Decision № 244869, 09.11.2006, Commercial Court of Zhytomyr Oblast

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "09" листопада 2006 р.

Справа № 6/3003

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Терлецької-Байдюк Н.Я.

судді

за участю представників сторін

від позивача Шатун С.П. - довіреність №1180 від 08.11.06р.

від відповідача не з'явився

від прокурора : Мельник І.В. - прокурор відділу представництва облпрокуратури

Розглянув справу за позовом Житомирського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Державного комітету лісового господарства України в особі Державного підприємства "Коростенське лісомисливське господарство" (с.Ставище Коростенського району)

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "України" (с. Ставище Коростенського району)

про стягнення 5000,00 грн.

Прокурор звернувся в суд в інтересах держави в особі позивача з позовом про стягнення з відповідача на користь позивача коштів в сумі 5000,00грн.

В судовому засіданні прокурор та представник позивача підтримали позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся вчасно та належним чином.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Дослідивши письмові матеріали справи, заслухавши прокурора та представника позивача, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

30 березня 2005 року між СТОВ "Україна" (відповідач) та Коростенським державним лісомисливським господарством, яке згідно наказу Держкомітету лісового господарства №186 від 23.02.05 перейменоване в державне підприємство "Коростенське лісомисливське господарство" (позивач) укладено договір №87 купівлі-продажу сільськогосподарської продукції, а саме - зерна жита в кількості 29029 кг на суму 9460,15грн. (а.с.9).

На підставі п.2.1 договору позивач в якості попередньої оплати перерахував відповідачу кошти в сумі 5000,00грн., що підтверджується копією банківської виписки по особовому рахунку позивача №260053102517 за 20.04.05р.(а.с.6).

Згідно пунктів 1.1 та 3.3 договору відповідач зобов'язаний передати позивачу сільськогосподарську продукцію (зерно жита) з врожаю 2005 року у вересні-жовтні 2005 року. Пунктом 5.3 визначено, що договір вступає в силу з часу підписання і діє до повного виконання сторонами зобов'язань, але в будь-якому випадку до 31.12.05р.

Відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, зерно жита на суму попередньої оплати позивачу не передав, чим порушив умови договору.

Частиною 1 ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобо'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звично ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки відповідач не передав попередньо оплачену сільськогосподарську продукцію, позивач 22.05.06 направив претензію №529 про повернення сплачених коштів (а.с.7), яку відповідач залишив без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач позов не оспорив, доказів погашення заборгованості не надав.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов обгрунтований, підтверджується матеріалами справи, оригінали яких оглянуті в судовому засіданні, та підлягає задоволенню.

Судові витрати по сплаті державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33,43, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "України" (Житомирська область, Коростенський район, с.Ставище, код 01340028) :

- на користь Державного підприємства "Коростенське лісомисливське господарство" (11500, Житомирська область, м.Коростень, 3-й пров.Шатрищанський,3, код 00991841) - 5000,00грн. боргу;

- в доход державного бюджету України - 102,00грн. державного мита;

- на користь ДП "Судовий інформаційний центр", р/р 26002014180001 у ВАТ "Банк Універсальний", м.Львів, МФО 325707, код ЄДРПОУ 30045370 - 118,00 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня прйняття.

Суддя

Терлецька-Байдюк Н.Я.

Віддрукувати: 5 прим.

1 - в справу

2,3 - сторонам

4,5 - прокурору