Court ruling № 24290544, 03.05.2012, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 травня 2012 року м. Київ К-19693/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.12.2008

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.04.2009

у справі № 2а-5566/08

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства «Газтех-сервіс»

до Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Газтех-сервіс»(далі по тексту -позивач, ТОВ НВП «Газтех-сервіс») звернулось до суду з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області (далі по тексту -відповідач, Нововодолазька МДПІ у Харківській області) № 0000012310/0 від 15.01.2008 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 83 026,50 грн., в т.ч.: 55 351 грн. основного платежу та 27 675,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.12.2008, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.04.2009, позов задоволено частково; скасовано спірне податкове повідомлення-рішення в частині донарахування суми податку на додану вартість у розмірі 65 747,81 грн., в т.ч.: 43 831,87 грн. основного платежу та 21 915,94 грн. штрафних (фінансових) санкцій; в іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позовних вимог та прийняти в цій частині нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної виїзної планової перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ТОВ НВП «Газтех-сервіс»за період з 01.01.2005 по 30.09.2007, складено акт № 107/23-104/32630807 від 27.12.2007, в якому зафіксовані порушення пп. 7.2.4 п. 7.2 та пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: неправомірно включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по податкових накладних № 137 від 03.10.2005, виданою ТОВ ПТФ «Антрацит», № 299 від 07.08.2006 № 4 від 12.01.2007, виданих ТОВ «Компанія селіон», № 19 від 20.02.2007, виданою ТОВ «Нарвал», свідоцтва платників податку на додану вартість яких анульовані.

На підставі результатів вказаної перевірки, 15.01.2008 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000012310/0 про донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 83 026,50 грн., у т.ч.: 55 351 грн. основного платежу та 27 675,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 02.06.2005 визнано недійсним свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ ПТФ «Антрацит»та відповідачем 12.05.2006 прийнятий акт № 6241 про його анулювання як платника ПДВ.

Рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 12.12.2006 визнано недійсним свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Компанія селіон»та 02.02.2007 відповідачем складено акт № 590 про анулювання реєстрації зазначеного платника ПДВ.

Враховуючи оскарження відповідачем судових рішень лише в частині задоволення позовних вимог та межі перегляду, передбачені ст. 220 КАС України, слід зазначити таке.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до абз. 1, 3 пп. 7.2.3., пп. 7.2.4. п. 7.2. ст. Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках; оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг); податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом; право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно п. 1.7. ст. 1, абз. 1 пп. 7.4.1. п. 7.4., абз. 3 пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 зазначеного Закону податковий кредит -сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом; податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 вказаного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту); у разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Пунктом 9.8. статті 9 цього закону та пунктом 25 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.03.2000 № 79, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.04.2000 за № 208/4429, передбачено випадки та порядок анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Судами попередніх інстанцій встановлено з підтвердженням матеріалів справи, що ТОВ ПТФ «Антрацит», ТОВ «Компанія селіон»в період виписування ними податкових накладних ТОВ НВП «Газтех-сервіс»були зареєстровані як платники ПДВ, а відтак мали право виписувати податкові накладні в цей період.

З урахуванням викладеного та за відсутності факту анулювання свідоцтв платників податку на додану вартість контрагентів позивача: ТОВ ПТФ «Антрацит», ТОВ «Компанія селіон», на час здійснення господарських операцій та видачі податкових накладних, позивачем правомірно включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виданих такими контрагентами.

Враховуючи викладене, межі перегляду, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2201, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області відхилити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.12.2008 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.04.2009 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров З оригіналом згідно Помічник судді Меньшикова О.Я.