№ 2433057, 26.11.2008, Commercial Court of Sumy Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.11.08

Справа №АС16/582-08.

За позовом Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до відповідача Відкритого акціонерного товариства «Білопільський машинобудівний завод»

про стягнення 28497 грн.78 коп.

Суддя МОЇСЕЄНКО В.М.

Представники:

від позивача Груздо Т.С.

від відповідача Подибайло А.Ю.

Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача 28497 грн.78 коп. штрафних санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2007 році, відповідно до вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів».

Відповідач подав відзив від 27.10.2008р., в якому заперечує проти адміністративного позову, зазначає , що ухвалою господарського суду Сумської області від 20.01.2006р. по справі № 12/7-06 порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ «Білопільський машинобудівний завод» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, в зв’язку з тим, що дія мораторію на задоволення вимог кредиторів тривала в період з 20.01.2006р. по 26.11.2007р., тому адміністративно-господарські санкції за нестворені робочі місця для працевлаштування інвалідів у 2007 році не повинні застосовуватися.

В судовому засіданні 10.11.2008р. оголошувалася перерва до 10 год.00 хв.26.11.2008р. , позивача було зобов’язано подати обґрунтування своєї позиції по справі з урахуванням заперечень відповідача.

В судове засідання 26.11.2008р. позивач подав пояснення по справі з обґрунтуванням своєї позиції , позивач просить задовольнити його вимоги щодо стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкції за нестворені три робочі місця для працевлаштування інвалідів у 2007 році.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважного представника позивача та відповідача , оцінивши та дослідивши наявні в справі докази, суд встановив:

Відповідно до ч.1 ст.19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” №875-ХII від 21.03.1991р. зі змінами та доповненнями для підприємств (об’єднань), установ і організацій незалежно від форм власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 15 до 25 чоловік – у кількості одного робочого місця.

Статтею 20 вищевказаного Закону встановлено обов’язок підприємств (об’єднань), установ і організацій незалежно від форм власності і господарювання, де кількість інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною першою ст.19 зазначеного Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об’єднанні), установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом, а якщо працює від 8 до 15 осіб – в розмірі половини середньорічної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об’єднанні), установі.

Згідно звіту про зайнятість інвалідів ( форма 10-ПІ № 941) від 01.12.2008р. за 2007 рік , відповідачем не виконано норматив по створенню трьох робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Отже, сума адміністративано-господарських санкцій за невиконання відповідачем нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2007 році складає 26843 грн.82 коп. та за порушення строків сплати суми адміністративно-господарських санкцій відповідачу нарахована пеня в розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку за кожний календарний день прострочи , яка становить 1653 грн.96 коп. Таким чином загальна сума заборгованості відповідача становить 28497 грн.78 коп.

Посилання відповідача на те , що протягом дії мораторію, який тривав з 20.01.2006р. по 26.11.2007р. не нараховується неустойка ( штраф, пеня) , не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів ( обов’язкових платежів) , не приймаються як підстави від звільнення його від відповідальності за недотримання нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів з огляду на наступне.

На підставі п. З ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць.

Отже, виходячи з норм Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" з внесеними змінами, які набрали законної сили з 01.01.2006 р. та на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 03.05.1995 р. № 314 підприємства зобов'язані створювати робочі місця шляхом працевлаштування на ньому інваліда або сплачувати адміністративно-господарські санкції за кожне нестворене робоче місце для працевлаштування інваліда.

Як вбачається з матеріалів справи, підприємство відповідача повинно було виконати норматив по створенню 130 робочих місць для працевлаштування інвалідів у відповідності до Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995 р. № 314, а саме, робоче місце вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів),термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Підприємством відповідача було надано звітність за 2007 рік в лютому 2008 року, тобто після зняття мораторію .

Перерахування адміністративно-господарських санкцій до Фонду соціального захисту інвалідів не являється податковим платежем, так як вони не належать до переліку як державних так і місцевих податків (обов'язкових платежів), які визначені Законом України "Про систему оподаткування" від 25.06.91р. № 1251-ХП зі змінами та доповненнями. Крім того, абзацом другим п.2 розділу II Закону України "Про внесення змін в Закон України "Про систему оподаткування (в редакції від 04.06.97р.) передбачено, що дія цього Закону не поширюється на надходження коштів із неподаткових платежів, які надходять до Державного бюджету України (в тому числі в Фонд соціального захисту інвалідів), і визначаються щорічними Законами "Про Державний бюджет України".

Адміністративно-господарські санкції - це грошове стягнення, що застосовується за невиконання будь-яких дій, переважно в адміністративному чи судовому порядку і зазначені відрахування не носять характеру обов'язкових платежів і здійснюються лише в тому випадку, якщо підприємство не виконало визначений Законом норматив. Ці відрахування носять характер санкцій за нестворені робочі місця для працевлаштування інвалідів.

Таким чином, факт заборгованості відповідача у сумі 28497 грн.789 коп. підтверджено матеріалами справи.

Відповідач доказів сплати боргу не подав, тому вимоги позивача щодо стягнення 26843 грн.82 коп. адміністративно - гоподарських санкцій та 1653 грн.96 коп. пені визнаються судом правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Білопільський машинобудівний завод» ( 41800, Сумська обл., м.Білопілля, вул. Макаренко,1, код 14015761) на користь Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (м. Суми, вул. Горького, 2, код 23636315)26843 грн.82 коп. адміністративно-господарських санкцій та 1653 грн.96 коп. пені за нестворені три робочих місця для працевлаштування інвалідів.

3. Видати виконавчий лист після набрання постановою законної сили.

4. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

5. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

6. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

СУДДЯ В.М. МОЇСЕЄНКО

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини постанови. Повний текст постанови підписано 26.11.2008року.