Court ruling № 24949440, 24.05.2012, Kyiv Administrative Court of Appeal

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2370/8723/11 Головуючий у 1-й інстанції: О.Л.Грицаєнко

Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"24" травня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого -судді Лічевецького І.О., суддів -Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е., при секретарі -Акуленко Ю.В.. розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго»на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 11 січня 2012 р. адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго»до державної податкової інспекції у м. Черкаси про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ

ПАТ «Черкасиобленерго»звернулось до суду з позовом про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0011491502 від 14.10.2011 р., яким позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 136 316 грн. 50 коп.

На обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначав, що ухвалою Господарського суду Черкаської області від 14 травня 2004 року порушено провадження у справі № 01/1494 про банкрутство ВАТ «Черкасиобленерго»та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, а відтак спірне рішення суперечить ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»від 14 травня 1992 № 2343-ХІІ.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 11 січня 2012 р. в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове про задоволення позову.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ПАТ «Черкасиобленерго»з 25.07.1995 р. перебуває на обліку як платник податків в ДПІ у м. Черкаси.

18.08.2011 р. позивачем подано декларацію з податку на додану вартість із самостійно визначеним розміром податкового зобов'язання.

28.09.2011 р. посадовцем ДПІ у м. Черкаси проведено перевірку дотримання граничних строків сплати узгоджених сум податкового зобов'язання.

Результати перевірки оформлено актом № 5029/15-2/22800735 від 28.09.2011 р.

Цим актом зафіксовано порушення позивачем ст. 57 Податкового кодексу України внаслідок затримки на 28 днів сплати узгодженого податкового зобов'язання в розмірі 1 363 165 грн. за податковою декларацією від 18.08.2011 р.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, відповідачем прийнято податкового повідомлення-рішення № 0011491502 від 14.10.2011 р., яким ПАТ «Черкасиобленерго»зобов'язано сплатити штраф у розмірі 136 316 грн. 50 коп.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України визначено, що 126.1. у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Аналізуючи наведені правові норми та фактичні обставини справи, слід погодитись з висновком суду попередньої інстанції щодо правомірності спірного податкового повідомлення-рішення.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що місцевим судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, а посилання скаржника на згадану ухвалу Господарського суду Черкаської області є помилковим.

Стаття 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»визначає мораторій на задоволення вимог кредиторів, як зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Згідно положень статті 12 зазначеного Закону мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Однак, порушення провадження у справі про банкрутство не означає завершення підприємницької діяльності боржника. Суб'єкт господарювання не втрачає права укладати договори і вчиняти інші правочини, у зв'язку із чим у нього виникають права та обов'язки, виконання яких забезпечується на загальних підставах.

З огляду на наведене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів. Що стосується зобов'язань поточних кредиторів, то за цими зобов'язаннями згідно із загальними правилами нараховується неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 198, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго»залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 11 січня 2012 р. -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Грищенко Т.М.

Мацедонська В.Е.