Court ruling № 24940782, 12.06.2012, Odesa Administrative Court of Appeal

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2012 р.Справа № 2-а-2333/10/1470

Категорія: 5.1.2Головуючий в 1 інстанції: Брагар В.С.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Семенюк Г.В. судді - Потапчук В.О. судді - Коваль М.П.при секретаріКапустинська А.М.

за участю сторін: ПрокуратураАфанасьєва І.Г. (посвідчення)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою приватного підприємства "Лаймос" на Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 червня 2010 року по справі за позовом прокурора Центрального району м. Миколаєва в інтересах держави в особі Регіонального управління департаменту контролю за виробництвом і обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в Миколаївській області до приватного підприємства "Лаймос" про стягнення фінансових санкцій в сумі 1700 грн., -

встановиЛА:

Позивач, звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Регіонального управління департаменту контролю за виробництвом і обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в Миколаївській області до приватного підприємства "Лаймос" про стягнення фінансових санкцій в сумі 1700 грн.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 червня 2010 року позов задоволено в повному обсязі. Стягнуто з Приватного підприємства "Лаймос", на користь Державного бюджету України штраф у розмірі 1700 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що ПП "Лаймос" зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності є платником податків та займається реалізацією алкогольних напоїв.

14.08.09 р. ДПА України у Миколаївській області проведено перевірку відповідача, в ході якої були виявлені порушення ст.15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" № 481/95-ВР від 19.12.95 р. (далі Закон), а саме роздрібна торгівля алкогольними напоями без ліцензії, про що було складено акт № 0919/14/00/23/34651059 від 14.08.09 р.

26.11.09 р., на підставі даного акту, за вказані порушення, позивачем було прийняте рішення №140625 про застосування до відповідача фінансових санкцій в сумі 1700 грн., яке було отримане відповідачем 03.12.09 р.

Відповідно до ч. 10 ст. 15 Закону роздрібна торгівля алкогольними напоями може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності за наявності у них ліцензій.

За роздрібну торгівлю алкогольними напоями без ліцензії, п.4 ч.2 ст.17 Закону передбачена відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 200 відсотків вартості товару, але не менше 1 700 гривень.

Відповідно до п. 5, 6 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" затвердженого Постановою КМУ №790 від 02.06.02 р., (далі Порядок) на підставі акту перевірки приймається рішення про застосування фінансових санкцій.

Відповідач рішення не оскаржив, але штрафні санкції самостійно не сплатив.

Згідно з п. 10, 11 Порядку у разі невиконання суб'єктом підприємницької діяльності рішення про застосування фінансових санкцій протягом 30 днів після його отримання сума санкцій стягується на підставі рішення суду, та зараховується до державного бюджету.

За таких обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Право прокурора на звернення до суду в інтересах держави передбачено ст. 121 Конституції України, ст.60 КАС України та ст.ст.20. 36-1 Закону України "Про прокуратуру".

Що стосується посилання відповідача на порушення порядку проведення перевірки.

Відповідно до пункту 1 статті 11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні" № 509-ХІІ від 04.12.1990 року (далі Закон № 509) органам державної податкової служби надано право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Згідно з частиною 1 статті 11-1 Закону № 509 плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.

Позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин перелічених у підпунктах 1-9 частини 6 статті 11-1 Закону № 509.

На виконання вимог ст. 11-2 Закону № 509 посадовим особам ДПІ вручені направлення № 2131/23-517 від 14.08.2009 року та № 2132/23-517 від 14.08.2009 року.

Неповідомлення позивача про проведення перевірки у встановлений 10-денний термін, не є виключною підставою для визнання відсутності компетенції у відповідача на проведення відповідної перевірки та визнання протиправними дій головних податкових ревізорів.

Наявність такого порушення згідно з частиною другою статті 112 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки. Чого відповідачем не було зроблено. Наявність такого порушення не спричинює незаконність, протиправність дій перевіряючих інспекторів при проведенні такої перевірки, адже вона проведена за наявності відповідних направлень, в рамках та на підставі положень Закону України "Про державну податкову службу в Україні".

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції також не спростують.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу приватного підприємства "Лаймос", - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 червня 2010 року по справі № 2-а-2333/10/1470, - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Ухвалу складено у повному обсязі -13 червня 2012 року.

Головуючийсуддя Г.В. Семенюк суддя В.О. Потапчук суддя М.П. Коваль