№ 2388965, 17.11.2008, District Administrative Court of Kyiv

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17.11.2008 р. № 6/586

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Добрянську Я.І. при секретарі судового засідання Зубко Л.П. вирішив адміністративну справу

Дочірнє підприємство "Сеть-Маркет"

до Державна податкова інспекція у Подільському районі м.Києва

провизнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення

Представники:

від позивача: Ігнатьева І.В. (довіреність від 10.09.2008р. №1).

від відповідача: Федоров С.Ф. (довіреність від 04.03.2008р. №1761/9/10).

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України 17.11.2008 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірнє підприємство «Сеть-Маркет»звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення рішення № 0000132310/1 від 18.02.2008р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем, на думку позивача, прийняте податкове повідомлення-рішення від 18.02.2008р. №0000132310/1 в сумі 446025,00 грн., з яких: 328692,00 грн. основний платіж, 117333,00 грн. штрафні (фінансові) санкції, є необґрунтованим та таким, що не відповідає діючому законодавству України.

Відповідач проти позову заперечує, в обґрунтування зазначає, що позивач порушив вимоги пп.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. за №168/97 ВР, що призвело до зниження податку на додану вартість в сумі 1844188 грн. В звязку з виявленим порушенням відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №0000132310/1 від 18.02.2008р. в сумі 446025,00 грн., з яких: 328692,00 грн. основний платіж, 117333,00 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Подільському районі м. Києва (надалі-відповідач) була проведена виїзна позапланова перевірка Дочірнього підприємства «Сеть-Маркет»(надалі-позивач) з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість в період з 01.02.2006р. по 30.09.2007р.

За результатами перевірки відповідачем було складено Акт від 21.11.2007 р. № 181/23-704-32210013 (надалі - акт перевірки) та встановлено заниження податку на додану вартість в сумі 1844188 грн., в т.ч. по періодах: лютий 2006р. - 46981 грн., березень 2006р. 59036 грн., квітень 2006р.- 96285 грн., травень 2006р. 24210 грн., листопад 2006р. 130396 грн., грудень 2006р. 151365 грн., січень 2007р. 388786 грн., лютий 2007р. 131203 грн., березень 2007р. 38070 грн., квітень 2007р. 113120 грн., травень 2007р. 16339 грн., червень 2007р. 36101 грн., липень 2007р. 158157 грн., серпень 2007р. - 10662 грн., вересень 2007р. - 296477 грн. В звязку з виявленим порушенням, відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №0000132310/1 від 18.02.2008р. в сумі 446025,00 грн., з яких: 328692,00 грн. основний платіж, 117333,00 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Відповідач, заперечуючи на позовну заяву, зазначає, що позивач придбавав товар, а саме: шкіри напівфабрикату «ВЕТ-БЛУ»та насіння ріпаку продовольчого по завищеним цінам, в ту чергу, коли звичайна ціна на зазначений товар визначалась на підставі листів державного аналітичного центру моніторингу зовнішніх товарних ринків України «Держзовнішінформ». Невідповідність звичайних цін призвело до порушення позивачем вимоги пп.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. за №168/97 ВР та в порушення якого відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення, яке на думку відповідача, є правомірним.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог вказує на той факт, що ним не було порушено вимог пп.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»і не було занижено податок на додану вартість.

На думку позивача, інформація, що зазначена у листах Держзовнішінформ, не доводить, що ціна договору купівлі-продажу від 26.01.2006 р. № 2601 укладеного між позивачем та підприємством «Кайро-1», договору купівлі-продажу № 1106-03 від 03.11.2006 р. укладеного позивачем та ТОВ «Пром Інвест-Технології»на придбання напівфабрикату шкір ВРХ «ВЕТ-БЛУ»та договору купівлі продажу від 27.07.2007 р. № 510 укладеного між позивачем та ТОВ «Тімірязівське»на придбання насіння ріпаку продовольчого, не відповідає рівню звичайної ціни, як наслідок, відповідачем не доведено, що ціни у зазначених договорах купівлі-продажу не відповідають рівню звичайної ціни.

Тому позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення від 18.02.2008р. №0000132310/1 є необґрунтованим та не відповідає діючому законодавству України.

Суд, проаналізувавши обставини справи, погоджується з вимогами позивача з огляду на наступне.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, Дочірнє підприємство «Сеть-Маркет»зареєстровано Подільською районною державною адміністрацією м.Київа. Свідоцтво про державну реєстрацію від 04.12.2003р. реєстраційний №04716, код форми власності 10.

У періоді, що перевірявся, суб'єкт господарювання був платником таких податків:

податку на прибуток,

податку на додану вартість,

податок з доходів фізичних осіб,

комунального податку,

податку з реклами,

податок на репатріацію.

Перевіркою встановлено, що позивач уклав договір №2601 від 26.01.06р. купівлі-продажу шкір напівфабрикату «ВЕТ-БЛУ»з підприємством «Кайро-1»(код 25196895) на виконання умов якого позивачем у 2006-2007р.р. отримано товар (шкіра напівфабрикату «ВЕТ-БЛУ»1 та 2 ґатунку) згідно виписаних підприємством «Кайро-1»податкових накладних.

Також, позивач уклав договір купівлі продажу №1106-03 від 03.11.2006р. з ТОВ «Пром-Інвест-Технології» (код 33744477), відповідно до умов якого, позивачем було придбано товар напівфабрикат шкір «ВЕТ-БЛУ»в кількості 72200 кг. (ціна за кг - 48,50 грн.) відповідно до податкової накладної №23/11-4 від 23.11.2006р. на загальну суму 4202040,00 грн., у т.ч. ПДВ 700340,00 грн.

Відповідно до листа державного аналітичного центру моніторингу зовнішніх товарних ринків України «Держзовнішінформ» від 21.11.2006р. №735/08-06 звичайна ціна на хромовий напівфабрикат із шкір «ВЕТ-БЛУ»становить: 1 ґатунок -2,80 3,50 дол. США, що у гривневому еквіваленті складає 14,14 грн. 17,68 грн., 2 ґатунок 2,50 -2,90 дол. США, що у гривневому еквіваленті складає 12,62 грн. 14,64 грн.,

Відповідач вважає, що невідповідність цін по взаємовідносинах позивача з зазначеними контрагентами призвело до завищення суми податкового кредиту з податку на додану вартість, сплачену в загальній вартості придбаного дубленого хромованого напівфабрикату із шкур ВРХ «ВЕТ-БЛУ»на загальну суму 1 547 711,00 грн. в порушення пп.7.4.1. п.7.4. ст..7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Крім того, позивач уклав договір купівлі продажу від 27.07.2007 р. № 510 з ТОВ «Тімірязівське»(код 30822227) на придбання насіння ріпаку продовольчого. На виконання умов договору ТОВ «Тімірязівське» було виписано видаткову накладну від 27.07.2007 р. №РН-0000081 та податкову накладну № 132 від 27.07.2007 р. на суму 2 555 350,08 грн. в т.ч. ПДВ - -425 891,68 грн. на придбання ріпаку продовольчого у кількості 305,08 тон. Податкова накладна №132 від 27.07.07р. була внесена до реєстру отриманих накладних за вересень 2007 р. та відображена в складі податкового кредиту в декларації по податку на додану вартість за вересень 2007 р. Згідно акту приймання-передачі товару від 27.07.2007 р. позивачем отримано насіння продовольчого у кількості 305,80 т загальною вартість 2 555 350,08 грн. в т.ч. ПДВ 425 891,68 грн.

Згідно п. 1.18 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року за № 168/97-ВР, «звичайні ціни»розуміються та застосовуються за правилами, визначеними пунктом 1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.1997 року за № 283/97-ВР (зі змінами та доповненнями).

Відповідно до пп. 1.20.1 п. 1.20 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року за № 168/97-ВР, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг) визначена сторонами договору. Якщо не доведено зворотнє, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Справедлива ринкова ціна - це ціна , за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності -однорідних) товарів (робіт, послуг).

Ринок товарів (робіт, послуг) - сфера обігу товарів (робіт, послуг), яка визначається виходячи з можливості покупця (продавця) реально і без значних додаткових витрат придбати (продати) товар (роботу, послугу) на найближчій стосовно будь-якої із сторін договору території.

Пунктом 13 Указу Президента України «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності»від 23.07.1998 року за № 817/98 встановлено, що індикативні або звичайні ціни на товари (роботи, послуги) для застосування їх у податкових або митних цілях установлюються на підставі статистичної оцінки рівня цін реалізації таких товарів (робіт, послуг) на внутрішньому ринку України, яка проводиться уповноваженим державним органом у визначеному ним порядку. Індикативні або звичайні ціни не можуть встановлюватися органами виконавчої влади, які використовують їх для нарахування та стягнення податків і зборів (обов'язкових платежів) та неподаткових платежів, крім випадків відсутності статистичних даних про рівень цін на окремі види товарів (робіт, послуг).

З отриманими податковими повідомленнями-рішеннями позивач не погодився і оскаржив їх у адміністративному порядку відповідно до п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ.

За результатами розгляду скарги ДПІ у Подільському районі м. Києва, скасувала податкове повідомлення-рішення від 03.12.2007 р. №0000762310/0 в частині 1 515 496,00 грн. нарахованого податку на додану вартість та 804 761,00 штрафної (фінансової) санкції, а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін та винесено податкове повідомлення-рішення від 18.02.2008 р. № 0000132310/1 на загальну сум 446 025,00 грн.

У відповідності до вимог пп. 7.4.1 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року за № 168/97-ВР: «...податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуг) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку...»

На підставі п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР із змінами та доповненнями, позивачем було включено до податкового кредиту з податку на додану вартість по договорам укладеним між позивачем та підприємством «Кайро-1», (договір купівлі-продажу № 2601 від 26.01.2006р), з ТОВ «ПромІнвест-Технології»(договір купівлі-продажу №1106-03 від 03.11.2006р.) на придбання напівфабрикату шкір ВРХ «ВЕТ-БЛУ»та по взаємовідносинах з ТОВ «Тімірязівське»(договір купівлі продажу №510 від 27.07.2007р) на придбання насіння ріпаку продовольчого (непосівний матеріал) українського походження

Отже, позивачем не було порушено пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР із змінами та доповненнями і не було занижено податок на додану вартість.

Крім того правомірність вчинених дій підтверджується наявними у матеріалах справи документами, які містять інформацію, що існувала біржова ціна на насіння ріпаку продовольчого (не насінний матеріал), українського походження у розмірі 8376 грн. в т.ч. ПДВ-1396,00 грн. за 1 тонну (копія біржового контракту №СГ-034/2-F від 27.07.2007р).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивач мав право включати до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, а тому прийняте відповідачем до Дочірнього підприємства «Сеть-Маркет»податкове повідомлення-рішення не відповідає чинному законодавству.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як субєкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним рішення.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Згідно Прикінцевих та перехідних положень КАС України до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розмір судового збору, розмір цього збору за подання позовів немайнового характеру визначається відповідно до пп. „б” п.1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”, тобто 3,40 грн. Позивач сплатив судовий збір у розмірі 6,80 грн.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.71, 94, 97, ст.ст. 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000132310/1 від 18.02.2008 р. на суму 446 025,00 грн. (чотириста сорок шість тисяч двадцять пять грн. 00 коп.), з яких за основним платежем 328 692,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій 117 333,00 грн. винесене Державною податковою інспекцією у Подільському районі м. Києва.

3. Судові витрати в розмірі 6,80 грн. присудити на користь Дочірнього підприємства «Сеть-Маркет» за рахунок Державного бюджету України.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Київському апеляційному адміністративному суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя Добрянська Я.І.