Decision № 23965618, 08.02.2012, Odesa Regional Court of Appeal

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2012 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі

головуючої судді Мизи Л.М.

суддів Федорової А.Є. Заїкіна А.П.

при секретарі Тьосовій Я.В

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду міста Одеси від 08 листопада 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Прогрес-строй» про встановлення факту знаходження у трудових відносинах, стягнення індексації заробітної плати та моральної шкоди,-

встановила:

29 вересня 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом, в якому зазначав, що з серпня 2008 року по грудень 2008 року він працював у відповідача охоронником на об»єкті т\к «Одесса», однак не був відповідачем оформлений на роботу в передбаченому законом порядку, накази про прийом на роботу та звільнення з роботи не оформлялися, заробітна плата не виплачувалася, в зв»язку з чим він звертався з заявами до відповідних органів і лише у виконання припису прокурора йому відповідачем 13 вересня 2010 року було виплачено заробітну плату за період роботи з серпня по грудень 2008 року у загальній сумі 6930 грн., але без врахування індексу інфляції. Позивач просив стягнути індексацію заробітної плати в загальній сумі 1322 грн. 28 коп. та у відшкодування моральної шкоди 10 000 грн., спричинення якої обгрунтував тим, що невиплатою заробітної плати протягом майже двох років він був позбавлений матеріальної можливості придбавати ліки, в яких мав нагальну потребу, як інвалід, та необхідні для підтримання житєдіяльності товари, в зв»язку з чим переносив душевні страждання..

Відповідач в письмовій формі надав суду заперечення проти позову.

Рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 08 листопада 2011 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній справі ставиться питання про скасування рішення суду з мотивів порушення норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши їїх доводи, дослідивши матеріали справи та докази у справі, заслухавши пояснення апелянта, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення повинно бути законним і обгрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад змісту законодавства України.

Обгрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до ст.6 ч.1 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов»язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Разом з тим, суд виконав вимоги зазначених норм права не в повній мірі.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не довів свої вимоги, відсутні докази знаходження позивача в трудових відносинах з відповідачем та спричинення йому моральної шкоди.

Однак з таким висновком суду не можна погодитися, оскільки вони суперечать доказам у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач в позовній заяві посилався на те, що заробітна плата виплачена йому за період з серпня по грудень 2008 року в сумі 6930 грн. у виконання припису прокурора.

Зазначена обставина підтверджена приписом заступника прокурора Приморського району м.Одеси від 30 серпня 2010 року про усунення порушень закону про оплату праці та відповіддю ТОВ «Прогрес-Строй» від 02 вересня 2010 року №195 про нарахування та виплату належної суми заробітної плати (а.с.19, 243, 244 )

Виплативши позивачу вказану ним суму 6930 грн. заробітної плати за серпень 2008 року - грудень 2008 року, відповідач тим самим підтвердив наявність трудових відносин між ним та ОСОБА_1 в зазначений період та погодився з визначеним позивачем розміром заробітної плати за кожен місяць.

Крім того, факт знаходження позивача в трудових відносинах з відповідачем підтверджується службовим посвідченням на ім»я позивача, рапортами здачі та прийняття змін чергування охоронниками, в яких зазначений і ОСОБА_1 (а.с. 2а, 64- 67).

Та обставина, що ОСОБА_1 не був оформлений на роботі в передбаченому законом порядку, тобто не був виданий наказ про його прийом на роботу, є неналежним виконанням відповідачем покладених на нього законом (ст. 24 КЗпП України) обов»язків і не може тягнути негативних наслідків для працівника.

Відповідно до ч.4 ст. 24 КЗпП України трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи.

Оскільки заробітна плата за серпень-грудень 2008 року виплачена відповідачем у вересні 2010 року, тобто з порушенням строків її виплати, відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159, позивач має право на компенсацію втрати частини заробітної плати в зв»язку з порушенням строків її виплати.

За таких обставин, суд безпідставно відмовив позивачу в задоволенні позовних вимог про визнання факту знаходження в трудових відносинах та стягнення компенсації втрати частини заробітної плати в зв»язку з порушенням строків її виплати.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України моральна шкода працівнику власником або уповноваженим ним органом відшкодовується у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв»язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Заробітна плата ОСОБА_1 не виплачувалася відповідачем протягом майже двох років, весь цей час позивач намагався витребувати заробітну плату, звертаючись до різних державних органів і лише після припису прокурора вона була виплачена позивачу (а.с.6-11). Враховуючи, ту обставину, що права ОСОБА_1 грубо порушувалися відповідачем протягом значного періоду, що безумовно завдавало позивачу душевних страждань, а також беручи до уваги, що позивач страждає на тяжкі хронічні захворювання, в тому числі серцево-судинні, які потребують систематичного лікування, а невиплатою заробітної плати відповідач поставив позивача в тяжке матеріальне становище, колегія суддів приходить до висновку, що висновок суду про недоведеність позовних вимог в цій частині є помилковим і не заснованим на законі.

З огляду на зазначене колегія суддів приходить до висновку, що рішення ухвалене судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, що у відповідності з п.п.3 і 4 ч.1 ст. 309ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення.

Новим рішенням позовні вимоги слід задовольнити частково. Визнати факт знаходження позивача в трудових відносинах з відповідачем, стягнути компенсацію втрати заробітної плати в зв»язку з порушенням строків її виплати в межах заявлених вимог в сумі 1322 грн.28 коп. та моральну шкоду в розмірі 2 000 грн. На думку колегії суддів саме такий розмір відшкодування моральної шкоди цілком відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості.

У відповідності з ст. 88 ЦПК України стягненню з відповідача підлягає судовий збір в розмірі 107 грн. 30 коп. в дохід держави.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Приморського районного суду міста Одеси від 08 листопада 2011 року скасувати.

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ТОВ «Прогрес-Строй» на користь ОСОБА_1 1322 грн. 28 коп. компенсації та 2000 грн. моральної шкоди.

В решті позову відмовити.

Стягнути з ТОВ «Прогрес-Строй» судовий збір 107 грн. 30 коп. в дохід держави (банківські реквізити: Отримувач ГУ ДКСУ в Одеській області, Код ЄДРПОУ 37607526, Р\рахунок 31214206780007, МФО 828011, Банк отримувача : ГУ ДКСУ в Одеській області, призначення платежу: Судовий збір, Пункт 1 КБК 22030001).

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуюча Миза Л.М.

Судді Федорова А.Є.

Заїкін А.П.