Decision № 24062018, 16.05.2012, Commercial Court of Luhansk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.05.12 Справа № 9пн/5014/1056/2012

Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом

Закритого акціонерного товариства "Трест Стахановшахтобуд", м. Стаханов Луганської області

до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Луганській області, м. Луганськ

про визнання права власності

в присутності представників:

від позивача - ОСОБА_1, дов. № 7 від 07.07.10,

від відповідача - ОСОБА_2, дов. № 16-08 від 27.03.12

в с т а н о в и в:

суть спору: позивачем, ЗАТ "Трест Стахановшахтобуд", заявлена вимога про визнання за ним права власності на виробничий будинок № 16 площею 1010,0 кв. м., розташованого по вул. Достоєвського в м. Стаханов Луганської області, балансовою вартістю 53 160,0 грн.; комплекс нерухомого майна (виробничий будинок і гараж) № 5 по вул. 395 Шахтарської дивізії в м. Стаханов загальною площею 1174,6 кв. м. балансовою вартістю 149 380,0 грн. та на комплекс нерухомого майна № 1 по вул. 2-га Залізнична в м. Стаханов балансовою вартістю 53 160,0 грн.

Відповідач, РВ ФДМУ по Луганській області, відзивом на позовну заяву зазначив. що не може надати документів, які б підтверджували право власності відповідача на спірне майно.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на договір купівлі-продажу державного майна № 1-35 від 05.01.94, укладений організацією орендарів тресту "Стахановшахтобуд" з відповідачем, згідно з яким, відповідно до акту передачі державного майна від 14.06.94, було продано цілісний майновий комплекс структурного підрозділу тресту "Стахановшахтобуд" -відділу матеріально-технічного постачання і апарату треста.

Вартість придбаного майна за актом оцінки, затв. наказом РВ ФДМУ по Луганській області № 793 від 26.11.93, складала 701 222 тис. крб.

За умовою п. 8 договору право власності на майно переходить до покупця після внесення ним не менше 50% вартості викупленого майна після підписання акту передачі.

Відповідач видав покупцю свідоцтво про право власності на майно за № 80-09 від 14.07.94.

На час звернення з цим позовом у позивача відсутні всі оригінали правовстановлюючих документів на майно, оскільки вони були вилучені працівниками відділу боротьби з економічною злочинністю Стаханівського МВВС в кінці 1996 року.

На запит позивача до вказаного органу про повернення вказаних вище правовстановлюючих документів, останній письмово повідомив про їх знищення у зв'язку із закінченням терміну зберігання.

Оцінивши матеріали справи, вислухавши доводи представника позивача, враховуючи позицію відповідача, суд вважає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи… мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Інтерес позивача полягає у визнанні за ним права власності на спірне нерухоме майно.

Згідно з п. 1.4 статуту ЗАТ "Трест Стахановшахтобуд" (а.с. 7 -9) позивач є правонаступником прав і обов'язків орендного підприємства трест "Стахановшахтобуд", тому позивачу належить все рухоме та нерухоме майно, придбане організацією орендарів у відповідача, у т.ч. й спірне майно.

Судом встановлено, що згідно з договором купівлі-продажу державного майна № 1-35 від 05.01.94 (а.с. 14 -15), укладеного організацією орендарів тресту "Стахановшахтобуд" з відповідачем, останнім було продано цілісний майновий комплекс структурного підрозділу тресту "Стахановшахтобуд" -відділу матеріально-технічного постачання і апарату треста.

Вартість придбаного майна за актом оцінки, затв. наказом РВ ФДМУ по Луганській області № 793 від 26.11.93, складала 701 222 тис. крб.

За умовою п. 8 договору право власності на майно переходить до покупця після внесення ним не менше 50% вартості викупленого майна після підписання акту передачі.

Відповідач видав покупцю свідоцтво про право власності на майно за № 80-09 від 14.07.94.

На час звернення з цим позовом у позивача є наступні документи (а.с. 12 -24): фотокопії державного свідоцтва про право власності № 80-09 від 14.07.94, договору купівлі-продажу державного майна № 1-35 від 05.01.94, акту передачі державного майна від 14.06.94, державного акту на право постійного користування землею ІІ-ЛГ № 004958.

Разом з тим, ані у позивача, ані у відповідача немає інвентаризаційного опису, що конкретизував би передане державне майно, оскільки всі оригінали документів були вилучені працівниками відділу боротьби з економічною злочинністю Стаханівського МВВС в кінці 1996 року.

На запит позивача до вказаного органу (а.с. 29) про повернення вказаних вище правовстановлюючих документів, останній письмово повідомив про їх знищення у зв'язку із закінченням терміну зберігання (а.с. 30).

Вирішуючи цей спір, суд виходить з наступних принципових позицій.

Відповідно до ч.1 ст. 41 Конституції України гарантується право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, а також рівність суб`єктів права власності перед законом (ч.4 ст.13 Конституції України). Згідно з частинами 1, 2 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку встановлених законом. Правовий режим власності, порядок і умови набуття та припинення права власності, а також права володіння, користування та розпорядження майном визначаються законами.

Відповідно до ч. 2 ст.16 ЦК України, одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах не заборонених законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчую його право власності, тобто позов позивача по справі є позадоговірною вимогою власника майна про констатацію перед третіми особами факту приналежності позивачу права власності на спірне майно, не з'єднане з вимогою про повернення майна чи усунення інших перешкод у здійснені власником свого права і виключення домагань на приналежне власнику майно за допомогою підтвердження в судовому порядку факту приналежності йому спірного майна на праві власності.

Цивільне законодавство України визначає загальне правило набуття права власності - це підстави, не заборонені законом, не встановлюючи виключний перелік таких підстав.

Разом з тим, спеціальна норма ч. 1 ст. 344 ЦК України передбачає, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до ст. 128 ЦК УРСР, який був чинним на момент укладення договору купівлі-продажу від 05.01.94, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачене законом або договором.

Оскільки передача спірного нерухомого майна відбулася 14.06.94 за відповідним актом, позивач з цієї дати відкрито володіє ним.

За правилом ч. 4 наведеної статті право власності за набувальною давністю на нерухоме майно набувається за рішенням суду.

Суд приймає до уваги той факт, що спірне нерухоме майно було передане відповідачем у добровільному порядку за відповідним актом згідно з укладеним договором, позивач відкрито та безперервно володіє цим майном.

Стосовно майна, яке є предметом спору, відсутні будь-які заборони чи обтяження, з огляду на це суд вважає, що визнання права власності за позивачем не порушує прав чи інтересів будь яких інших осіб.

Виходячи з фактичних обставин та наданих позивачем до справи матеріалів, суд вважає за можливе задовольнити вимогу про визнання за ним права власності на спірне майно.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 47-1, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати за позивачем, ЗАТ "Трест Стахановшахтобуд", 94005, Луганська обл., м. Стаханов, вул. Достоєвського, буд. 16-б, код 00181639, право власності на виробничий будинок № 16 площею 1010,0 кв. м., розташованого по вул. Достоєвського в м. Стаханов Луганської області, балансовою вартістю 53 160,0 грн.; комплекс нерухомого майна (виробничий будинок і гараж) № 5 по вул. 395 Шахтарської дивізії в м. Стаханов загальною площею 1174,6 кв. м. балансовою вартістю 149 380,0 грн. та на комплекс нерухомого майна № 1 по вул. 2-га Залізнична в м. Стаханов балансовою вартістю 53 160,0 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення підписане 16.05.12.

Суддя А.Г.Ворожцов