№ 24924042, 19.06.2012, Donetsk Commercial Court of Appeal

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

18.06.2012 р. справа №5009/626/12

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:Діброви Г.І.суддівБойченка К.І., Чернота Л.Ф. при секретарі Гриньовій О.В.від позивача:ОСОБА_4 -за дов. № 04/01 від 04.01.12 р.від відповідача:Буйденко Є.В. -директор, ОСОБА_6 -за дов. № 15/05 від 15.04.12 р.Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуПриватного підприємства "АТК-Дніпро", м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької областівід05.04.2012 рокуу справі№ 5009/626/12 (суддя Яцун О.В.)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Укрзерногруп", м. Київдо відповідачаПриватного підприємства "АТК-Дніпро", м. Запоріжжяпростягнення безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 252889 грн. 00 коп.ВСТАНОВИВ:

У 2012 році Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрзерногруп", м. Київ звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Приватного підприємства "АТК-Дніпро", м. Запоріжжя про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 252889 грн. 00 коп.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 05.04.12 р. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрзерногруп", м. Київ були задоволені.

Відповідач, Приватне підприємство "АТК-Дніпро", м. Запоріжжя, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального права України. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, якою просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Запорізької області від 05.04.12 р. скасувати та відмовити позивачу у задоволенні позову. При цьому скаржник надав клопотання про призначення по справі судових експертиз.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, яким просив суд апеляційної інстанції залишити рішення господарського суду без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

В судовому засіданні представники сторін підтримали свої вимоги та заперечення щодо апеляційної скарги. Відповідач надав до суду клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів. Судова колегія розглянула надане відповідачем клопотання про призначення по справі судових експертиз і відмовила у його задоволенні через недоцільність та розглянула клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, що стосуються правовідносин між відповідачем та іншою юридичою особою за договором про розрахунково-касове обслуговування і відмовила у його задоволенні, оскільки відповідач не довів суду неможливість подання таких доказів до суду першої інстанції згідно приписів ст. 101 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, означені клопотання стосуються правовідносин між відповідачем та іншою юридичою особою за договором про розрахунково-касове обслуговування підприємства відповідача банком, який не є ані стороною, ані третьою особою в даній справі. До того ж означений договір не був предметом розгляду даної справи.

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з'ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи № 5009/626/12 та наданих представниками сторін пояснень.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає справу та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства України, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.12.11 року ТОВ "Укрзерногруп" за платіжним дорученням № 584 перерахувало на розрахунковий рахунок ПП "АТК-Дніпро" грошові кошти у розмірі 252889 грн. 00 коп. з призначенням платежу: «плата за олію згідно договору №ОС-23/12-М від 26.12.2011 р.».

Оскільки договір № ОС-23/12-М від 26.12.11 р. між сторонами не укладався, позивач 08.02.12 р. направив на адресу відповідача лист-вимогу про повернення останнім безпідставно отриманих грошових коштів.

Відповідач відповіддю на вимогу зазначив, що ПП "АТК-Дніпро" грошові кошти у розмірі 252889 грн. 00 коп. за платіжним дорученням № 584 від 28.12.11 р., що перераховані ТОВ "Укрзерногруп", ніколи не отримувало, банківський рахунок в АТ "УкрСиббанк" № 26001366165900 не відкривало, у зв»язку з чим підстав для повернення зазначеної суми у відповідача не виникло.

Враховуючи наведене, позивач, з посиланням на приписи ст. ст. 1212, 1213 Цивільного кодексу України, звернувся із позовом до господарського суду Запорізької області про стягнення з відповідача безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 252889 грн. 00 коп.

Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія дійшла висновку, що:

Статтею 1212 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї статті застосовуються до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Для виникнення зобов'язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов: збільшення майна однієї сторони (набувачем), з одночасним зменшенням його у іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач довів суду факт зберігання відповідачем майна (грошових коштів), про що свідчить, зокрема, банківська виписка від 07.02.12р. та лист АТ "УкрСиббанк" про належність розрахункового рахунку № 26001366165900, на який було перераховано грошові кошти в розмірі 252889 грн. 00 коп., саме ПП "АТК-Дніпро".

Крім того, відповідач не надав суду належних доказів укладання між сторонами договору № ОС-23/12-М від 26.12.11 р. та додатків до нього, у зв»язку з чим судова колегія вважає, що судом першої інстанції правомірно встановлено, що у позивача були відсутні підстави для перерахування 28.12.11 року відповідачу грошових коштів.

Статтею 1214 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язання відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу. Коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, має право вимагати відшкодування зроблених нею необхідних витрат на майно від часу, з якого вона зобов'язана повернути доходи.

Судова колегія вважає, що господарським судом правомірно встановлено про доведеність позивачем суду факту відсутності між сторонами договірних правовідносин і, як наслідок, відсутності правових підстав для перерахування відповідачу грошових коштів у розмірі 252889 грн. 00 коп.

Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 252889 грн. 00 коп. на підставі приписів ст.1212 Цивільного кодексу України, оскільки позивач довів суду такий факт безпідставності перерахування відповідачу таких коштів.

Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення. Зокрема, посилання відповідача на існування шахрайських дій з боку працівників банку на момент прийнятті рішення судом першої інстанції не підтверджені належними засобами доказування -вироком суду загальної юрисдикції. Після звернення відповідача до правоохоронних органів та підтвердження такого факту вироком суду у останнього є право звернутися до суду в порядку вимог ст.ст.112-114 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте суддею за результатами дослідження усіх обставин справи.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Запорізької області від 05.04.2012 р. у справі № 5009/626/12 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "АТК-Дніпро", м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 05.04.2012 р. у справі № 5009/626/12 залишити без задоволення, рішення господарського суду Запорізької області від 05.04.2012 р. у справі № 5009/626/12 -без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.

Головуючий Г.І. Діброва

Судді К.І. Бойченко

Л.Ф. Чернота

Надр. 5 прим:

1 -у справу;

2 -позивачу;

3 -відповідачу;

4 -ДАГС;

5-ГС Зап. обл.

Ложка Н.Л.