Decision № 23914739, 23.04.2012, Commercial Court of Kyiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" квітня 2012 р. Справа № 4/033-12

Суддя: Щоткін О.В., розглянувши матеріали

за позовом Заступника військового прокурора Київського гарнізону в інтересах держави в особі Макарівської квартирно-експлуатаційної частини району Міністерства оборони України, смт Макарів

до Державного підприємства Міністерства оборони України "Білоцерківський військовий торг", м. Біла Церква

про стягнення 21906,35 грн.

за участю представників сторін:

позивач -ОСОБА_1 -предст. за дов.;

відповідач - не з'явився.

прокуратура -Погорєлов А.А. - посвідчення;

Обставини справи:

Заступник військового прокурора Київського гарнізону (прокурор) звернувся з позовом до господарського суду Київської області в інтересах держави в особі Макарівської квартирно-експлуатаційної частини району Міністерства оборони України звернулось (позивач) до Відкритого акціонерного товариства "Капітал Лізинг" (відповідач) про стягнення 21 906, 35 грн. заборгованості за № 66 про надання послуг з постачання господарсько-питної води та водовідведення.

На виконання вимог суду, 23.04.2012р. позивачем були надані суду докази надання послуг за договором № 66 від 01.01.2010р. за період з 05.06.2010р. по 27.12.2011р.

Відповідач, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, двічі в судове засідання не з'явились, хоча про час та місце наступного судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 20.03.2012р.

Відповідно до частини 1 статті 93 Цивільного кодексу України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України 02.06.2006 № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році").

Враховуючи те, що ухвала суду була направлена за адресою, яка вказана у позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, суд дійшов висновку, що відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином.

Відповідно до п. Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 р. №01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України в разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи те, що сторони належним чином повідомлялись про час та місце розгляду справи, а також враховуючи те, що дослідження доказів, наявних в матеріалах справи та яких достатньо для об'єктивного вирішення спору по суті, судом закінчено, в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

01.01.2010 року між Макарівською квартирно-експлуатаційною частиною району (виконавець) та Державним підприємством Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг»(споживач) було укладено Договір № 66 (Договір постачання) про надання послуг з постачання господарсько-питної води та водовідведення, згідно з яким виконавець зобов'язаний надавати господарсько-питну воду, водовідведення, а споживач - забезпечити приймання та оплату послуг у кількості і за цінами згідно рахунків, представлених виконавцем.

Згідно п. 2.1 договору, послуги надаються згідно наказу МО України № 85 від 29.03.1994р. за встановленими нормами та лімітами. Обсяги надання послуг можуть змінюватись за попередньою письмовою взаємною згодою сторін, яка є невід'ємною частиною договору.

Облік за господарсько-питну воду визначається за показниками водо лічильників, повірених та зареєстрованих виконавцем. При відсутності приладів обліку питної води облік проводиться по БНіПу та згідно наказу МОУ № 85 від 1994р. (п.4.3).

Пунктом 4.5 договору визначено, що споживач здійснює оплату за отримані послуги шляхом перерахунку коштів на рахунок виконавця згідно представленого ним рахунку на протязі 10 діб з моменту його отримання.

Споживач прибуває 23 числа кожного місяця в організацію виконавця для підпису довідок на оплату послуг, після зняття показників лічильників (п.4.7).

У відповідності до п. 9.4, Договір діє з моменту підписання його сторонами по 31 грудня 2010 року.

Після закінчення терміну вищезазначеного договору, Макарівською квартирно-експлуатаційною частиною району було направлено на адресу Державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг»проект Договору на 2011 р. з супровідним листом вих. № 1499 від 14.12.2011 року та вих. № 1376 від 16.12.2011 року, що підтверджує реєстр поштових відправлень.

Проте, за словами позивача, ДП МО України «Білоцерківський військовий торг»не повернуло на адресу Макарівської КЕЧ району ані протоколу розбіжностей до договору, ані підписаного та завіреного гербовою печаткою договору про надання послуг з постачання господарсько-питної води та водовідведення.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 181 Господарського кодексу України, проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Частиною 1 статті 641 ЦК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору.

Статтею 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Як зазначив позивач, відключення ДП МОУ «Білоцерківський військовий торг»від зазначеної послуги могло б призвести до зриву харчування особового складу військових частин, а тому послуги надавалися згідно попереднього договору та на адресу ДП МОУ «Білоцерківський військовий торг»виставлялися рахунки кожного календарного місяця, згідно установлених норм та лімітів.

Отже, для надання послуг з харчування особового складу Військових частин А2192, А 1955, А 3258 (на підставі п.1.1.договору № 169 від 18.09.2008р.) та ведення господарської діяльності у кафе для продажу товарів підакцизної групи, у відповідності до встановлених лімітів водоспоживання та водовідведення по Білоцерківському військторгу (додаток № 3 до договору № 66), ДП МОУ «Білоцерківський військовий торг»отримувало послуги з постачання господарсько-питної води та водовідведення, про що свідчать наявні в матеріалах справи довідки про витрату холодної води, на підставі яких позивачем виставлялись рахунки по сплаті холодної води та водовідведення.

Враховуючи вищезазначене, суд зазначає, що ДП МОУ «Білоцерківський військовий торг»має господарське зобов'язання перед Макарівською квартирно-експлуатаційною частиною району Міністерства оборони України щодо оплати послуги з постачання господарсько-питної води та водовідведення за 2010 рік (на підставі договору № 66) та за 2011 рік (на підставі довідок про витрату холодної води) в розмірі 21906,35 грн., що також підтверджується наявним в матеріалах справи детальним розрахунком заборгованості.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», предметом регулювання цього Закону є правовідносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 18 Постанови №630 КМУ від 21 липня 2005 року «Про затвердження правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної і гарячої води та водовідведенню», розрахунковим періодом для сплати є календарний місяць.

Оплата вноситься не пізніше 20-го числа, яке наступає за розрахунковим. Оплата за надані послуги вноситься у відповідності з показаннями прибору обліку води та теплової енергії, або за затвердженими нормами. В порушення норм діючого законодавства, а також лімітів водоспоживання та водовідведення, ДП МОУ «Білоцерківський військовий торг»за період 2010-2011 років вніс оплату не в повному обсязі, що підтверджується розрахунком заборгованості ДП МОУ «Білоцерківський військовий торг»за 2010 рік та 2011 рік (наявний в матеріалах справи), у зв'язку з чим заборгованість за згаданий період склала 21906,35 грн.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Відповідач в судове засідання не з'явився та в силу вищезазначених норм законодавства не надав суду доказів оплати заборгованості за надані послуги, у зв'язку з чим суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення з Державного підприємства Міністерства оборони України "Білоцерківський військовий торг" заборгованості в розмірі 21906,35 грн. є обґрунтованими, документально підтвердженими та, відповідно, підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 3,4 статті 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 33, 34, 44, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України "Білоцерківський військовий торг" (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Матросова, 17, код 08358735) на користь Макарівської квартирно-експлуатаційної частини району Міністерства оборони України (08001, Київська обл., смт. Макарів-1, вул. Поштова, 23, код ЄДРПОУ 24964524, р/р 31257273210586, МФО 821018 ГУ ДКСУ у Київській області) -21 906 (двадцять одну тисячу дев'ятсот шість) грн. 35 коп. заборгованості.

3. Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України "Білоцерківський військовий торг" (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Матросова, 17, код 08358735) в доход Державного бюджету України - 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 (п'ятдесят) коп. судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено: 04.05.2012р.

Суддя О.В. Щоткін