Decision № 24564601, 06.06.2012, Commercial Court of Dnipropetrovsk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.06.12р. Справа № 12/104-09

За позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Кривий Ріг

до Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" в особі Лермонтовського відділення Харківської обласної філії Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк", м. Кривий Ріг

Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Ікарус-Сервіс", м. Кривий Ріг

про визнання недійсним п.5.2 іпотечного договору № 991/121-І-991/091/07 від 14.08.2007р.

За зустрічним позовом Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк"в особі Лермонтовського відділення Харківської обласної філії Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк", м. Кривий Ріг

до відповідача-1: Товариство з обмеженою відповідальністю "Ікарус-Сервіс", м. Кривий Ріг

до відповідача-2: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Кривий Ріг про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу нерухомого майна

Суддя Ліпинський О.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2, дов. від 23.02.2010р. № 765

від відповідача: ОСОБА_3, дов. від 23.12.2011р. № 08.7-03/8806

від третьої особи: ОСОБА_4, дов. від 27.07.2009р. б/н

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі Позивач), звернулася з позовом до Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" в особі Лермонтовського відділення Харківської обласної філії АКБ соціального розвитку "Укрсоцбанк" (надалі Відповідач), в якому з урахуванням поданих доповнень та уточнень, просить визнати недійсним п. 5.2 іпотечного договору № 991/121-І-991/091/07 від 14.08.2007, укладеного між Позивачем та Відповідачем, який містить третейське застереження. Окрім того, Позивач просить суд визнати припиненим іпотечний договір № 991/121-І-991/091/07 від 14.08.2007, та зобов'язати приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_5 зняти заборону відчуження нежитлової будівлі (предмет іпотеки за договором) за адресою: АДРЕСА_2, накладений 14.08.2007 за номером в реєстрі 4972/232.

Позовні вимоги в частині визнання недійсним третейського застереження, мотивовані тим, що умов договору в спірній частині суперечать вимогам Конституції України, оскільки обмежують право Позивача на звернення за захистом свого права безпосередньо до суду загальної юрисдикції.

Вимоги Позивача в частині визнання припиненим договору іпотеки, та зобов'язання нотаріуса зняти заборону відчуження з предмета іпотеки, обґрунтовані тим, що в зв'язку зі збільшенням обсягу відповідальності боржника (Третя особа -ТОВ "Ікару-Сервіс) за основним зобов'язанням (кредитний договір № 991/091/07 від 14.08.2007), яке було здійснено без згоди Позивача як поручителя за виконання вказаного вище зобов'язання, в силу приписів ч. 1 ст. 559 ЦК України, порука є припиненою, що на думку Позивача зумовлює необхідність визнання припиненим спірного договору іпотеки, та спонукання нотаріуса до скасування накладеного ним арешту.

Відповідач проти позовних вимог в частині визнання недійсним третейського застереження не заперечує (том 2, а.с. 66). Заперечуючи проти решти заявлених позовних вимог, Відповідач посилається на безпідставність застосування до відносин які виникли з договору іпотеки, положень, які регулюють поруку.

24.12.2009 року Відповідач звернувся із зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ікару-Сервіс" та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в якому з урахуванням поданих уточнень просить суд, для задоволення вимог банку за кредитним договором № 991/091/07 від 14.08.2007 у загальній сумі 13 021 592,60 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу предмета іпотеки Іпотекодержателем (Позивачем за зустрічним позовом) від свого імені будь-якій особі-покупцю на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому ст. 38 Закону України "Про іпотеку", а саме: окремо розташовану триповерхову нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, яка належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 -за ціною не нижчою 2 100 000,00 доларів США, що складає 10 605 000,00 грн. Окрім того, Позивач за зустрічним позовом просить суд стягнути з ТОВ "Ікару-Сервіс" понесені ним витрати по сплаті державного мита та витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Відповідачі за зустрічним позовом проти вимог банку про звернення стягнення на предмет іпотеки заперечують, посилаючись на припинення договору іпотеки за правилами ч. 1 ст. 559 ЦК України (в зв'язку зі зміною зобов'язання, без згоди поручителя, внаслідок якого збільшився обсяг його відповідальності).

В засіданні суду оголошувалася перерва з 31.05.2012 по 06.06.2012, згідно ст. 77 ГПК України.

В судовому засіданні 06.06.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення згідно зі ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

14.08.2007 року між Акціонерним комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (яке змінило свою назву на Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ікару-Сервіс" був укладений договір кредиту № 991/091/07, згідно умов якого Банк зобов'язався надати Позичальнику грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, у сумі 1 000 000,00 доларів США, зі сплатою 13 процентів річних та комісій, в розмірі та порядку, визначеними Тарифами на послуги по наданню кредитів, які містяться в Додатку 1 до цього Договору, що є невід'ємною складовою частиною цього Договору, та порядком погашення суми основної заборгованості згідно з графіком, що міститься в Додатку2 до цього Договору, який є невід'ємною складовою частиною цього Договору, та з кінцевим терміном погашення заборгованості за Кредитом не пізніше 11 серпня 2017 року, на умовах, визначених цим Договором.

З метою забезпечення виконання зобов'язання за вказаним вище договором кредиту, 14.08.2007 року між АКБ соціального розвитку "Укрсоцбанк" (Іпотекодержатель) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Іпотекодавець) був укладений договір іпотеки № 991/121-І-991/091/07, який посвідчено приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_5

Відповідно до умов іпотечного договору, з метою забезпечення виконання зобов'язання Позичальника (ТОВ "Ікару-Сервіс") Іпотекодавець передав в іпотеку Іпотекодержателю нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

Пунктом 5.2. Договору іпотеки, сторони визначили, що у випадку неможливості вирішення спору шляхом переговорів, Сторони, керуючись ст. 5 Закону України "Про третейські суди", домовляються про те, що спір розглядається одноособово третейським суддею Мороз Оленою Анатоліївною Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, що знаходиться за адресою: 02002, м. Київ, вул. М. Раскової, 15. У випадку неможливості розгляду спору вказаним третейським суддею спір розглядається третейським суддею Ярошевцем Василем Миколайовичем, або Білоконем Юрієм Миколайовичем у порядку черговості, вказаному в даному пункті. У разі якщо спір не може бути розглянутий визначеними в даному пункті суддями, суддя призначається Головою Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків у відповідності до чинного Регламенту цього суду.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Пункт 5.2. Договору іпотеки, не відповідає принципам цивільного законодавства України, передбаченим в п. 6, ч. 1 ст. 3 ЦК України, а саме справедливості, розумності та добросовісності, оскільки обмежує конституційне право сторін на звернення за захистом прав чи інтересів до суду загальної юрисдикції та вирішення спору між сторонами в судовому порядку.

Згідно положень ч. 1 ст. 215 ЦК України, недодержання сторонами в момент вчинення правочину вимог, які встановлені ч. 1 ст. 203 ЦК України, є підставою недійсності правочину.

З огляду на вищевикладене, суд вважає позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в частині визнання недійсним п. 5.2 іпотечного договору № 991/121-І-991/091/07 від 14.08.2007, який містить третейське застереження, обґрунтованими й такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог в частині визнання припиненим іпотечного договору № 991/121-І-991/091/07 від 14.08.2007, та зобов'язання приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_5 зняти заборону відчуження нежитлової будівлі (предмет іпотеки за договором), слід зазначити наступне.

Як убачається з матеріалів справи, в якості обґрунтування позовних вимог в зазначеній частині позову, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 вказує, що між банком та позивальником була укладена додаткова угода до договору кредиту № 991/091/07, згідно якої, сторони договору збільшили розмір плати за користування кредитом з 13 до 14 відсотків річних, а отже, внаслідок відповідних змін, збільшився розмір відповідальності Позивача, як майнового поручителя за виконання зобов'язання по кредитному договору № 991/091/07, при цьому, таке збільшення відповідальності було здійснено без згоди поручителя, що на думку Позивача є підставою для визнання договору іпотеки припиненим за правилами ч. 1 ст. 559 ЦК України.

За приписами ст.ст. 1, 11 Закону України "Про іпотеку" майновий поручитель виступає іпотекодавцем. Відповідно до ст. 546 ЦК України застава (іпотека) та порука є різними видами забезпечення, а отже, норми ЦК України, що регулюють поруку, зокрема, статті 553-559, не застосовуються до правовідносин кредитора з майновим поручителем (іпотекодавцем), оскільки він відповідає перед іпотекодержателем за виконання боржником основного зобов'язання винятково в межах вартості предмета іпотеки.

Таким чином, вимоги щодо визнання припиненим іпотечного договору та зобов'язання зняти арешт з предмета іпотеки, в обґрунтування яких Позивач посилається на положення ст. 559 ЦК України, слід визнати безпідставними й такими, що не підлягають задоволенню.

В своєму зустрічному позові Банк вимагає дострокового звернення стягнення на предмет іпотеки за договором № 991/121-І-991/091/07 від 14.08.2007 року, в зв'язку з порушенням Позичальником (ТОВ "Ікару-Сервіс") основного зобов'язання за договором кредиту № 991/091/07 від 14.08.2007 року, внаслідок якого, у нього виникла прострочена заборгованість перед банком в розмірі 13 021 592,60 грн., в тому числі 7 514 316,72 грн. заборгованість за тілом кредиту, 4 174 039,97 грн. заборгованість за відсотками, 1 209 247,56 грн. пеня, 123 988,35 грн. інфляційні втрати.

За змістом п. 4.1., 4.2. Договору іпотеки, у разі невиконання або неналежного виконання Позичальником основного зобов'язання, Іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання Основного зобов'язання, а в разі його невиконання -звернути стягнення на предмет іпотеки, з метою задоволення своїх забезпечених іпотекою вимог.

Пунктом 4.7. Договору іпотеки, визначено, що у разі звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду, реалізація предмета іпотеки може здійснюватися шляхом продажу предмета іпотеки Іпотекодержателем від свого імені будь-якій особі-покупцю на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому ст. 38 Закону України "Про іпотеку".

Частиною 1 ст. 35 Закону України "Про іпотеку" (в редакції, яка була чинна на час звернення банку із зустрічним позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки) передбачено, що в разі порушення основного зобов'язання та/або іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушення зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

В зустрічному позові Банк зазначає, що відповідні письмові вимоги направлялися на адресу боржника та іпотекодавця.

До матеріалів справи додано копії листів-претензій (том 2, а.с. 15 16, 20), які адресовані ТОВ "Ікару-Сервіс" та ОСОБА_1, однак, жодних доказів в підтвердження того, що такі вимоги направлялися або вручалися адресатам, суду не представлено.

Таким чином, банком недоведено факт дотримання ним встановленої законодавством процедури звернення стягнення на предмет іпотеки, що одночасно є підставою для відмови в задоволенні позову.

Аналогічна правова позиція з даного питання викладена Верховним Судом України в Узагальненнях судової практики розгляду цивільних справ, що виникають з кредитних правовідносин.

На підставі викладеного з урахуванням встановлених обставин, позовні вимоги за зустрічним позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки, заявлені банком передчасно і задоволенню не підлягають.

Згідно приписів ст. 49 ГПК України, витрати у справі за первісним позовом покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог, витрати у справі за зустрічним позовом покладаються на позивача за цим позовом.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 43, 44, 49, 60, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити частково.

Визнати недійсним п. 5.2 іпотечного договору № 991/121-І-991/091/07 від 14.08.2007, укладеного між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Акціонерним комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк", який містить третейське застереження Позивачем та Відповідачем, який містить третейське застереження.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк" (03150, м. Київ, вул.. Ковпака, 29, код ЄДРПОУ 00039019) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (50059, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 42 грн. 50 коп. витрат по сплаті державного мита, 157 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.

В решті позовних вимог за первісним позовом відмовити.

В задоволенні зустрічного позову відмовити в повному обсязі.

Суддя О.В. Ліпинський

Повне рішення складено 11.06.2012