Court ruling № 23739014, 23.04.2012, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2012 року м. Київ К-51152/09

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва

на постанову Господарського суду м.Києва від 12.05.2008 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2009

у справі №49/71-А

за позовом Приватного малого підприємства «Модус»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду м.Києва від 12.05.2008, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2009, позов задоволено повністю. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м.Києва №0003262304/0 від 14.05.2007.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового про відмову в позові, з підстав порушення норм матеріального права.

Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено виїзну планову перевірку з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2003 по 30.09.2006, за наслідками якої складено акт від 28.04.2007 №1070/2304/19486749.

За висновками акта перевірки позивачем допущено порушення пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» у зв'язку з віднесенням 589195,20 грн. до складу податкового кредиту з податку на додану вартість за березень-жовтень 2005 року на підставі податкових накладних одержаних від ТОВ «Торіус-Плюс ЛТД», яке не є платником ПДВ.

Такі висновки мотивовані тим, що рішенням Дніпровського районного суду м.Києва від 26.01.2007 установчі документи та свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Торіус-Плюс ЛТД» визнані недійсними, актом ДПІ у Дніпровському районі м.Києва №29-239/43 від 22.03.2007 свідоцтво платника ПДВ анульовано.

На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0003262304/0 від 14.05.2007, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 883792,50 грн., у т.ч. основний платіж 589195,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 294597,50 грн.

Згідно пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Відповідно до пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено, що право на нарахування податку і складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку на додану вартість в порядку, передбаченому ст.9 цього Закону.

Положенням про реєстр платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України №79 від 01.03.2000, передбачено, що свідоцтво платника ПДВ діє до дати анулювання, про що податковим органом складається відповідний акт.

Таким чином, суди попередніх інстанцій, встановивши факт придбання позивачем протягом березня-жовтня 2005 року товарів у ТОВ «Торіус-Плюс Лтд»на загальну суму 3535171,50 грн. та сплати у складі їх вартості податку на додану вартість в сумі 589195,00 грн., що не заперечується відповідачем, дійшли вірного висновку про правомірне віднесення зазначених сум до складу податкового кредиту на підставі належно оформлених податкових накладних.

На час укладання та виконання угод між позивачем та ТОВ «Торіус-Плюс Лтд», останнє було зареєстровано як суб'єкт підприємницької діяльності та як платник податку на додану вартість, акт про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість №29-239/43 складено податковим органом 22.03.2007.

Крім того, юридичним наслідком визнання недійними установчих документів мало б бути скасування державної реєстрації підприємства та здійснення ліквідаційної процедури, під час якої вирішуються питання про задоволення вимог кредиторів, в тому числі держави. Визнання недійсними установчих документів підприємства не тягне за собою недійсність всіх угод, укладених з моменту його державної реєстрації і до моменту виключення з державного реєстру. Доказів виключення ТОВ «Торіус-Плюс Лтд»з державного реєстру суду не надано.

Крім того, покладене в основу висновків податкового органу рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 26.01.2007 скасовано ухвалою Дніпровського районного суду м.Києва від 10.05.2007 за нововиявленими обставинами, ухвалою цього суду від 24.07.2007 позовна заява залишена без розгляду.

За таких обставин, судова колегія погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що на час видачі податкових накладних ТОВ «Торіус-Плюс Лтд»було платником ПДВ, податкові накладні видані з дотриманням приписів пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», у зв'язку з чим підстав для позбавлення позивача права на формування податкового кредиту за цими операціями немає.

З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій свідчать про правильне застосування норм матеріального права.

Підстав для скасування судових рішень, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва відхилити, а постанову Господарського суду м.Києва від 12.05.2008 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2009 залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді О.М.Нечитайло

Н.Г.Пилипчук

Суддя Л.В. Ланченко