Court ruling № 24565359, 06.06.2012, Commercial Court of Rivne Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26 А

________________________

УХВАЛА

"06" червня 2012 р. Справа № 5019/556/12

Суддя Павленко Є.В., розглянувши матеріали справи

за позовом приватного підприємства -фірми "Інтерекопласт" (далі -Фірма)

до товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС ПРЕСТИЖ БУД" (далі -Товариство) та об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сонячна домівка" (далі - ОСББ) про визнання правочину недійсним

за участю представників:

позивача: не з'явився,

Товариства: не з'явився,

ОСББ: ОСОБА_2 за дов. від 9 лютого 2012 року,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2012 року Фірма звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом про визнання недійсним акту приймання-передачі житлового комплексу, розташованого за адресою: м. Рівне, вул. Струтинської, 2б, підписаного між Товариством та ОСІБ 1 грудня 2010 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач послався на те, що з 2009 року він є власником 39 квартир, розташованих у вищезазначеному будинку, що фактично складає 61,80 відсотків всієї його житлової площі. 1 грудня 2010 року між відповідачами був підписаний акт приймання-передачі вказаного житлового комплексу, за яким весь комплекс було передано на баланс ОСББ. Оскільки цей акт, на думку Фірми, порушує її право власності на вказані квартири, остання, відповідно до положень статей 317, 321 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), просила суд про задоволення позову.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 9 квітня 2012 року порушено провадження у справі № 5019/556/12, розгляд якої було призначено на 3 травня 2012 року.

Ухвалою від 3 травня 2012 року розгляд справи було відкладено на 24 травня 2012 року.

У судовому засіданні 24 травня 2012 року було оголошено перерву до 6 червня 2012 року.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що провадження у даній справі підлягає припиненню з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способи захисту цивільних прав та інтересів судом передбачені статтею 16 ЦК України. Цією нормою також встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 11 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" об'єднання після набуття статусу юридичної особи може прийняти на власний баланс весь житловий комплекс.

Відповідно до частини 6 вказаної статті передача майна з балансу на баланс відбувається у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 Порядку передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2002 року № 1521, передбачено, що питання про прийняття житлового комплексу на баланс об'єднання співвласників багатоквартирного будинку вирішують загальні збори цього об'єднання.

Частиною 1 статті 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За частиною 2 вищезазначеної статті правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України як спосіб захисту прав суб'єктів господарювання передбачено визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єктів господарювання або споживачів.

Отже, господарські суди розглядають на загальних підставах справи у спорах про визнання недійсними актів, прийнятих іншими органами, у тому числі, актів господарських товариств, які відповідно до закону чи установчих документів мають обов'язковий характер для учасників правовідносин, що виникають чи припиняються з прийняттям такого акту.

Спірний акт приймання-передачі за своїми ознаками не є правочином і до таких актів не відноситься, оскільки лише засвідчує факт передачі однією стороною та прийняття іншою стороною майнового комплексу, і може бути використаний в якості доказу у разі звернення будь-якої із сторін з позовом до суду та підлягатиме оцінці судом у відповідності з вимогами статті 43 ГПК України.

З огляду на викладене слід зазначити, що предметом позову може бути матеріально-правова чи немайнова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен прийняти рішення. Предметом позову не можуть бути обставини, які виступають доказами у справі, зокрема, підписання актів приймання-передачі, оскільки такі акти, як зазначалося, лише підтверджують наявність або відсутність юридичних фактів, які входять до підстав позову.

Статтею 12 ГПК України встановлено, що господарським судам підвідомчі справи у спорах, зокрема, про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві.

Беручи до уваги вищевикладені приписи чинного законодавства, суд дійшов висновку про те, що правочином в розумінні статті 202 ЦК України, на підставі якого відбулася передача майнового комплексу на баланс ОСІБ, є саме рішення загальних зборів останнього, оформлене протоколом № 2 від 27 жовтня 2010 року (т. 2, а.с. 15-17), а не акт приймання-передачі житлового комплексу або його частини від 1 грудня 2010 року.

Оскільки даний акт приймання-передачі не носить характеру акту в розумінні статті 12 ГПК України, а лише засвідчує факт приймання-передачі майна, то зазначений спір не підлягає вирішенню у господарських судах України.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що провадження у даній справі підлягає припиненню на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 ГПК України, оскільки вказаний спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі закриття провадження у справі.

Пунктом 4.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що у вирішенні питань розподілу судових витрат необхідно мати на увазі, що за змістом пунктів 4 і 5 частини першої статті 7 вищезазначеного Закону припинення провадження у справі і залишення позову без розгляду тягнуть за собою повернення сплачених сум судового збору.

У зв'язку з тим, що провадження у даній справі відповідно до пункту 1 частини 1 статті 80 ГПК України підлягає припиненню, суд на підставі вказаної норми Закону дійшов висновку про необхідність повернення позивачу судового збору в розмірі 1 094 грн. 00 коп., який був перерахований останнім до Державного бюджету України згідно платіжного доручення № 839 від 6 квітня 2012 року.

Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 80, статтею 86 ГПК України, статтею 7 Закону України "Про судовий збір", суд

УХВАЛИВ:

Припинити провадження у справі № 5019/556/12 за позовом приватного підприємства -фірми "Інтерекопласт" до товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС ПРЕСТИЖ БУД" та об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сонячна домівка" про визнання правочину недійсним.

Повернути приватному підприємству -фірмі "Інтерекопласт" (33003, місто Рівне, вулиця Гагаріна, будинок 39, ідентифікаційний код 30461096) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 094 (одна тисяча дев'яносто чотири) грн. 00 коп., перерахований згідно платіжного доручення № 839 від 6 квітня 2012 року, оригінал якого міститься у справі № 5019/556/12.

Суддя Є.В. Павленко