Court ruling № 24921990, 12.06.2012, Kyiv Administrative Court of Appeal

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-944/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Спиридонова В.О.

Суддя-доповідач: Безименна Н.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"12" червня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Безименної Н.В.,

суддів: Гром Л.М. та Кучми А.Ю.,

секретаря: Проценко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2012 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2012 року ФОП ОСОБА_3 звернулася в Київський окружний адміністративний суд з позовом до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області, в якому просила визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення -рішення від 07.02.2012 року № 179/0000190171/21, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 989 336, 00 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2012 року позов задоволено. Рішення суду вмотивовано тим, що дослідивши наявні в матеріалах справи докази про добросовісність дій позивача, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит за правочином, беручи до уваги факт здійснення ФОП розрахунку за придбаний товар, в ціні якого сплачено податок на додану вартість, визнання та формування ТОВ «Дока»зобов'язань з ПДВ на відповідну суму, суд дійшов висновку про обґрунтованість формування позивачем податкового кредиту за договором поставки.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити повністю в задоволенні адміністративного позову. На думку апелянта, оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права, такою що базується на не об'єктивних та передчасних висновках суду про відсутність порушення публічного правопорядку та інтересів держави в діях позивача.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову -залишити без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що фізична особа-підприємець Рум»янцева Н.Ф., 26.11.2001 зареєстрована Білоцерківською районною державною адміністрацією Київської області, податковий номер - НОМЕР_1, на податковому обліку в Білоцерківській ОДПІ перебуває з 26.11.2001, індивідуальний податковий номер платника ПДВ НОМЕР_2.

На підставі направлення від 28.12.2011, виданого Білоцерківською ОДПІ, згідно із п.п. 20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.11 п.7 8.1 ст.78 Податкового кодексу України та у зв'язку з отриманням постанови старшого слідчого СВ Подільського РУ ГМВС України в м. Києві капітана міліції Вишневського А.В. по кримінальній справі №07-11997 про призначення документальної позапланової перевірки фізичної особи-підприємця Рум»янцевої Н.Ф. проведена позапланова перевірка щодо взаємовідносин з ТОВ «Дока»з питань правильності та повноти сплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб та податку на додану вартість за період з 01.10.2008 по 30.09.2011.

19.01.2012 за результатами вказаної перевірки Податковим органом складено акт №147/17-1/9-2398516202 (далі Акт перевірки).

У висновках Акту перевірки зафіксовано порушення позивачем п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі Закон №168/97-ВР), в результаті чого ФОП занижено податок на додану вартість за жовтень-грудень 2010 року на суму 565 335,00 грн., в тому числі: за жовтень 2010 року 62 445,00 грн., за листопад 2010 року 196 537,00 грн., за грудень 2010 року 306 353,00 грн.; п. 44.3. ст. 44 Податкового кодексу, а саме не забезпечення зберігання документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи.

На підставі Акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.02.2012 №179/0000190171/21, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 989 336,00 грн., в т.ч. за основним платежем 565 335,00 грн., за штрафними фінансовими санкціями 424 001,00 грн.

Відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону N 168/97-ВР податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Підпунктом 7.2.8 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком. Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону. Платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді за його вибором, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку продавця, який надав податкову накладну такому платнику податку.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, із системного аналізу положень пункту 1.7 статті 1, підпунктів 7.2.3, 7.2.8, 7.4.1, та 7.4.5 статті 7 Закону № 168/97-ВР вбачається, що податковий кредит є правом платника податку щодо зменшення податкових зобов'язань звітного періоду, яке виникає виключно за наявності податкових накладних. Закон забороняє включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у складі ціни придбання товарів (робіт, послу), якщо ці суми не підтверджені податковими накладними, та передбачає відповідальність платника податків за порушення цих вимог у вигляді фінансових санкцій.

Колегія суддів погоджується з висновками Київського окружного адміністративного суду, що при прийнятті рішення у даній справі дослідженню підлягає реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 1.08.2010 між позивачем та ТОВ «Дока»укладено договір поставки №д-00000035, згідно з умовами якого ФОП купує, а ТОВ «Дока»продає товар (сою) на загальну суму 5 500 000,00 грн. Розрахунок за товар здійснюється безготівковим перерахунком коштів на розрахунковий рахунок або готівкою за фактом поставки.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Дока»підтверджується укладеним відповідно до вимог чинного законодавства договором поставки, належним чином оформленими у межах виконання вказаної угоди видатковими накладними, податковими накладними, квитанціями до прибуткових касових ордерів, угодами оренди нежитлових приміщень тощо. Можливість транспортування придбаного товару позивачем підтверджується наявністю власного автотранспорту.

Крім того, про реальність правочину, в результаті виконання якого позивачем сформовано податковий кредит, свідчать наявні в матеріалах справи первинні документи щодо придбання сої, господарської обґрунтованості потреб в отриманні товару за договором поставки, а також факт попереднього здійснення Податковим органом планової документальної перевірки ФОП, за результатами якої порушень з боку позивача по взаємовідносинах з ТОВ «Дока»протягом 2010 року не виявлено.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дослідивши наявні в матеріалах справи докази про добросовісність дій позивача, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит за правочином, беручи до уваги факт здійснення ФОП розрахунку за придбаний товар, в ціні якого сплачено податок на додану вартість, визнання та формування ТОВ «Дока»зобов'язань з ПДВ на відповідну суму, дійшов до вірного висновку про обґрунтованість формування позивачем податкового кредиту за договором поставки.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області -залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 18 червня 2012 року.

Головуючий суддя Безименна Н.В.

Судді: Гром Л.М.

Кучма А.Ю.