Справа № 105/381/12
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" квітня 2012 р. року Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді -Старова Н. А.,
при секретарі -Гетманчук О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Джанкой цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, - встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Джанкойського міськрайонного суду з позовною заявою до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням.
Свої вимоги мотивує наступним. Він є власником житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу, укладеного 24.03.2008 року, укладеного між ним та ОСОБА_5, що діяв в інтересах ОСОБА_6, посвідченим державним нотаріусом міської державної нотаріальної контори АР Крим Синиціною Н.Я. Після вчинення правочину договору купівлі-продажу вказаного житлового будинку в ньому залишилися реєстрованими ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, відповідачі в будинку не проживають, у досудовому порядку знятися з реєстрації не бажають. Реєстрація відповідачів у належному йому на праві власності будинку порушує його права власника щодо користування та розпоряджання нерухомим майном. На підставі ст. 391 ЦК України просить визнати відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 визнати такими, що втратили право користування житловим приміщенням.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі, пояснив, що він придбав будинок АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу, укладеного 24.03.2008 року. У зазначеному будинку залишилися зареєстрованими відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, щодо яких він додатково сплачує комунальні послуги. З часу купівлі-продажу будинку в ньому проживають його син ОСОБА_8 та його дружина ОСОБА_9, відповідачі в будинку не проживають, однак залишаються зареєстрованими в ньому, що порушує його права власника.
Відповідачі в судове засідання не з'явилися, повідомлені належно про час та місце судового засідання відповідно до ч. 5 ст. 74 ЦК України.
Судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи відповідно до вимог ст. 224 ЦПК України. Позивачу роз'яснено, що у випадку проведення заочного розгляду справи він не має право змінити предмет або підстави позову, а також розмір позовних вимог. Крім того, роз'яснені особливості оскарження заочного рішення суду, передбачені ст. 228 ЦПК України.
Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що є сином позивача, з часу придбання його батьком будинку АДРЕСА_1 він проживає в ньому з дружиною, відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в зазначеному будинку не проживають.
Свідок ОСОБА_9 в судовому засідання пояснила, що проживає в будинку АДРЕСА_1 з чоловіком, відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в зазначеному будинку не проживають.
Суд, заслухавши позивача, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, докази, які надані сторонами, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Позивач ОСОБА_1 є власником житлового будинку АДРЕСА_1, що підтверджується договором купівлі-продажу на бланку серії ВКІ № 559739, посвідченим нотаріусом Джанкойської міської державної нотаріальної контори 24.03.2008 року, реєстровий номер 1-310, Витягом з державного реєстру правочинів №5649508 від 24.03.2008 року, витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №18699603, сформованим 05.05.2008 року Джанкойським міжміським бюро реєстрації та технічної інвентаризації.
Згідно договору купівлі-продажу позивач придбав будинок у власника ОСОБА_6, яку знято з реєстрації за місцем проживання у житловому будинку АДРЕСА_1. У зазначеному будинку відповідно до відомостей будинкової книги та адресних довідок залишилися зареєстрованими відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, які з часу придбання будинку позивачем в ньому не проживають.
Правовідносини сторін регулюються ст. ст. 16, 379, 386, 391 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини й основних свобод, ратифікованої Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини й основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу й протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції» від 24.03.1999 року, дія яких поширюється й на випадки порушення прав юридичних осіб, кожний при рішенні спору, щодо його цивільних прав і обов'язків, має право на справедливий і відкритий розгляд справи в розумний строк незалежним і безстороннім судом.
Відповідно до ст.41 Конституції України, та ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Протоколів № 2,4,7 та 11 до Конвенції, закріплено принцип непорушності права приватної власності, а саме право особи на безперешкодне користування, володіння і розпорядження своїм майном, право на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Пунктом 8 ч.2 ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа може звернутися до суду за захистом майнового свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право усунення будь-яких порушень його прав хоч би ці порушення і не були пов'язані з позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені нормами ст. ст. 16, 386, 391 ЦК України. Об'єктом власності особи може бути, зокрема, житло - житловий будинок, квартира (ст.ст. 379, 382 ЦК України).
Права власника житлового будинку, квартири визначені ст. 383 ЦК України, ст. 150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для особистого проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд. Обмеження чи втручання у право власника можливе лише з підстав, передбачених законом.
Суд, задовольняючи позовні вимоги позивача про визнання відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням у будинку АДРЕСА_1 враховує, що позивач на підставі договору набув право власності на будинок, відповідачі не є членом сім'ї нового власника, або іншими особами, які спільно проживали з позивачем і набули право проживання у будинку власника-позивача. Позивач не надавав згоди на проживання відповідачів в зазначеному будинку як члена сім'ї, або на підставі договірних відносин. Відповідачами не зазначено про будь-які договірні відносини щодо умов та порядку проживання у будинку позивача, який є його власником. Суд вважає, що відповідачі втратили право на житло нового власника. До того ж залишення відповідачів в зазначеному будинку порушує права позивача як власника будинку та перешкоджають у здійснені права вільно володіти, користуватися та розпоряджатися нерухомим майном, належним на праві власності. Таким чином, право позивача підлягає захисту шляхом визнання осіб -відповідачів у справі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 такими, що втратили право користування житловим приміщенням.
Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Таким чином, з відповідачів підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 107 грн. 30 коп. в розмірі 35 гривень 77 копійок з кожного відповідача.
На підставі викладеного, ст.ст. 16, 379, 386, 391 ЦК України, керуючись ст. 10,60, 208, 209, 212, 213, 214, 215,224-225 ЦПК України суд, -
вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженку Гулістанської сільської ради Гагарінського району Сурхан-дар'їнської області, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Ходжейлі Республіки Узбекистан, ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Нукус Республіки Узбекистан такими, що втратили право користування житловим приміщенням у будинку АДРЕСА_1
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою в Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 (десяти днів) з дня отримання копії.
Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Н. А. Старова
The court decision No. 23746708, Dzhankoi City-Raion Court of the Autonomous Republic of Crimea was adopted on 20.04.2012. The procedural form is Civil, and the decision form is Decision. On this page, you will find key data about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find important data quickly.
This decision relates to case No. 105/381/12. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: