№ 24891721, 19.06.2012, Kharkiv District Administrative Court

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

19 червня 2012 р. № 2-а- 4119/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Зінченко А.В.

При секретарі -Волошкіной А.О.

За участі сторін:

представника позивача -Тютюгіної О.Н.

представників відповідача -КорнієвськогоО.В., Подобайло І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дитячий світ»до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова Харківської області ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ПАТ «Дитячий світ», звернувся до суду з позовом до державної податкової інспекції у Дзержинському району м. Харкова Харківської області ДПС, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення - рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 29.12.2011 року №0000162302, яким підприємству донараховано податок на прибуток у розмірі 57500,0 грн. та № 0000172302, яким підприємству донараховано податку на додану вартість в розмірі 50000,0 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 1,0 грн.

Свій позов позивач обґрунтував тим, що Відповідачем проводилась документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань перевірки відносин з платником податків ПП «Сапсан»за період з 01.10.2010 року по 30.06.2011 року.

За результатами перевірки відповідачем було складено акт № 5964/2302/01562786 від 14.12.2011 р. В ході проведеної перевірки було зроблено висновок про порушення товариством п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2,п.п.138.5.1 п.138.5 ст.138,п.139.1 ст.139 ,п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п.200.1, 200.2,200.3 ст.200 Податкового Кодексу України.

29.12.2011 року відповідачем на підставі вказаного акту винесено податкове повідомлення-рішення року №0000162302, яким підприємству донараховано податок на прибуток у розмірі 57500,0 грн. та № 0000172302, яким підприємству донараховано податку на додану вартість в розмірі 50000,0 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 1,0 грн.

Позивач вважає зазначені податкові повідомлення-рішення неправомірними, необґрунтованими, безпідставними через відсутність доказів порушення товариством податкового законодавства, а тому просить скасувати їх в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд їх задовольнити, з посиланням на обставини викладені в позовній заяві.

В судовому засіданні представники відповідача проти позову заперечували, вказали, що винесені ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова податкові повідомлення-рішення повністю відповідають вимогам діючого законодавства, а тому є законними та обґрунтованими.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини справи.

Публічне акціонерне товариство «Дитячий світ»взято на податковий облік 13.03.2000 року в державній податковій інспекції у Дзержинському районі м.Харкова за № 11706 і станом на даний час перебуває на обліку в державній податковій інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Харківської області ДПС.

Відповідачем проводилась документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань перевірки відносин з платником податків ПП «Сапсан»за період з 01.10.2010 року по 30.06.2011 року.

За результатами перевірки відповідачем було складено акт № 5964/2302/01562786 від 14.12.2011 р. В ході проведеної перевірки було зроблено висновок про порушення товариством п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2,п.п.138.5.1 п.138.5 ст.138,п.139.1 ст.139 ,п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п.200.1, 200.2, 200.3 ст.200 Податкового Кодексу України.

29.12.2011 року відповідачем на підставі вказаного акту, винесено податкове повідомлення-рішення року №0000162302, яким підприємству донараховано податок на прибуток у розмірі 57500,0 грн. та № 0000172302, яким підприємству донараховано податку на додану вартість в розмірі 50000,0 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 1,0 грн.

В мотивувальній частині акту перевірки зазначається, що ДПІ у Дзержинському р-ні м. Харкова складено акт документальної позапланової невиїзної перевірки Приватного підприємства „Сапсан" (код ЄДРПОУ 31092608), з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.10.2010 по 30.06.2011 від 19.08.2011 №3762/2305/31092608.

За результатами проведеної невиїзної документальної перевірки встановлено:

Згідно висновку спеціаліста НДЕКЦ при ГУМВСУ у Харківській області за № 383 від 04.08.2011 року підписи виконані від імені керівника ПП "Сапсан" Долинського М.В в оригіналі договору №5094 о признанні електронних від 28.01.2011 - виконані не Долинським М.В., а іншою особою. В якості співставлення використовувались наступні документи - копії податкової накладній №310108, ксерокопія розписка від імені Долинського М.В. від 05.11.2010 року, ксерокопія рішення власника ПП „Сапсан" від01.10.2010, ксерокопія паспорта НОМЕР_1, ксерокопія Ф.№1 Долинського М.В. від24.10.1995.договору № 5731 від 18.05.2011р.

Також встановлено, що у ПП «Сапсан»відсутні необхідні умови для здійснення основного виду діяльності, а саме: відповідно до декларації з податку на прибуток на балансі відсутні виробничі потужності, відсутні складські приміщення.

Таким чином, на підставі використаних документів та баз даних ДПС, в ході проведення перевірки встановлено проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди покупцям підприємства та далі по ланцюгу постачання, з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, з використанням контрагентів, які не виконують свої податкові зобов'язання; встановити реальність та товарність здійснених операцій по поставці товарів (робіт, послуг) підприємством за перевіряємий період на адресу покупця не має можливості.

Вищенаведене свідчить про неможливість реального здійснення фінансово -господарських операцій перевіряємим підприємством та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України.

Крім того на думку податкової позивачем не було надано в повному обсязі документи, які підтверджують реальність господарських операцій з ЧП «Сапсан».

Але суд зазначає, що Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05.10.2011 року по справі №12305/11/2070, яка набрала законної сили 22 листопада 2011 року, було скасовано наказ Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки" від 18.08.2011 року №1763 та визнано неправомірними дії Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "Сапсан" код ЄДРПОУ 31092608 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.10.2010 р. по 30.06.2011р.

Дослідивши надані до справи матеріали, судом в судовому засіданні було встановлено, що 15.02.2011 року між ПАТ «Дитячий світ»та ЧП «Сапсан»укладено договір підряду №18, згідно якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання на свій ризик виконати комплекс робіт по ремонту приміщень за адресою майдан Конституції, 9.

Розрахунки здійснено у безготівковій формі на підставі податкових накладної №121 від 30.03.2011 року, сума ПДВ 50000,0 грн.

Проаналізувавши наведене, суд зазначає, що відповідно до приписів п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх ввезенні на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України;

в)отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та у разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст. 198 визначено,що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Також, згідно з п. 198.3 ст. 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу).

Суд вказує, що відповідно до п. 200.1. ст.200 Податкового Кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно вимог п.200.2. ст.200 вказаного Кодексу при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Також п. 200.3. ст.200 ПК України встановлено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Проаналізувавши наведені норми та дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що укладені правочини є дійсними, виконаними сторонами в повному обсязі, без претензій та зауважень, не кім не оскарженими та у судовому порядку не визнані не дійсними.

Виконання умов договору підтверджується наданими до матеріалів справи копіями договору підряду, додатками до договору, відомостями ресурсів,локальними кошторисами, розрахунками,довідками про вартість виконаних робіт,актами приймання будівельних робіт,банківськими виписками по рахункам, податковою накладною.

Суд вказує, що про фактичне виконання вищезазначених робіт свідчать первинні бухгалтерські та податкові документи, виписані відповідно до п.9.2. ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансової звітності в Україні»і п.2.4. ст.2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку».

Суд зазначає, що статтею 1 розділу 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

В наявності є також фактично відремонтоване приміщення, загальна площа якого становить 74м.кв., що знаходиться на першому поверсі будівлі по майдану Конституції,9 та є власністю товариства.

Основним видом діяльності товариства є здавання в оренду власного нерухомого майна. Приміщення, що здаються в оренду ремонтуються власником.

Судом встановлено, що вказане приміщення, в числі інших, було передано в оренду ФО-П ОСОБА_5 за договором оренди № 2 від 01.12.2010 року.

Також суд звертає увагу на те, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку перевірки відповідності законодавству установчих документів постачальників товару та дотримання ними вимог податкового законодавства.

Навіть якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Суд вваж є за необхідним вказати, що чинне податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Щодо твердження про недійсність угод, укладених між позивачем та ПП «Сапсан», суд вважає зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 та ч. 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Угоди між позивачем та ПП «Сапсан»за період перевірки були укладені у відповідності до норм чинного законодавства та є такими, що відповідають всім вимогам, що встановлюються до даного виду договорів доки зворотне не буде доведено в суді. Тому підстав для висновків щодо нікчемності або недійсності договору не було.

Чинне законодавство України встановлює принцип презумпції правомірності правочину, згідно якого, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За таких обставин, суд не може погодитися з висновком податкового органу, викладеним у акті перевірки відносно нікчемності укладених правочинів ПАТ «Дитячий світ» оскільки в силу статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або, якщо він не визнаний судом недійсним. Будь-яких рішень суду, щодо визнання недійними правочинів, податковим органом не зазначено.

Цивільне право говорить, що зміст правочину становлять права та обов'язки про набуття, зміну або припинення яких учасники правочину домовилися. Як на невідповідність змісту правочинів, укладених позивачем з ПП «Сапсан», в Акті перевірки, складеного ДПІ, стверджується про порушення публічного порядку з посиланням на ст. 228 Цивільного кодексу України, згідно з якою «правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним».

Проте, в зазначеному Акті перевірки не міститься жодних фактів та не наведено, в чому саме полягає спрямованість укладених угод на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, тобто посилання на зазначену норму Цивільного кодексу України було зроблено перевіряючими безпідставно.

Крім того у відповідності до ст. 1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року Україна визнає джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковими для правозастосування органами правосуддя.

Європейський суд з прав людини в ухвалених Рішеннях, а саме у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Суд вказує, що відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При зазначених обставинах, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 160-163, 167, 254 КАС України , суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Дитячий світ»до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова Харківської області ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення №0000162302 та №0000172302 від 29.12.2011 року винесені Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі міста Харкова.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги.

Постанова в повному обсязі виготовлена 21 червня 2012 року.

Суддя А.В. Зінченко