 2181 передбачено штрафну санкцію у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за неподання платником податків податкової декларації у строки, визначені законодавством.

На підставі акту перевірки № 2796/15-2/34315497 від 15.12.2011 р., Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби винесено податкове повідомлення-рішення № 0000081502/0 від 05.01.2012 р. на суму 680 грн. 00 коп., яке, було направлено відповідачу та повернулося на адресу ДПІ 09.01.2012року.

Зідно ст. 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення - рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку

надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду

скарг. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове

повідомлення - рішення або податкові вимоги, або рішення про

результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням

посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення - рішення

або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження)

платника податків або з інших причин, податкове

повідомлення - рішення або податкова вимога, або рішення про

результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків

у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із

зазначенням причин невручення.

Таким чином, податкове повідомлення - рішення № 0000081502/0 від 05.01.2012 р. вважається врученим та узгодженим 09.01.2012 р.

У зазначений строк відповідач не сплатив податкові зобов'язання по податку на додану вартість згідно податкового повідомлення-рішення № 0000081502/0 від 05.01.2012 р, та не оскаржив зазначене рішення ні в адміністративному, ні в судовому порядку, внаслідок чого у нього виник податковий борг з вказаного податку в сумі 680 грн.00 коп.

Згідно ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується,

погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника

податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги. Податкову вимогу № 36 від 23.01.2012 року було направлено відповідачу, яка повернулася на адресу ДПІ 13.02.2012 року. Таким чином, податкова вимога № 36 від 23.01.2012 року важається врученою 13.02.2012 року.

Не зважаючи на вжиті заходи, податковий борг відповідачем сплачений не був.

Відповідно до п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

У відповідності до п. 95.1 ст.95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.3 ст.95 цього Кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.

За змістом частин 4, 5 ст.11 КАС суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що поданих позивачем доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати по справі з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 183-2, 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Караліс Сім» (код ЄДРПОУ 34315497) на користь державного бюджету (код бюджетної класифікації 14010100 на рахунок № 31113029700009 в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, отримувач платежу - УДКСУ у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області) податковий борг по податку на додану вартість в сумі 680 грн. 00 коп. (шістсот вісімдесят гривень 00 копійок).

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя П.О.Борисенко