Court ruling № 24436018, 01.06.2012, Commercial Court of Sevaspotol City

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

01 червня 2012 року справа № 5020-612/2012

Суддя господарського суду міста Севастополя Єфременко О.О., розглянувши матеріали позовної заяви Комунального підприємства Севастопольської міської Ради «Аррікон»(вул. Адм. Октябрського, 8, м. Севастополь, 99011) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Максимум»(Камишове шосе, 7-Г, м. Севастополь, 99040; вул. М. Музики, буд. 58, кв. 74, м. Севастополь, 99007) про розірвання договору оренди та звільнення приміщення,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство Севастопольської міської Ради «Аррікон» звернулось до господарського суду міста Севастополя із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Максимум»про розірвання договору оренди №114-06 від 29.06.2006 та зобов'язання звільнити об'єкт комунальної власності -вбудовані складські приміщення, розташовані за адресою: м.Севастополь, вул. Соловйова, 10 та передати його позивачу за актом прийому-передачі.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Частиною першою статті 56 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення (із змінами, внесеними згідно із Законом України № 3382-VI від 19.05.2011, який набрав чинності 18.06.2011).

В позовній заяві позивач зазначив адресу місцезнаходження відповідача: Камишове шосе, 7-Г, м. Севастополь, 99040.

У якості доказу надіслання копії позовної заяви на адресу відповідача до позовної заяви додано опис вкладення, якій свідчить про направлення відповідачу поштового відправлення рекомендованою кореспонденцією на адресу: вул. Камишове шосе, 7-Г, м.Севастополь, 99040.

Відповідно до статті 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

У пункті 3.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»зазначено, що місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»).

Положеннями частини першої статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»передбачено, що відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

Згідно статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Як вбачається із Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, отриманого судом за електронним запитом за №13944618 станом на 31.05.2012, місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю «Максимум»є: вул.М. Музики, буд. 58, кв. 74, м. Севастополь, 99007.

За таких обставин, позивачем не надано належних доказів направлення відповідачеві копії позовної заяви з доданими до неї документами на адресу, яка зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Положеннями статті 7 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду, зокрема, в разі повернення заяви або скарги.

Крім того, у пункті 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 25.08.2011 № 01-06/1175/2011 зазначено, що статтею 7 Закону України "Про судовий збір" врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору, в тому числі визначено підстави такого повернення, яке здійснюється за ухвалою суду. Зокрема, сума судового збору підлягає поверненню у випадках, зазначених у таких нормах Господарського процесуального кодексу України: частині першій статті 63 (повернення позовної заяви).

У пункті 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 21.11.2011 №01-06/1625/2011 «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про судовий збір»визначено, що питання щодо повернення судового збору має вирішуватися господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення сплаченої суми судового збору. Зміст пов'язаної з цим ухвали може бути наведено в резолютивній частині судового рішення, прийнятого по суті справи.

У зв'язку із поверненням позовної заяви без розгляду, вважаю необхідним вирішити питання щодо повернення позивачу суми сплаченого судового збору.

Керуючись частиною першою статті 56, пунктом 2 частини першої статті 57, пунктом 6 частини першої статті 63, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Комунального підприємства Севастопольської міської Ради «Аррікон»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Максимум»про розірвання договору оренди та звільнення приміщення повернути без розгляду.

2. Повернути Комунальному підприємству Севастопольської міської Ради «Аррікон»(вул. Адм. Октябрського, 8, м. Севастополь, 99011, код ЄДРПОУ 20711909, р/р 26008000092794 в ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023) з Державного бюджету м. Севастополя судовий збір у розмірі 1094,00 грн, перерахований платіжним дорученням №5075 від 25.05.2012 на р/р 31215206783001, банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Севастополі, МФО 824509, код ЄДРПОУ 38022717.

Ухвала набирає законної сили 01.06.2012.

Суддя О.О.Єфременко