Court ruling № 24944682, 21.06.2012, Lviv Administrative Court of Appeal

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2012 р. Справа № 44894/11

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Дяковича В.П.,

суддів: Носа С.П., Рибачука А.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Фірма "Нафтогазбуд" на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2010 року по справі № 2а-8626/10/1370 за позовом Управління Пенсійного фонду України в місті Ужгороді Закарпатської області до Публічного акціонерного товариства "Фірма "Нафтогазбуд" про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

27.09.2010 року представник Управління Пенсійного фонду України в місті Ужгороді Закарпатської області звернувся в суд з позовом, в якому просить стягнути з Публічного акціонерного товариства «Фірма «Нафтогазбуд» витрати на виплату та доставку пенсій, призначених по Списку № 2 відповідно до п.п. «б-з» ст.. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в сумі 80439,97 грн..

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач всупереч вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003 року ( надалі Закон № 1058-IV) та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України, затвердженої Постановою правління ПФУ 19.12. 2003 р. № 21-1 (надалі Інструкція) не здійснював компенсацію таких витрат у зв'язку з чим є наявна непогашена заборгованість.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2010 року позов задоволено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Фірма «Нафтогазбуд» на користь Управління Пенсійного фонду України в місті Ужгороді Закарпатської області заборгованість в розмірі 80439 грн. 97 коп.

Представник Публічного акціонерного товариства «Фірма «Нафтогазбуд» постанову суду першої інстанції оскаржив, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою в позові відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує на те, що при розгляді справи судом не було з'ясовано фактичну суму заборгованості. Справу було розглянуто без акту взаємозвірки між позивачем та відповідачем. В рішенні суду першої інстанції відсутнє посилання на акт взаємозвірки. Відповідно до абз. 4 п. 1 ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове пенсійне страхування» для платників збору об'єктом оподаткування є такі фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівником пенсійного віку, передбаченого ст. 12 цього Закону.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з ч.4 ст. 196 КАС України.

Суд, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається, що, ПАТ «Фірма «Нафтогазбуд», 29.12.1993 року зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Львівської міської ради (ідентифікаційний код 01293961).

Відповідач - Публічне акціонерне товариство «Фірма «Нафтогазбуд» зареєстроване як платник збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до п. 1, 2 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26 червня 1997 р. N 400/97-ВР (далі - Закон України N 400) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону N 1058-IV до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного піку при наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату та доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з абз. 4 п. 1 ст. 2 Закону України № 400 для платників збору об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 цього Закону.

Відшкодуванню Пенсійному фонду України підлягають витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів «а», «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», незалежно від їх часу призначення, до досягнення працівниками пенсійного віку встановленого статтею 26 Закону, а саме: для чоловіків - 60 років, для жінок - 55 років.

Витрати на доставку та виплату пільгових пенсій покриваються підприємствами, на яких було набуто пільговий стаж.

Згідно п. 6.4 Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Відповідно до п. 6.8. Інструкції , підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

На підставі ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Склад витрат та факт їх понесення Управлінням Пенсійного фонду України в місті Ужгороді Закарпатської області за період часу з червня 2009 року по вересень 2010 року виплачених колишнім працівникам відповідача підтверджується розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п.п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Цей розрахунок відповідачем не оскаржувався та не заперечується.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, на адресу відповідача надсилалися повідомлення № 7678/02 від 08.09.2010 року, № 6947/02 від 12.08.2010 року, № 6012 від 06.07.2010 року, № 5204 від 07.06.2010 року, № 4018 від 06.05.2010 року, № 3145/02 від 08.04.2010 року, № 2006/02 від 05.03.2010 року, № 1064/02 від 05.02.2010 року, № 230/02 від 11.01.2010 року, № 12423/02 від 03.12.2009 року, № 11399/02 від 06.11.2009 року, № 10269/02 від 06.10.2009 року, № 9401/02 від 08.09.2009 року, № 8756/02 від 10.08.2009 року, № 7512/02 від 09.07.2009 року, № 6176/02 від 02.06.2009 року, відповідно до яких перерахуванню на рахунок позивача підлягало 80439,97 грн.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про задоволення позовних вимог, у зв'язку з тим, що відповідачем не виконано вимог ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а саме - не відшкодовано понесені позивачем фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за період з червня 2009 року по вересень 2010 року, у сумі 80439,97 грн..

Суд вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Керуючись статтями 195, 197, 198 п.1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Фірма "Нафтогазбуд" залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2010 року по справі № 2а-8626/10/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В.П. Дякович

Судді С.П. Нос

А.І. Рибачук