Court ruling № 24407385, 17.05.2012, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" травня 2012 р. м. Київ К-42385/09

К-42385/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,Судді: Костенка М.І., Маринчак Н.Є., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі Львівської області

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.09.2009

у справі № 25/403А Господарського суду Львівської області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Галичина транс»

до Державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі Львівської області

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Львівської області від 03.03.2008 у задоволенні позовних вимог про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської області №0000052304/2 від 27.08.2007 відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.09.2009 постанову Господарського суду Львівської області від 03.03.2008 скасовано та прийнято нову постанову про задоволення позову. Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення №0000052304/3 від 02.11.2007 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 17238 грн., з яких 11492 грн. - основний платіж та 5746 грн. - за штрафні (фінансові) санкції. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Галичина-Транс»»з Державного бюджету України 3 грн. 40 коп. судових витрат.

В касаційній скарзі ДПІ у Дрогобицькому районі м. Львова просить скасувати ухвалену у справі постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції, вважаючи, що судом апеляційної інстанції порушені норми матеріального права.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

12.03.2007-23.03.2007 ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської області проведена виїзна планова документальна перевірка ТОВ «Торговий дім «Галичина-Транс»»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 по 31.12.2006, по результатам якої складено акт перевірки №193/23-1/31638632 від 28.03.2007.

В акті зроблено висновок про порушення позивачем вимог ст.201 Земельного кодексу України, пункту 4.1 ст.4, підпункту 8.9.1 пункту 8.9 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(Закон № 334/94-ВР), через що підприємством занижено валовий дохід від продажу землі на 45967 грн., а відтак занижено податкове зобов'язання по податку на прибуток за І квартал 2006 року на 11492 грн.

За результатами перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення №0000052304/3 від 02.11.2007 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 17238,00 грн., з яких 11492,00 грн. -основний платіж та 5746 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Судами встановлено, що позивач за договором від 28.11.2002 придбав із земельної власності земельну ділянку площею 1,65 га, купівельною вартістю (експертна оцінка землі 171600,00 грн. + витрати, пов'язані з придбанням земельної ділянки 2165,00 грн.) 173765, 00 грн.

24.02.2006 позивач продав зазначену земельну ділянку Спільному українсько-англійському підприємству «Західна нафтова група»за 214568,04 грн.

Експертна грошова вартість зазначеної земельної ділянки відповідно до звіту експертної грошової оцінки, складеного ТОВ «Експертна група»Богдан», на дату укладення договору купівлі-продажу склала 260535,00 грн.

До валового доходу за 1 квартал 2006 року в декларації з податку на прибуток підприємств позивач включив прибуток від операцій із землею в сумі 40803,00 грн. (214568, 04 грн. - 173765, 00 грн.).

З акту перевірки слідує, що податковий орган дійшов висновку про заниження позивачем валового доходу через не відповідність вартості земельної ділянки, що стала об'єктом продажу, її експертній оцінці. Так, при нарахуванні позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств відповідач з метою оподаткування операції з відчуження земельної ділянки виходив з експертної оцінки землі як встановленою законом ціни.

Відповідно до підпункту 1.20.1 пункту 1.20. ст.1 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств»звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Згідно з п.п.1.20.8 цього пункту обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.

Відповідно до абзацу 2 підпункту 1.20.10 цього пункту податковий орган має право застосувати звичайні ціни для визначення бази оподаткування у випадках, передбачених законом, незалежно від виду господарської операції, що здійснюється платником цього податку, або податкового статусу іншої сторони такої операції.

Конкретні випадки застосування звичайних цін при визначенні податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств визначені Законом № 334/94-ВР. В інших, не передбачених цим Законом, випадках, звичайні ціни при визначенні податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств не застосовуються.

Висновок суду апеляційної інстанції про те, що за наведених обставин підстави для застосування звичайної ціни у податкового органу були відсутніми, через що нарахування податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств здійснено неправомірно є правильним, оскільки застосування звичайної (встановленої законом) ціни земель для визначення позивачу податкових зобов'язань з податку на прибуток здійснено контролюючим органом у випадку, який не передбачений Законом № 334/94-ВР

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин підстави для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі Львівської області залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.09.2009 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: М.І. Костенко Н.Є. Маринчак

Суддя Є.А. Усенко