Court ruling № 24204552, 18.05.2012, Commercial Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Commercial Court of Ukraine)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

"18" травня 2012 р. Справа № 38/256

Вищий господарський суд у складі колегії суддів:головуючого суддіПрокопанич Г.К.,суддівАлєєвої І.В., Євсікова О.О.,розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега"на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 13.03.2012 р. (головуючий суддя: Мартюхіна Н.О., судді: Зубченко І.В., Марченко О.А.)у справі№ 38/256 Господарського суду Донецької областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Омега"доПриватного акціонерного товариства "Інвестиційний дім Астрон"пророзірвання попереднього договору про укладання основного договору оренди нерухомого майна від 06.03.2008 р. та стягнення збитків у розмірі 470.980,20 грн.

В С Т А Н О В И В:

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 13.03.2012 р. залишено без змін рішення Господарського суду Донецької області від 24.01.2012 р. (головуючий суддя: Лейба М.О., судді: Сгара Е.В., Величко Н.В.) у справі №38/256.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши касаційну скаргу та додані до неї документи, встановила наступне.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 111 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга за змістом повинна містити вимоги особи, що подала скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

Тобто, в касаційній скарзі має бути чітко викладено зміст порушення з обґрунтуванням порушених норм законодавчими актами та вказуватися конкретні їх пункти та статті.

Згідно з положеннями частини другої статті 1115 та частин першої та другої статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі вже встановлених судом фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду. Касаційна скарга повинна містити дані, які б свідчили, що судом при розгляді спору не застосований Закон, який підлягає застосуванню, або застосований закон, який не підлягає застосуванню, або судами неправильно витлумачена норма Закону.

Скаржник в касаційній скарзі зазначаючи, що судами попередніх інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права, посилається на деякі норми ЦК України та ГК України, однак не зазначає суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права судами з урахуванням встановлених попередніми судами фактичних обставин справи.

Натомість, скаржник в касаційній скарзі стверджує, що при вирішенні даного спору суди обох інстанцій невірно встановили факт неукладення договору оренди нерухомого майна в строк обумовлений попереднім договором з вини позивача, на підставі чого дійшли невірного висновку про відмову в задоволенні позову про розірвання попереднього договору та стягнення на користь позивача збитків, та фактично просить суд касаційної інстанції додатково перевірити докази, подані на підтвердження позовних вимог.

Судова колегія відзначає, що касаційна інстанція в силу наданих їй повноважень не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у судових актах господарських судів чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх.

Враховуючи наведені вище положення процесуального законодавства, касаційна скарга не дає підстав для перевірки постанови у справі в касаційному порядку та підлягає поверненню на підставі пункту 6 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України.

До касаційної скарги скаржником додане платіжне доручення № 41671 від 28.03.2012 р. про сплату судового збору в розмірі 47.089,00 грн. Клопотанням № 150 від 29.03.2012 р. скаржник просить суд надати довідку про невикористання надмірно сплачених грошових коштів для повернення останніх через казначейство.

Відповідно до ч. 2 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України (в редакції від 01.11.2011 року) розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду, зокрема, в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; в разі повернення заяви або скарги.

За таких обставин, сплачена сума судового збору підлягає поверненню заявнику.

Керуючись статтями 44, 86, 111, пунктом 6 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" Вищий господарський суд України, -

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 13.03.2012 р. у справі № 38/256 та додані до неї документи повернути без розгляду.

2. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Омега" (49041, м. Дніпропетровськ, вул. Панікахи, 15; поштова адреса 49040, м. Дніпропетровськ, Запорізьке шосе, 37, код ЄДРПОУ 30982361) з бюджету (отримувач: УДКСУ у Печерському районі м. Києва, 22030004, код отримувача: 38004897, код банку отримувача: 820019, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, рахунок 31211254700007) 47.089 (сорок сім тисяч вісімдесят дев'ять) грн. 00 коп. судового збору, сплаченого згідно з платіжним дорученням №41671 від 28.03.2012 р.

3. Матеріали справи № 38/256 повернути Господарському суду Донецької області.

Головуючий суддяГ.К. ПрокопаничсуддіІ.В. Алєєва О.О. Євсіков