Справа № 1506/1855/2012
У Х В А Л А
"19" червня 2012 р. Біляївський районний суд Одеської області
в складі: головуючого -судді Калінюка Р.Б.,
при секретарі -Козян Л.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Біляївка Одеської області адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до суб'єкта владних повноважень в особі старшого державного виконавця ВДВС Біляївського РУЮ Одеської області Згами Зінаїди Олександрівни про оскарження правового акту індивідуальної дії суб'єкта владних повноважень, -
В С Т А Н О В И В:
Позивачка звернулись до суду з адміністративним позовом в якому просить визнати дії старшого Державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Біляївського районного управління юстиції Одеської області Згами Зінаїди Олександрівни, які виявилися у винесені постанови від 06.12.2011 року про розшук майна боржника -неправомірними; постанову про розшук майна боржника від 06.12.2011 року -скасувати.
Адміністративний позов ОСОБА_1 мотивований таким.
06.12.2011 року старшим Державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Біляївського районного управління юстиції Одеської області Згамою З.О. винесена постанова про розшук майна боржника.
Позивачка вважає, що дії старшого Державного виконавця суперечать діючому законодавству, а саме Закону України "Про виконавче провадження" та наказу МЮУ від 15.12.1999 року №74/5 "Про затвердження Інструкції про проведення виконавчих дій".
До суду надійшло клопотання відповідачки про витребування доказів, а саме: матеріалів виконавчого провадження В8-1057/10 про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь ВАТ "ВіЕйБі Банк" у розмірі 562793,84 гривні.
В судовому засіданні позивачка просила залишити клопотання на розгляд суду.
Відповідачка надала до суду заяву про відкладення судового розгляду справи.
Судом встановлено, що між сторонами виник спір саме з приводу дій старшого Державного виконавця відділу державної виконавчої служби Біляївського районного управління юстиції Одеської області Згами З.О. щодо виконавчих дій по виконавчому провадження В8-1057/10.
Відповідно до ч.1 ст.73 КАС України, особи, які беруть участь у справі та обґрунтовано вважають, що надання потрібних доказів стане згодом неможливим або ускладненим, мають право просити суд забезпечити ці докази.
У відповідності до ст.74 КАС України, суд забезпечує докази допитом свідків, призначенням експертизи, витребуванням та оглядом письмових або речових доказів, у тому числі за місцем їх знаходження.
На підставі викладеного, керуючись ст.75, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У Х В А Л И В:
Клопотання старшого державного виконавця ВДВС Біляївського РУЮ Одеської області Згами Зінаїди Олександрівни про забезпечення доказів -задовольнити.
Зобов'язати ВДВС Біляївського РУЮ Одеської області надати до Біляївського районного суду Одеської області матеріали виконавчого провадження В8-1057/10 про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь ВАТ "ВіЕйБі Банк" у розмірі 562793,84 гривні.
Ухвалу надіслати до ВДВС Біляївського РУЮ Одеської області для виконання, встановивши строк виконання до 02.07.2012 року.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Оскарження ухвали про забезпечення доказів не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає розгляду справи.
Суддя Біляївського районного
суду Одеської області Р.Б.Калінюк
The court decision No. 24741968, Biliaivka District Court of Odesa Oblast was adopted on 19.06.2012. The procedural form is Administrative, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find essential information about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find important information quickly.
This decision relates to case No. 1506/1855/2012. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: