Справа № 1570/2285/2012
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 травня 2012 року
Одеський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді: Юхтенко Л.Р.
при секретарі судового засідання: Легенченко О.А.
за участю сторін:
від позивача, представник - ОСОБА_1, за довіреністю
від відповідача, представник - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за адміністративним позовом Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЮЗ-НАФТОПРОДУКТ»про стягнення заборгованості з податку на додану вартість в сумі 195 384,58 грн. з рахунків відповідача,-
ВСТАНОВИВ:
До суду з адміністративним позовом звернулася Ізмаїльська об'єднана державна податкова інспекція Одеської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЮЗ-НАФТОПРОДУКТ»про стягнення заборгованості з податку на додану вартість в сумі 195 384,58 грн. з рахунків відповідача.
Позовні вимоги мотивовані тим, що станом на 09.02.2012 року за Товариством з обмеженою відповідальністю «СОЮЗ-НАФТОПРОДУКТ»наявна непогашена перед бюджетом заборгованість з податку на додану вартість у сумі 195 384,58 грн., яка утворилася за результатами проведених фахівцями Ізмаїльської ОДПІ Одеської області перевірок №2967/2301/35180558 від 30.10.2009 року та №0434/2301/35180558 від 21.03.2011 року. Позивач направляв на адресу відповідача податкову вимогу №43 від 10 травня 2011 року, яка належним чином була отримана представником відповідача, але у строки встановлені чинним законодавством зазначена заборгованість погашена не була, що стало підставою звернення позивача до суду з позовом про її стягнення у судовому порядку.
Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи двічі повідомлявся належним чином та завчасно, з урахуванням приписів ст. 33 КАС України.
Відповідно до ч. 6 ст. 71 КАС України, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, судом встановлено наступне.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Союз-нафтопродукт" в якості юридичної особи зареєстровано Ізмаїльською районною державною адміністрацією Одеської області 21.06.2007 року, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.9-10).
TOB "Союз-нафтопродукт" з 04.02.2011 року перебуває на обліку, як платник податків в Ізмаїльській ОДПІ Одеської області, що підтверджується копією довідки про взяття на облік платника податків (а.с. 7).
З матеріалів справи вбачається, що активи платника податків знаходяться у податковій заставі, що підтверджується витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (а.с. 21), але є відкриті рахунки в банківських установах (а.с.33).
Судом встановлено, що актами перевірки №2967/2301/35180558 від 30.10.2009 року та №0434/2301/35180558 від 21.03.2011 року встановлено порушення відповідачем вимог п. 5.11 Порядку заповнення та подачі податкової декларації по податку на додану вартість, вимог ст. 3 Господарського кодексу України, п.2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.п. 3.1.1 п.3.1 ст. 3, п. 7.3 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення відповідачем за період з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року податкових зобов'язань на суму 72 679 грн. та податкового кредиту на суму 268 896 грн., а також вимог ч.1 ст. 203, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України в частині не додержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених відповідачем, як наслідок не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача».
Позивач направляв на адресу відповідача податкову вимогу №43 від 10 травня 2011 року, яка належним чином була отримана представником відповідача, але у строки встановлені чинним законодавством зазначена заборгованість погашена не була.
Проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, враховуючи обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно п.п.15.1 ст.15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують ( передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Відповідно п. п. 59.1, 59.3, ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Відповідно п. 57.3 ст.57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у п.п. 54.3.1 - 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було надіслано відповідачу податкову вимогу № 43 від 10.05.2011 року, яка була отримана представником ТОВ "Союз-нафтопродукт" 08.06.2011 року, докази оскарження зазначеної вимоги в адміністративному або у судовому порядку або сплати податкового боргу суду не надано. Докази оскарження висновків актів перевірки, також відсутні.
Наявність податкового боргу на час розгляду справи підтверджена довідкою від 09.02.2012 року та даними картки особового рахунку (а.с.30-32).
Згідно пп. 4.1.175 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно з п. 102.4. ст. 102 Податкового кодексу України, у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Згідно з підпунктом 14.1.137 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Пунктом 41.5 статті 41 Податкового кодексу України, органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.
Згідно з пунктом 11 статті 10 Закону України від 04.12.1990 №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні», державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відповідач повідомлявся про наявність у нього заборгованості, але належним чином не відреагував, тому позивач змушений був звернутися до суду з даним позовом.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
В зв'язку з чим, суд прийшов до висновку, що позивач довів суду обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та надав необхідні докази, в підтвердження своїх позовних вимог.
З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, оцінюючи надані представником позивача у справі докази у сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, такими, які підтверджені доказами та відповідають чинному законодавству України, а отже сума заборгованості по податку на додану вартість у розмірі 195384,58 грн., має бути стягнута з розрахункових рахунків відповідача на користь Державного бюджету України в судовому порядку.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутністю витрат позивача -суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), згідно з ч. 2, 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.
На підставі викладеного, відповідно до положень Податкового кодексу України та керуючись ст. ст. 2,4, 69,71, 94,158,160, 162, 163, 167, 254 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЮЗ-НАФТОПРОДУКТ»про стягнення заборгованості з податку на додану вартість в сумі 195 384,58 грн. з рахунків відповідача -задовольнити повністю.
Стягнути з розрахункових рахунків у банках (МФО 328191, Філія ПАТ «ПУМБ» в м. Одесі 26002964868507, МФО 328351, ООДАТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» м. Одеса, 26004136725, МФО 328704, Южне ГРУ ПАТ КП «ПРИВАТБАНК», м. Одеса, 26009060305852, МФО 328890, ФАБ «ПІВДЕННИЙ», м. Ізмаїл, 260043133701, МФО 380805, «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» у м. Києві, 26009707164915, МФО 380805, «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» у м. Києві, 2600278802), які обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю «СОЮЗ-НАФТОПРОДУКТ» (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Червоноармійська, 30, код ЄДРПОУ 35180558), податкову заборгованість по податку на додану вартість у розмірі 195 384,58 грн. (сто дев'яносто п'ять тисяч триста вісімдесят чотири гривні 58 копійок) на р/р 31118029700014, код платежу 14010100, одержувач: ГУДКСУ в Ізмаїльському районі, код ЄДРПОУ 37977316, банк одержувача: УДКСУ в Одеській області, м. Одеса, МФО 828011.Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції в порядку та строки, передбачені ст. 186 КАС України.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 254 КАС України.
Повний текст постанови складений та підписаний23 травня 2012 року .
Суддя: /підпис/
З оригіналом згідно
Суддя Л.Р. Юхтенко
The court decision No. 24210787, Odesa District Administrative Court was adopted on 23.05.2012. The procedural form is Administrative, and the decision form is . On this page, you will find key information about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find key information quickly.
This decision relates to case No. 1570/2285/2012. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: