Court ruling № 24678028, 24.05.2012, Kyiv Administrative Court of Appeal

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-1624/10/0270 Головуючий у 1-й інстанції: Гонтарук В.М.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

У Х В А Л А

Іменем України

"24" травня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.

Суддів: Бабенка К.А.

Мельничука В.П.

За участю секретаря : Козійчук О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Іллінецької міжрайонної державної податкової інспекції на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 02 червня 2010 року за адміністративним позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Славутич» до Іллінецької міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач -Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Славутич»звернувся до суду з позовом до Іллінецької міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 02 червня 2010 року позов задоволено.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Іллінецькою міжрайонною державною податковою інспекцією проведено планову виїзну перевірку Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Славутич» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2007 року по 30.09.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 року по 30.09.2009 року, про що складено Акт від 11.12.2009 року № 452/23/03733269.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п.2.3. Постанови Правління Національного Банку України "Про затвердження положення ведення касових операцій у національній валюті в Україні" від 15.12.2004 року № 637, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року за № 40/10320 (далі -Постанова № 637), п.1 Постанови Правління Національного Банку України "Про встановлення граничної суми готівкого розрахунку" від 09.02.2005 року № 32, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18.04.2005 року за № 401/10690 (далі -Постанова № 32), а саме: позивачем за період з 01.01.2007 року по 30.09.2009 року перевищено граничну суму здійснення підприємствами готівкових розрахунків з іншими підприємствами (підприємцями) понад установлену на 46496,91 грн.

На підставі вищезазначених порушень, відповідачем прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 24 грудня 2009 року № 0000412320, яким визначено штрафних (фінансових) санкцій у сумі 92 993,82 грн.

Надаючи правову оцінку висновкам суду першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно п.2.3. Постанови №637, гранична сума готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами встановлюється відповідною постановою правління Національного банку України. Платежі понад зазначену граничну суму проводяться виключно в безготівковій формі. Кількість підприємств (підприємців), з якими здійснюються розрахунки, протягом дня не обмежується. У разі здійснення підприємствами готівкових розрахунків з іншими підприємствами (підприємцями) понад установлену граничну суму кошти в розмірі перевищення встановленої суми розрахунково додаються до фактичних залишків готівки в касі на кінець дня платника готівки одноразово в день здійснення цієї операції, з подальшим порівнянням одержаної розрахункової суми із затвердженим лімітом каси.

Відповідно до п. 1 Постанови № 32, встановлено граничну суму готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами відповідно до п. 2.3 Постанови № 637 у розмірі 10000,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем здійснювались готівкові розрахунки з іншими підприємцями понад встановлену граничну суму 10000,00 грн., а саме, проведено розрахунки в сумі 30000,00 грн. - видатковий касовий ордер від 22.05.2008 року №120, 30000,00 грн. - видатковий касовий ордер від 23.05.2008 року №122, видано з каси позивача готівкові кошти в сумі 20440,00 грн. по видатковому касовому ордеру від 23.10.2008 року № 471.

Відповідно до ст. 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.1995 року № 436/95, у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюється Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах - у подвійному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день.

Щодо нарахування відповідачем штрафних санкцій за порушення позивачем вимог Постанов №№ 637, 32, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що зазначений штраф по своїй суті є адміністративно-господарською санкцією, застосування якої можливе за умови дотримання строків встановлених ст.250 Господарським кодексом України. Зокрема, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом, в зв'язку з чим, позивачу правомірно задоволено адміністративний позов, що збігається з позицією Вищого адміністративного суду України, зокрема в Ухвалі (№ 2671860 в ЄДРСРУ).

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Іллінецької міжрайонної державної податкової інспекції залишити без задоволення.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 02 червня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.

Судді: Бабенко К.А

Мельничук В.П.

Повний текст ухвали виготовлено- 30 травня 2012 р.