№ 23857714, 17.04.2012, Vinnytsia District Administrative Court

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Вінниця

17 квітня 2012 р. Справа № 2а/0270/1549/12

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Чернюк Алли Юріївни,

за участю:

секретаря судового засідання: Котюжанського В.О.

представника позивача: Аврамчук В.Ю.

представника відповідача: Фабрик Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці

до: Приватного підприємства " Кріптон"

про: стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ :

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці (надалі - позивач) до Приватного підприємства "Кріптон" (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості.

Адміністративний позов мотивований тим, що за відповідачем рахується борг зі сплати єдиного внеску в розмірі 21 565 грн. 85 коп.

Представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити в повному об'ємі.

Представник відповідача щодо позову заперечував та просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку що даний адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приватне підприємство "Кріптон" зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду України в місті Вінниці і є платником єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до п.2 ч.1ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (надалі - Закон) єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування;

Положення п.1 ч.1 ст. 4 Закону визначають, що платниками єдиного внеску є роботодавці підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

До обов'язку платник єдиного внеску відносять обов'язок своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, що передбачено п.1 ч.2 ст. 6 Закону.

У відповідності до ч. 4. ст. 9 Закону, обчислення єдиного внеску за минулі періоди здійснюється виходячи з розміру єдиного внеску, що діяв на день нарахування (обчислення, визначення) заробітної плати (доходу), на яку відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Частиною 8 статті 9 Закону визначено, що платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Отже, даними нормами передбачено обов'язок платника єдиного внеску здійснювати нарахування та сплату єдиного внеску у відповідному розмірі та у строк до 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Як свідчать матеріли справи, у період з вересня 2011р. по лютий 2012р. відповідачем не здійснювалось нарахування та сплата єдиного соціального внеску, а тому органом пенсійного фонду самостійно на підставі картки особового рахунку та розрахунків сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування здійснено нарахування в наступному розмірі:

за вересень 2011р. - 13 318 грн. 80 коп.; за жовтень 2011р. -11 518 грн. 28 коп.;

за листопад 2011р.- 14 159 грн. ; за грудень 2011р. -11 013 грн. 61 коп.;

за січень 2012р. 5 456 грн. 13 коп.; за лютий 2012р. 5 335 грн. 26 коп.

У відповідності до яких загальна сума боргу становить 60 801 грн. 08 коп.

Частиною 1 статті 25 Закону визначено, що рішення, прийняті органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами. Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, що передбачено ч.2 вищезазначеної норми.

Частина 3 статті 25 Закону визначає, що суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу, що передбачено ч.10 вищезгаданої норми.

У відповідності до п.2 ч.10 ст. 25 Закону, територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Частиною 14 статті 25 Закону передбачено, що про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа територіального органу Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску. Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти робочих днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для зарахування єдиного внеску. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу Пенсійного фонду вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це територіального органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Крім того, ч.15 ст. 25 Закону передбачено, що рішення територіального органу Пенсійного фонду про нарахування пені та/або застосування штрафів, передбачених частинами одинадцятою і дванадцятою цієї статті, є виконавчим документом. У разі якщо платник єдиного внеску не сплатив зазначені в рішенні суми протягом десяти робочих днів, а також не повідомив у цей строк територіальний орган Пенсійного фонду про оскарження рішення, таке рішення передається державній виконавчій службі в порядку, встановленому законом.

Судом встановлено, що з урахуванням даних норм органом пенсійного фонду 20.10.2011р. винесено рішення № 430 про застосування штрафних фінансових санкцій та нарахування пені за не сплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким визначено штраф в розмірі 307 грн. 31 коп. та пеню в розмірі 66 грн. 41 коп. Як свідчать матеріали справи, дане рішення отримано 20.10.2010р. відповідальною особою підприємством, про що є відповідна відмітка (а.с.25).

Відповідно до ч.4 ст. 25 Закону, територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

В ході судового розгляду справи судом встановлено, що на виконання вимог вищезазначеної норми, органом пенсійного фонду сформовано вимогу № Ю 774 від 07.02.2012р., у відповідності до якої сума боргу, з урахуванням часткової сплати, становить 36 438 грн. 74 коп. Дана вимога отримана головним бухгалтером підприємства 07.02.2012р., про що свідчить відповідна відмітка (а.с.20).

Суд не бере до уваги посилання представника відповідача, що підприємство не знало про існування боргу, адже даний факт спростовується відмітками про вручення рішення № 430 від 20.10.2011р. та вимоги № Ю 774 від 07.02.2012р. (а.с.20,25).

У відповідності до ч.16.ст. 25 Закону визначено, що строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Як свідчать матеріали справи, Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниця звернулось до суду з позовом про стягнення боргу з ПП "Кріптон" в розмірі 21 565 грн. 85 коп., адже останнім здійснено часткову проплату єдиного внеску .

Суд критично оцінює заперечення представника відповідача, оскільки періодична проплата суми єдиного внеску, свідчить про факт визначання боргу в цілому, представником відповідача в судовому засіданні даний факт не заперечувався, не заперечувався і той факт, що ПП " Кріптон" не оскаржило рішення № 430 від 20.10.2011р та вимогу № Ю 774 від 07.02.2012р. у встановленому законом порядку, а тому не знаходять свого підтвердження посилання відповідача щодо безпідставності заявлених позовних вимог.

Надаючи правову оцінку заявленим позовним вимогам суд виходив з того, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу), що передбачено ч.12 ст. 9 Закону.

Суд акцентує увагу відповідача на тому, що посадові особи платників єдиного внеску несуть адміністративну відповідальність за: порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску; неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску; подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі, інших відомостей, передбачених цим Законом, що визначено ч.1 ст. 26 Закону.

Таким чином, здійснивши системний аналіз правових норм, заслухавши пояснення сторін та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є таким що підлягають задоволенню.

Беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму заборгованості в відповідач у встановлені строки до бюджету не сплатив, наявність вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, доказів її погашення станом на день розгляду справи не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та доцільність задоволення позову в повному обсязі відповідно до заявлених вимог.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 76 цього Кодексу).

Водночас частиною 1 статті 71 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 94 КАС України, відповідно до якої у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються, судові витрати у цій справі стягненню з відповідача не підлягають

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Кріптон" (код ЄДРПОУ 31325130, р/р 26006420336220, МФО 315858 Брокбізнесбанк м. Хмельницький) заборгованість в розмірі 21 565 грн. (двадцять одна тисяча п'ятсот шістдесят п'ять гривень) 85 коп. (вісімдесят копійок) на користь Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці (16 031 грн. 85 на р/р 37197052000238 ГУ ДКС у Вінницькій області, МФО 802015; 1 406 грн. 25 коп. на р/р 37199083000238 ГУ ДКС у Вінницькій області, МФО 802015; 176 грн. 07 коп. на р/р 37198073000238 ГУ ДКС у Вінницькій області, МФО 802015; 3 969 грн. 68 коп. на р/р 37191070000238 ГУ ДКС у Вінницькій області, МФО 802015).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України. Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Чернюк Алла Юріївна