В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29.05.2012 рокуСправа №1915/5855/2012 Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
в складі: головуючого Берегуляка Ф.Г.
за участю секретаря Вербицького Р.А.
прокурора Голомші М.Я.
захисника-адвоката ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, розлученого, не працюючого, раніше в силу ст. 89 КК України не судимого
за ч.2 ст. 263 КК України,-
В С Т А Н О В И В:
Підсудний ОСОБА_2 14 лютого 2012 року, близько 09 год. ранку перебуваючи в парку імені Т.Шевченка, що знаходиться в м. Тернопіль, знайшов неподалік від причалу, мисливський ніж, який є холодною зброєю колюче-ріжучої дії, виготовлений по типу мисливських ножів.
Тоді, підсудний ОСОБА_2 усвідомлюючи те, що даний мисливський ніж є холодною зброєю, і не маючи відповідного дозволу на носіння холодної зброї, вирішив його привласнити з метою подальшого особистого використання для самозахисту, хоча при цьому усвідомлював суспільно-небезпечний характер своїх дій. Проте, нехтуючи цим, підсудний ОСОБА_2 знайдений мисливський ніж підібрав та заховав собі серед одягу в який був одітий. В подальшому незаконно носив при собі, чим порушив вимоги Постанови Верховної Ради України №2471 від 17.06.1992 року "Про право власності на окремі види майна", "Положення про дозвільну систему", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №576 від 12.10.1992 року "Інструкцією про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної зброї, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими та аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії" та наказом Міністра Внутрішніх Справ №292 від 12.04.1999 року.
14 лютого 2012 року о 11 год. 15 хв., на залізничному вокзалі станції Тернопіль працівниками ЛВ міліції підсудний ОСОБА_2 був затриманий, при доставлені якого в приміщення чергової частини ЛВ на ст. Тернопіль, під час проведення особистого огляду, в присутності понятих, у нього з лівої внутрішньої кишені куртки, було виявлено та вилучено ніж, який підсудний ОСОБА_2 незаконно носив при собі без передбаченого законом дозволу.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого злочину за ч.2 ст. 263 КК України визнав повністю та суду пояснив, що 14 лютого 2012 року, він вирішив піти в парк імені Т.Шевченка, поскільки там є пункт обігріву, з метою попити чаю. Ідучи з сторони готелю «Тернопіль»не подалік від причалу, біля паркану знайшов мисливський ніж, який лежав на землі у чорному шкіряному чохлі, який вирішив забрати собі, для використання у власних потребах та в разі необхідності-для самооборони. Не знайшовши пункту обігріву, направився на залізничний вокзал ст. Тернопіль для того, щоб поїхати до дому в с. Новосілка Заліщицького р-ну. Перебуваючи на залізничному вокзалі ст. Тернопіль, приблизно 11 год., до нього підійшли двоє невідомих чоловіків, які представились працівниками міліції і запросили пройти в чергову частину ЛВ на ст. Тернопіль. В присутності понятих під час проведення особистого огляду, у нього з лівої внутрішньої кишені куртки було виявлено та вилучено ніж, який знаходився в чорному шкіряному чохлі.
а.с.109-111
В силу ст. 299 КПК України відмовився від дослідження доказів по справі і просить обмежитись лише його поясненнями, а також йому зрозуміло, що ці фактичні обставини не можуть бути оспорені при подачі апеляційної скарги. Просить суд суворо не карати.
Таким чином, своїми умисними діями підсудний ОСОБА_2 вчинив злочин, передбачений ч.2 ст. 263 КК України, тобто носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу.
При призначенні покарання підсудному ОСОБА_2 суд відповідно до ст.ст. 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного і вважає за необхідне обрати покарання у виді громадських робіт. При цьому суд враховує повне визнання вини, щиросердечне розкаяння, активне сприяння розкриттю злочину, позитивну характеристику по місцю проживання, має постійне місце проживання.
Суд вважає, що дане покарання є справедливим, необхідним та достатнім для його виправлення, попередження вчинення нових злочинів.
Міру запобіжного заходу підсудному ОСОБА_2 -підписку про невиїзд -залишити попередньою до вступу вироку в законну силу.
Судові витрати стягнути.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -
З А С У Д И В:
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 263 КК України і призначити йому покарання у виді 150 (сто п'ятдесять) годин громадських робіт.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 -підписку про невиїзд -залишити попередньою до вступу вироку в законну силу.
Речовий доказ - мисливський ніж, який є холодною зброєю колюче-ріжучої дії, виготовлений по типу мисливських ножів, що зберігається на складі АТО УМВС України на Львівській залізниці -знищити.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь НДЕКЦ при УМВСУ на Львівській залізниці (код 25576416 р/р 31253272210394 ГУДКСУ у Львівській області МФО 825014 з відміткою щодо призначення платежу "оплата за експертне дослідження № 212 без ПДВ") судові витрати за проведення криміналістичної експертизи холодної зброї в сумі 375 (триста сімдесят п'ять ) грн.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд протягом 15 діб з дня проголошення, а засудженим протягом цього ж строку з моменту отримання копії вироку.
Головуючий суддяФ. Г. Берегуляк
The court decision No. 24829779, Ternopil City and District Court of Ternopil Oblast was adopted on 29.05.2012. The procedural form is Criminal, and the decision form is Sentence. On this page, you will find key data about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find necessary data quickly.
This decision relates to case No. 1915/5855/2012. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: