Court ruling № 24893513, 31.05.2012, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"31" травня 2012 р. м. Київ К-24833/10-С

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Костенка М.І., Усенко Є.А.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційні скарги: Державної податкової адміністрації у Миколаївській області та Державної податкової інспекції у Центральному районі м.Миколаєва

на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2009 року

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2010 року

у справі №2а-6202/09/1470

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомаг-плюс»(надалі -ТОВ «Автомаг-плюс»)

до Державної податкової інспекції у Центральному районі м.Миколаєва (надалі -ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва), Державної податкової адміністрації у Миколаївській області (надалі -ДПА у Миколаївській області)

про скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

встановив:

Позивач звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про скасування рішень ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 28.10.2009р. №00003122350 та №0031232350.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2009р. залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2010р., позов було задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва від 28.10.2009р. №00003122350 та №0031232350; судові витрати стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача в сумі 3,40грн.

Не погодившись з висновками судів попередніх інстанцій, відповідачі звернулись із касаційними скаргами до Вищого адміністративного суду України, в яких, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, ставлять питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття у справі нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скаргах, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовим інстанціями, контролюючим органом на підставі направлень та відповідно до плану перевірок на жовтень 2009р. було проведено перевірку господарської одиниці -автомагазину, розташованого в м.Миколаєві, по вул..Потьомкінській, 41/3, в якому здійснює підприємницьку діяльність ТОВ «Автомаг-плюс», про що складено відповідний акт №1148/14/00/23/35106233 від 14.10.2009р.

Висновками зазначеного акта перевірки встановлено порушення п.10, п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»а також п.1 ст.7 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності». А саме, встановлено: не зберігання контрольних стрічок за останні три робочі дні; відсутність ведення обліку товарних запасів у встановленому порядку на суму 1503,00грн.; порушення використання торгового патенту.

За наслідками перевірки прийнято оскаржувані рішення від 28.10.2009р.:

- №00003122350, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 3516,00грн.;

- №0031232350, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 70,00грн.

Відповідно до ст.15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби в Україні шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Пунктом 4 ч.1 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»на органи державної податкової служби України покладено право здійснення контролю за законністю валютних операцій, додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, що видають ці документи, за наявністю торгових патентів.

Згідно п.10 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) контрольні стрічки і забезпечувати їх зберігання протягом трьох років.

Як вбачається з матеріалів справи, у судовому засіданні судом першої інстанції було досліджено книгу обліку розрахункових операцій №1403003474р/2 від 01.02.2008р., та встановлено, що контрольні стрічки за 11.10.2009р., 12.10.2009р. та 13.10.2009р. підклеєні на 57 аркуші у хронологічному порядку, а фіскальний режим роботи РРО не дає можливості роздрукування фіскальних документів за минулий період. Крім того, представник позивача у своїх поясненнях зазначив, що під час перевірки взагалі не досліджували книгу обліку розрахункових операцій, оскільки вона була заперта у металевому шафі, ключ від якої знаходився у бухгалтера, якого не дочекалися.

Відповідно до п.12 ч.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі, зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку. Згідно зі ст.6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», облік товарних запасів юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) ведеться у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку.

Разом з тим, ст.21 вищевказаного Закону обумовлено, що фінансова санкція застосовується до суб'єктів підприємницької діяльності, які не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання. Приймаючи до уваги, що під час перевірки фактично перевірявся лише торговий зал автомагазину позивача, оскільки перевірка тривала лише 1год.10хв. і документи бухгалтерського обліку підприємства не перевірялися, а під час судового розгляду справи суду на дослідження було надано первинні бухгалтерські документи на товар, який знаходився на реалізації в магазині, твердження відповідача про порушення позивачем порядку обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації є безпідставним.

Таким чином, судова колегія касаційної інстанції погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що порушення позивачем приписів п.10, п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не знайшло свого підтвердження.

Щодо порушення позивачем порядку використання торгового патенту, то відповідачем не доведено правомірності зазначеного порушення в акті. З інформації, викладеної в акті перевірки неможливо з'ясувати де саме був розташований торговий патент, та чому саме перевіряючі дійшли висновку, що таке його розташування не відповідає вимогам ст.7 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».

Згідно приписам п.1 ст.7 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»торговий патент має бути розміщений на фронтальній вітрині магазину, а в разі її відсутності - біля касового апарату.

Так, в ході судового розгляду справи встановлено, що в магазині, що став об'єктом перевірки відсутня вітрина, тому торговий патент був розташований під склом на робочому столі біля реєстратора розрахункових операцій, що не підтверджує доводів п. 2.2.14 акту перевірки про те, що торговий патент відсутній при перевірці.

При цьому, в пункті 2.2.1 Акту, перевіряючи зазначають номер, дату видачу, строк дії торгового патенту позивача, а також суму сплачену ним за нього. Вказані в п.2.2.1 реквізити торгового патенту повністю відповідають торговому патенту позивача.

За таких обставин, суди обґрунтовано дійшли висновку, що торговий патент був наявним в магазині під час перевірки, в іншому випадку, реквізитів патента не могло бути зазначено їх в акті.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

Отже, судом першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційні скарги: Державної податкової адміністрації у Миколаївській області та Державної податкової інспекції у Центральному районі м.Миколаєва -залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2009 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2010 року -залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ М.І. Костенко

____ Є.А. Усенко

Суддя Н.Є. Маринчак