Court ruling № 24678708, 12.06.2012, Kyiv Administrative Court of Appeal

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-1221/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Леонтович А.М.

Суддя-доповідач: Василенко Я.М

У Х В А Л А

Іменем України

"12" червня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Наталюк Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Макротренд»на постанову Київського окружного адміністративного суду від 09.04.2012 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Макротренд» до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду першої інстанції із позовом, в якому просив визнати протиправними дії Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Макротренд», що оформлена актом № 719/23-2/36895070 від 28.10.2011, визнати протиправним та скасувати наказ № 822 від 26.10.2011 виданий Бориспільською об'єднаною Державною податковою інспекцією Київської області, визнати протиправними дії Бориспільської об'єднаної Державної податкової інспекції Київської області щодо визнання та визначення в акті № 719/23-2/36895070 від 28.10.2011 товариства з обмеженою відповідальністю «Макротренд»нікчемними правочинів, укладених з контрагентами.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 09.04.2012 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вищезазначеним судовим рішенням позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що зазначена апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідачем 16.10.2011 у зв'язку з виникненням потреби у перевірці господарської діяльності та на виконання вимог пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України надіслано до ТОВ «Макротренд»запит про надання пояснень та їх документального підтвердження № 6068/10/23-2. У вказаному запиті позивача зобов'язано надати відомості з питань фінансово-правових відносин з контрагентами за період з квітня 2010 року по вересень 2011 року, зокрема договори відповідно до яких були реалізовані товари (надані послуги), видаткові накладні, акти виконаних робіт, що підтверджують продаж товарів (надання послуг), довіреності на отримання товарів, банківські виписки, акти взаємозаліку та інші первинні бухгалтерські та податкові документи.

Позивач відповіді на запит Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про надання пояснень та їх документального підтвердження від 16.10.2011 № 6068/10/23-2 не надав.

26.10.2011 відповідачем прийнято наказ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Макротренд»з питань достовірності визначення показників податку на додану вартість за період з квітня 2010 року по вересень 2011 року № 822 (а.с. 40). Наказом визначено провести перевірку ТОВ «Макротренд»протягом 1 робочого дня 28.10.2011.

Суд першої інстанції, мотивував своє рішення тим, що відповідачем доведено законність прийнятого наказу та правомірність дій щодо проведення перевірки ТОВ «Макротренд».

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що відповідач діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також, що жодних запитів чи наказів на його адресу не направлялось.

Колегія суддів вважає доводи апелянта безпідставними та погоджується з рішенням суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до п.п. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62 Податкового кодексу України, податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно із п. 79.1 ст. 79 ПК документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених ст.ст. 77 та 78 цього Кодексу

Відповідно до п. 78.4 цього ж Кодексу про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Колегія суддів звертає увагу на те, що п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК передбачено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту. Тобто виключною передумовою для прийняття органом державної податкової служби рішення (наказу) про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків і здійснення перевірки, є факт не надання цим платником пояснень та їх документального підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту. Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що у відповідності до пп. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

За визначенням підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом та яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Як свідчить зміст спірного наказу, документальну позапланову невиїзну перевірку позивача проведено на підставі пп. 78.1.4, п 78.1 статті 78 Податкового кодексу України. Таким чином, в даному випадку підставою для прийняття спірного наказу стало не надання позивачем пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит відповідача протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи наявні копії рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення (а.с. 36, 41), тобто запит про надання пояснень та їх документального підтвердження № 6068/10/23-2 та наказ про проведення перевірки від 26.10.2012 № 822 разом із повідомленням про дату початку та місце проведення перевірки від 26.10.2012 були надіслані на адресу позивача, що спростовує його доводи про те, що жодних запитів чи наказів на його адресу не направлялось.

Відповідачем надано належні докази на підтвердження того, що наказ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки прийнято за наявності обставин для проведення такої перевірки, визначених пунктом 78.1 статті 78 Податкового кодексу України є правомірним.

Більш того, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно із п.6 ч.1 ст. 3 КАС України адміністративний позов - звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.

Частина 1 ст. 17 КАС України визначає, що компетенція адміністративних судів поширюється на: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів; спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом; спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

Обов'язковою ознакою нормативно-правового акту чи правового акту індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав та обов'язків, їх зміни чи припинення.

Виходячи з аналізу вищевикладених норм матеріального права, колегія суддів приходить до висновку, що акт перевірки не є актом індивідуальної дії та не створює правових наслідків для позивача, що вірно встановлено судом першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що спростовували б правомірність оскаржуваної постанови суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Макротренд» залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 09.04.2012 -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Василенко Я.М

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.