Court ruling № 24928632, 25.06.2012, Commercial Court of Kyiv

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 5011-48/6442-2012 25.06.12

За позовомПриватного підприємства "Юран-Авто"доРади міністрів Автономної Республіки Крим в особі Республіканського конкурсного комітету з визначення пасажирського перевізника на автобусному маршрутіпровизнання протиправними та скасування рішеньСуддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Песпалько В.О.

від відповідача:Василенко К.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Юран-Авто" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Ради міністрів Автономної Республіки Крим в особі Республіканського конкурсного комітету з визначення пасажирського перевізника на автобусному маршруті про визнання протиправними та скасування рішень.

Позовні вимоги обґрунтовані неправомірністю рішень Республіканського конкурсного комітету з визначення пасажирського перевізника на автобусному маршруті Ради міністрів Автономної Республіки Крим про недопущення позивача до участі у конкурсі на перевезення пасажирів та визначення переможця конкурсу.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.05.2012 р. порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 06.06.2012 р.

05.06.2012 р. через канцелярію суду надійшло клопотання відповідача про залишення позову без розгляду у зв'язку з тим, що даний спір не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Ухвалою господарського суд міста Києва від 06.06.2012 р. у зв'язку із неявкою представників сторін розгляд справи відкладено до 25.06.2012 р.

В судове засідання представники сторін з'явилися.

Представник позивача подав уточнення до позовної заяви за змістом якої додатково до заявлених вимог просить визнати недійсним договір, укладений між Радою міністрів Автономної Республіки Крим та перевізником, визначеним за оскаржуваним рішенням переможцем.

Розглянувши подану заяву, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва дійшов висновку, що вказана заява, якою доповнюється предмет позову додатковою вимогою, прийняттю до спільного розгляду не підлягає з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

За змістом п. 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Відповідно до абз. 3 п. 3.11 наведеної постанови збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Якщо в заяві позивача йдеться про збільшення розміру немайнових вимог (наприклад, про визнання недійсним ще одного акта крім того, стосовно якого відповідну вимогу вже заявлено), то фактично також йдеться про подання іншого позову.

Із тексту позовної заяви вбачається, що при подачі позову позивачем заявлено вимоги про визнання протиправними та скасування рішень Республіканського конкурсного комітету з визначення пасажирського перевізника на автобусному маршруті Ради міністрів Автономної Республіки Крим, поновлення права Приватного підприємства "Юран-Авто" на участь у спірному конкурсі та зобов'язання відповідача прийняти нове рішення про визначення позивача переможцем спірного конкурсу.

Разом із цим, в наведеному уточненні до позовної заяви позивач додатково просить визнати недійсним договір, укладений між Радою міністрів Автономної Республіки Крим та перевізником, визначеним за оскаржуваним рішенням переможцем.

Тобто, позивачем при поданні наведеного уточнення фактично було подано інший позов, що суперечить положенням ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, наведене уточнення до позовної заяви, яким пред'явлено додаткову вимогу, не може бути прийнято судом, а тому в його прийнятті судом відмовлено.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, а тому провадження у справі підлягає припиненню з огляду на наступне.

За змістом п.1 ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу господарським судам не підвідомчі справи зі спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів.

Відповідно до п. 17 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №10 від 24.10.2011 р. "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" до компетенції господарських судів не відноситься розгляд справ у спорах про оскарження рішень (нормативно правових актів чи актів індивідуальної дії), ухвалених суб'єктом владних повноважень, яким останній зобов'язує суб'єкта господарювання вчинити певні дії, утриматись від вчинення певних дій або нести відповідальність.

Згідно із п. 7 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до розпорядження Ради міністрів Автономної Республіки Крим від 25.04.2012 р. №224-р Республіканський конкурсний комітет з визначення пасажирського перевізника на автобусному маршруті загального користування утворено у відповідності до Закону України "Про автомобільний транспорт" та Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2008 р. №1081.

За змістом п. 2 Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2008 р. №1081, конкурсний комітет - постійний або тимчасовий орган, утворений організатором для розгляду конкурсних пропозицій та прийняття рішення про визначення переможця конкурсу; організатор - орган виконавчої влади, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, який самостійно або із залученням робочого органу проводить конкурс, а згідно п. 51 наведеного порядку рішення конкурсного комітету щодо визначення переможця конкурсу вводяться в дію наказом (постановою або іншим розпорядчим документом) організатора протягом не більш як 30 робочих днів з дня проведення конкурсу.

Таким чином, Республіканський конкурсний комітет з визначення пасажирського перевізника на автобусному маршруті загального користування, в розумінні наведених норм, є суб'єктом владних повноважень.

Із матеріалів позову вбачається, що позивач оскаржує рішення суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

За змістом п. 14 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №10 від 24.10.2011 р. "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" якщо у розгляді справи буде встановлено, що провадження у частині, яка не підлягає розгляду господарським судам, порушено помилково, господарський суд припиняє провадження у справі в цій частині згідно з пунктом 1 частини першої статті 80 ГПК (спір не підлягає вирішенню в господарських судах України).

За таких обставин, спір у даній справі не підлягає вирішенню в господарських судах України, а тому провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Твердження позивача про те, що внаслідок уточнення ним позовних вимог та пред'явлення вимоги про визнання договору недійсним спір у даній справі став підсудним господарському суду міста Києва судом відхиляється з огляду на відмову у прийнятті такого уточнення в частині пред'явлення додаткової вимоги у зв'язку із її невідповідністю приписам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись п. 1 ч. 1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 Закону України "Про судовий збір", суд -

УХВАЛИВ:

1. Провадження у справі №5011-48/6442-2012 припинити.

2. Повернути Приватному підприємству "Юран-Авто" (99057, м. Севастополь, вул. Фадєєва, 23, корпус Ж; ідентифікаційний код 33924779) з Державного бюджету України 1 073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 00 коп. судового збору, сплаченого згідно квитанції №5074.110.1 від 05.05.2012 р.

Суддя Р.В. Бойко