№ 24575724, 19.01.2012, Mykolaiv District Administrative Court

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

19.01.2012 р. Справа № 2а-7732/11/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомЗаводського районного центру зайнятості, вул. 6-та Поперечна, 32, м. Миколаїв, 54010

доОСОБА_1, АДРЕСА_1, 54010

простягнення заборгованості у сумі 702,97 грн. В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про стягнення з відповідача безпідставно отриманої допомоги по безробіттю у сумі 702,97 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач, що перебуваючи на обліку як безробітний та отримуючи допомогу по безробіттю, відповідач здійснював підприємницьку діяльність, а відповідно, не мав права на отримання допомоги по безробіттю.

Представником позивача подано до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження (а. с. 20).

Відповідач у судовому засідання не прибув, ухвала суду від 20.10.11 р. про відкриття провадження у справі та призначення судового засідання на 02.12.11 р., яка відповідачу була надіслана за адресою (АДРЕСА_1, 54010) поштовим повідомленням повернута з відміткою про те, що «закінчився термін зберігання».

Суд вважає, що у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі справа може бути розглянута в письмовому провадженні.

Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив таке.

13 квітня 2009 р. до Заводського районного центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні звернувся ОСОБА_1. Згідно п. 2 абз. 3 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 р. № 219 (далі - Порядок), під час проведення реєстрації кожна особа за допомогою працівника центру зайнятості заповнює із застосуванням автоматизованої системи картку особи, що звернулася до центру зайнятості (далі - картка), у якій зазначаються особисті дані особи (прізвище, ім'я та по батькові; зареєстроване місце проживання; число, місяць та рік народження, ідентифікаційний номер), останнє місце роботи або вид діяльності, що визначений частиною третьою статті 1 Закону України "Про зайнятість населення", підстава припинення трудових відносин відповідно до запису в трудовій книжці або підстава припинення іншого виду діяльності, що підтверджено документально, і засвідчує особистим підписом достовірність внесених до картки даних та ознайомлюється з пам'яткою "Ваші права - Ваші обов'язки".

Згідно вказаної норми Порядку, відповідач заповнив картку НОМЕР_2 (а. с. 5).

Відповідно до п. 11 абз. 2, 3 Порядку, державна служба зайнятості здійснює підбір підходящої роботи для громадян відповідно до вимог статті 7 Закону України "Про зайнятість населення". За відсутності підходящої роботи рішення про надання громадянам статусу безробітних приймається державною службою зайнятості за їх особистою заявою з восьмого дня після реєстрації у центрі зайнятості за місцем проживання як таких, що шукають роботу, і оформляється наказом центру зайнятості.

Таким чином, з вказаної норми вбачається, що наданню статусу безробітного обов'язково передує реєстрація особи у центрі зайнятості як такої, що шукає роботу. При цьому, центр зайнятості, приймаючи рішення про надання особі статусу безробітного, виходить з тих відомостей, які особа внесла у персональну картку, при реєстрації як такої, що шукає роботу.

24 квітня 2009 р. відповідач подав заяву про надання йому статусу безробітного і отримання допомоги по безробіттю (а. с. 6).

Відповідно до ст. ст. 22, 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», того ж дня відповідачу надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю, яка виплачувалась у період з 19.07.09 р. до 16.09.09 р. і склала 702,97 грн., що підтверджується розрахунком позивача (а. с. 8).

Згідно ст. 12 ч. 2 п. 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", позивачем проведено звірку даних центру зайнятості із даними Державної податкової адміністрації України і виявлено, що перебуваючи на обліку як безробітний та отримуючи допомогу по безробіттю, відповідач здійснював підприємницьку діяльність, що підтверджується наявними у справі матеріалами (а. с. 7).

Відповідно до ст. 1 ч. 3 п. б Закону України "Про зайнятість населення", особи, що здійснюють підприємницьку діяльність, відносяться до зайнятого населення.

Запис про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця не є припиненням фізичної особи-підприємця, оскільки згідно ст. 47 ч. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем є датою державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем.

Таким чином, відповідач перебуваючи на обліку, як безробітна та отримуючи допомогу по безробіттю, відповідно до наведеної норми відносилась до категорії зайнятого населення.

Згідно п. 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2006 р. № 357, у разі встановлення центрами зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Таким чином, суд вважає, що відповідачу було безпідставно нарахована та виплачена допомога по безробіттю у сумі 702,97 грн.

Спори, що виникають із правовідносин щодо виплати допомоги по безробіттю, відповідно до ст. 39 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", вирішуються в судовому порядку.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, доведені представником позивача та підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 17, 94, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 54010, відомості про банківські рахунки відсутні, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Заводського районного центру зайнятості (вул. 6-та Поперечна, 32, м. Миколаїв, 54010, р/р 37172001000439 у ГУДКУ в Миколаївській області, МФО 826013, ЄДРПОУ 22440337) 702,97 грн.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства Україні, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства Україні, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суддя А. О. Мороз