Court ruling № 23739607, 19.04.2012, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" квітня 2012 р. м. Київ К/9991/84761/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.07.2011

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2011

у справі № 2а-8300/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтрубомонтаж»

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова

про визнання дій незаконними, скасування рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецтрубомонтаж»(далі по тексту -позивач, ТОВ «Спецтрубомонтаж») звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова (далі по тексту -відповідач, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова) про визнання дій незаконними, скасування рішень.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19.07.2011, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2011, позов задоволено. Визнано незаконною реєстраційну дію Департаменту державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців виконавчого комітету Харківської міської ради з внесення в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців інформації щодо відсутності підтвердження відомостей про юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецтрубомонтаж», вчинену 14.06.2011 року; скасовано запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецтрубомонтаж», вчинений Департаментом державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців виконавчого комітету Харківської міської ради 14.06.2011; скасовано рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова № 370 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтрубомонтаж»від 15.06.2011 з дати складення; зобов'язано Державну податкову інспекцію у Дзержинському районі міста Харкова поновити реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтрубомонтаж»як платника податку на додану вартість з 15.06.2011.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову та ухвалу судів попередніх інстанцій і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

В зв'язку з цим касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до пункту 2 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «Спецтрубомонтаж»пройшло передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набуло правового статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи, включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців з ідентифікаційним кодом 31939034, знаходиться на обліку як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) в ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова.

Згідно з рішенням ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова від 15.06.2011 №370 була анульована реєстрація ТОВ «Спецтрубомонтаж»в якості платника податку на додану вартість. Відповідні данні внесені до реєстру платників ПДВ.

Правовою підставою для винесення спірного рішення відповідач указав п.п. «ж»п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України, а фактичною підставою слугував запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Колегія суддів зазначає, що правовідносини з приводу анулювання реєстрації особи як платника ПДВ унормовані ст. 184 Податкового кодексу України, відповідно до п.п. «ж»п.184.1 якого реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі, якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців наявний запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Процедура здійснення суб'єктом владних повноважень анулювання реєстрації особи як платника ПДВ деталізована Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010 №978, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 за №1400/18695; далі за текстом Положення №978).

Відповідно до п. 5.2.4 п. 5.2 розділу V Положення №978 рішення про анулювання реєстрації за ініціативою податкового органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей), а саме: повідомлення державного реєстратора, відомості з Єдиного державного реєстру щодо наявності запису про відсутність юридичної особи або фізичної особи-підприємця за місцезнаходженням (місцем проживання) або запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу (підстава -п.п. «ж»п. 184.1 ст. 184 розділу V Кодексу).

Правила внесення державним реєстратором змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців визначені приписами ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

Так, відповідно до абз. 2 ч. 12 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»у разі надходження державному реєстратору від органу державної податкової служби повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати рекомендованим листом протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки.

Судами зазначено, що 10.05.2011 відповідачем було направлено на адресу Департаменту державної реєстрації юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців Виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області повідомлення форми 18-ОПП №2791/9/29-012, з приводу чого на адресу позивача останнім було надіслано лист від 13.05.2011 №1015/10-4/11 щодо необхідності підтвердження реєстраційних відомостей про юридичну особу. Згідно поштової квитанції №7890 лист було направлено 17.05.2011 та 20.05.2011.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем 16.06.2011 було надано до Департаменту державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області належним чином заповнену реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Як визначено ч. 14 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»у разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей датою, яка встановлена для чергового подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Враховуючи викладене та фактичні обставини справи, запис про відсутність підтвердження відомостей про позивача Департамент державної реєстрації юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців Виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області мав право вносити 14.06.2011 (тобто раніше місяця з дати направлення повідомлення).

Таким чином, позивачем було виконано вимоги ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», подано реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу у порядку та строк, встановлені чинним законодавством.

Отже, колегія суддів погоджується із судами попередніх інстанцій, що реєстраційна дія з внесення до ЄДР запису про відсутність підтвердження відомостей про позивача є незаконною, а сам запис підлягає скасуванню.

Підпунктом 12.2 розділу XII Порядку №979 передбачено, що підрозділи органу державної податкової служби: стосовно платників податків, якими не подано у встановлені законом терміни податкові декларації (звіти, розрахунки), у порядку, передбаченому законодавством, самостійно визначають суму грошового зобов'язання, проводять роботу з узгодження грошового зобов'язання та інші заходи; стосовно платників податків, які мають податковий борг, у порядку, передбаченому законодавством, здійснюють заходи з погашення податкового боргу.

У рамках проведення цих заходів, а також при призначенні чи проведенні будь-якого виду перевірки платника податків чи при виконанні інших службових обов'язків працівниками органів державної податкової служби здійснюється або може здійснюватись перевірка місцезнаходження (місця проживання) платника податків. За наслідками перевірки складається акт перевірки місцезнаходження платника податків. Якщо встановлено відсутність платника податків за його місцезнаходженням (місцем проживання), то проводиться робота із з'ясування фактичного місця розташування (місцезнаходження, місця проживання) платника податків, відповідальних та пов'язаних осіб.

В матеріалах справи докази прийняття податковим органом відносно позивача у спірних правовідносинах рішення про визначення суми грошових зобов'язань відсутні та відсутності докази наявності у позивача податкового боргу перед Державним бюджетом України, також відсутні докази подання позивачем документів обов'язкової податкової звітності у 2011 році не у передбачені законом строки.

На вимогу апеляційного суду, як підстава направлення повідомлення щодо не знаходження позивача за юридичною адресою надано акт про встановлення місцезнаходження підприємства за юридичною адресою, складений на підставі нього запит на встановлення місцезнаходження (місце проживання) платника податків, та довідка про встановлення місцезнаходження (місце проживання) платника податків довідка про встановлення місцезнаходження (місце проживання) платника податків.

Однак ці документи не свідчать про наявність підстав для встановлення місцезнаходження позивача. Акт від 06.05.2001, який був підставою вчинення таких дій, визначає про встановлення в ході виходу на перевірку відсутність позивача за адресою місцезнаходження, однак сама ця адреса не відповідає адресі позивача визначеної в реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, що свідчить про відсутність належного відображення в акті факту не знаходження позивача за юридичною адресою. В акті відсутні данні щодо часу виходу за адресою позивача. Крім того, в акті відсутні данні щодо направлення на перевірку.

Отже, підстав для перевірки місцезнаходження позивача відповідно до п.п. 12.2 розділу XII Порядку №979 податковим органом не вбачається.

Згідно з п.п. 12.3 розділу XII Порядку №979 у разі неможливості вручення платнику податків довідки, свідоцтва, листа чи будь-якого іншого документа, направленого органом державної податкової служби, у зв'язку з відсутністю платника податків за місцезнаходженням (місцем проживання), замість акта перевірки місцезнаходження (місця проживання) платника податків оформляється довідка про неможливість вручення документа платнику податків із зазначенням причин та додаванням відповідних документів (за наявності). Заміна акта довідкою не проводиться, якщо іншими нормативно-правовими актами передбачено складання акта. Акт перевірки місцезнаходження платника податків або довідка про неможливість вручення документа платнику податків не складається працівниками органів державної податкової служби, якщо до Єдиного державного реєстру внесено запис про відсутність платника податків за місцезнаходженням.

У відповідності до ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Таким чином, норми діючого законодавства не зобов'язують керівні (представницькі) органи юридичної особи знаходитись постійно за вказаною адресою. Особливості господарської діяльності того чи іншого суб'єкту господарювання можуть призводити і до їх термінової відсутності, наприклад, у зв'язку з виїздом на переговори, для отримання консультацій, підписання договорів і т.д.

Відповідачем не подано до суду фактичних даних, які б засвідчували неможливість вручення позивачу будь-якого документа.

Відповідно до п. 12.4 розділу XII Порядку №979 щодо кожного платника податків, щодо якого виявлена відсутність його за місцезнаходженням (місцем проживання) та не з'ясоване його фактичне місцезнаходження (місце проживання), підрозділ органу державної податкової служби, який з'ясував зазначений факт, готує та передає підрозділам податкової міліції запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків за формою, що затверджується центральним органом державної податкової служби. До Єдиного банку даних юридичних осіб та Реєстру самозайнятих осіб вносяться дані про подання запиту.

В силу приписів п. 12.5 розділу XII Порядку №979, якщо за результатами заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи підрозділами податкової міліції буде підтверджено відсутність такої особи за місцезнаходженням або встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, керівник (заступник керівника) органу державної податкової служби приймає рішення про направлення до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою N 18-ОПП (додаток 21) для вжиття заходів, передбачених частиною восьмою статті 19 Закону. Копія повідомлення підшивається до реєстраційної частини облікової справи платника податків. Про направлення такого повідомлення вноситься запис до журналу обліку повідомлень про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою №19-ОПП (додаток 22).

Доказів вжиття підрозділами податкової міліції належних та достатніх заходів на підтвердження відсутності платника податків за місцезнаходженням або виявлення підрозділами податкової міліції невідповідності фактичного місцезнаходження платника податків відомостям Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідачем до матеріалів справи не надано, крім того акт на підставі якого проведена перевірка не міг бути підставою її здійснення.

Таким чином, складання податковим органом та направлення до державного реєстратора повідомлення за формою №18-ОПП є неправомірним.

Отже, колегія суддів погоджується із судами попередніх інстанцій, що запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу вчинений не у визначений законом спосіб (з порушенням встановленого законом місячного терміну), на підставі направлення, правомірність формування якого з наданих суду документів не вбачається. Рішення щодо анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість прийнято на підставі неправомірного запису у державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм правильну юридичну оцінку. Порушень норм матеріального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 222, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.07.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров З оригіналом згідно Помічник судді О.Я. Меньшикова

Суддя О.І. Степашко