Court ruling № 24511370, 18.04.2012, Sevastopol Administrative Court of Appeals

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-3763/11/2770

18.04.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Щепанської О.А.,

суддів Омельченка В. А. ,

Привалової А.В.

секретар судового засідання Міщенко М.М.

за участю сторін:

представника відповідача, Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Севастополя- Мількова Назара Олександровича,

представник позивача, Приватного підприємства "Селена и К"- не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Селена и К" на постанову Окружного адміністративного суду м. Севастополя (суддя Гавура О.В) від 07.12.2011 у справі № 2а-3763/11/2770

за позовом Приватного підприємства "Селена и К" (вул. Гоголя, 35-А, корп. 1, м.Севастополь, 99011)

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя (вул. Кулакова, 37, м. Севастополь, 99011)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 07.12.2011 в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 07.12.2011 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.

У судовому засіданні, призначеному до розгляду на 18.04.2012, представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін. Позивач явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно з ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

На підставі та за правилами ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, встановила наступне.

Позивач - Приватне підприємство "Селена и К", звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0003610151 від 22.06.2011 про застосування штрафної (фінансової) санкції з податку на прибуток підприємств у сумі 1020,0 грн.

Суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив.

Судова колегія, вислухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, працівниками Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя 08.06.2011 проведено камеральну перевірку ПП «Селена и К»з питання своєчасності надання податкової звітності, а саме: податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2009 рік по терміну надання 09.02.2010, за результатами якої складено акт №4576/10-15-1/35941026 від 08.06.2011.

На підставі акту перевірки ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя прийняла податкове повідомлення-рішення №0003610151 від 22.06.2011 про визначення ПП «Селена и К»суми грошового зобов'язання зі сплати штрафних (фінансових) санкцій з податку на прибуток у розмірі 1 020, 00 грн.

В ході перевірки встановлено, що у порушення п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», (який діяв на момент виникнення обов'язку позивача із надання податкової звітності) ПП «Селена и К»було несвоєчасно надано до ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя податкову декларацію з податку на прибуток за 2009 рік по терміну надання 09.02.2010, проте фактично подано 03.02.2011.

Відповідно до п.120.1 ст.120 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 (тобто на момент несвоєчасної подачі податкової звітності), неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 грн., за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн. за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. .

Згідно матеріалам справи, до позивача протягом 2011 року були застосовані штрафні санкції у порядку п.120.1 ст.120 Податкового кодексу України, а саме ДПІ у Ленінському районі м.Севастополя виносилось податкове повідомлення-рішення №0001390152/0 від 20.04.2011 про застосування штрафної санкції у сумі 170,00 грн. за ненадання податкової декларації з ПДВ за червень 2010 року.

Відповідно до положень п.75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, на підставі якої ДПІ проведено камеральну перевірку позивача, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Камеральна перевірка проводиться посадовими особами ОДПС без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється у відповідності до вимог п.86.2 ст.86 Податкового кодексу України. Тобто за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, який проводив перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному ст.42 Кодексу.

Відповідно до п.42.2 ст.42 Податкового кодексу України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Пунктом 45.2. ст. 45 Кодексу визначено податкову адресу юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) як місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України.

Акт перевірки від 08.06.2011 було направлено на юридичну адресу платника супровідним листом від 10.06.2011 за вих.№4626/10/15-1 замовним листом із повідомленням про вручення, однак через повернення поштового повідомлення до ДПІ і неможливості вручення поштою листа ДПІ за юридичною адресою платника працівниками відповідача складено відповідний акт про відмову від підписання матеріалів перевірки та винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

При цьому слід відзначити, що податкове повідомлення-рішення від 22.06.2011 було також направлено позивачу поштою з повідомленням про вручення на ту ж саму юридичну адресу та отримано представником платника, про що свідчить підпис на картці поштового повідомлення.

Таким чином, акт перевірки від 08.06.2011 та оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 22.06.2011 були надіслані на адресу позивача у відповідності до чинного законодавства.

Щодо посилання позивача на неправомірність застосування до ПП «Селена и К»штрафних санкцій у розмірі 1020 грн. замість 170 грн., судова колегія зазначає, що оскільки підприємством вчинене порушення у вигляді несвоєчасного надання податкової звітності не у лютому 2010 року, коли застосуванню підлягала штрафна санкція 170 грн., а у 2011 році, то саме факт несвоєчасності, а не факт ненадання податкової звітності спричинив застосування відповідальності до позивача.

Щодо посилання позивача на положення ст. 58 Конституції України, згідно яким закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Як випливає з Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року N 1/99-рп, частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Відповідно правомірність поведінки особи, зокрема дотримання нею норм податкового законодавства, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент вчинення відповідних дій або бездіяльності такої особи.

У свою чергу заходи відповідальності, які можуть бути застосовані до особи-порушника, слід визначати на підставі законодавства, яке є чинним на момент виявлення та застосування відповідних санкцій.

При цьому слід зазначити, що зворотна дія нормативно-правового акта полягає в тому, що запроваджені ним нові норми застосовуються до правовідносин, які існували до набрання ним чинності, тобто приписи нового нормативно-правового акта змінюють правило поведінки, яке було встановлено попередніми нормативно-правовим актами.

Якщо ж новий нормативно-правовий акт не змінює закріплені у попередніх нормах правила поведінки (тобто попередній та новий нормативно-правові акти однаково визначають зміст прав та обов'язків суб'єктів відносин), зворотна дія нормативно-правового акта не має місця.

Як вірно зазначив суду першої інтонації, обов'язок із своєчасного подання податкової звітності платником податків після набрання чинності Податковим кодексом України (п.49.18 ст.49 Кодексу) не зазнав змін порівняно із нормами Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (п.4.1.4 ст.4 Закону), тим більше, граничні строки подання податкових декларації та розрахунків залишились без змін.

Тобто жодних нововведень щодо обов'язків та термінів подання податкової звітності із набранням чинності Податковим кодексом України не запроваджено.

За викладеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення №0003610151 від 22.06.2011 про визначення ПП «Селена и К»суми грошового зобов'язання зі сплати штрафних (фінансових) санкцій з податку на прибуток у розмірі 1020,00 грн. та викладені в позовній заяві доводи є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Все вищенаведене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Селена и К" - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 07.12.2011 у справі № 2а-3763/11/2770 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 23 квітня 2012 р.

Головуючий суддя підпис О.А.Щепанська

Судді підпис В.А.Омельченко

підпис А.В.Привалова

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.А.Щепанська