log in
ENG
УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
----------------------------------------
* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
| Від "14" серпня 2008 р. | Справа № 5/481 Господарський суд Житомирської області у складі: Головуючого судді судді Брагіної Я.В. судді за участю представників сторін від позивача не з'явився (був присутній представник у засіданні 26.06.08. Ткач І.М., довір. від 01.01.08.) від відповідача не з'явився
Розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніфарма" (м.Київ) до Приватного підприємця ОСОБА_1(м. Малин) про стягнення 9790,45 грн.
Спір розглядався у більш тривалий термін на підставі ч.3 ст.69 ГПК України.
Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 9183,98грн. заборгованості за поставлений товар, 291,83грн. пені, 29,94грн. 3% річних від суми боргу та 284,70грн. інфляційних нарахувань. В судовому засіданні 26.06.08. представник позивача підтримав позовні вимоги частково та повідомив суд, що після звернення з позовом до суду відповідач частково провів розрахунок з позивачем. В судове засідання 14.08.08. не з'явився, надіслав факсимільне повідомлення, в якому зазначає, що відповідач сплатив основний борг повністю, підтримує позов у частині стягнення пені, інфляційних та річних. Представник відповідача в засідання суду не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений вчасно і належним чином. Справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України. Суд дослідив в судовому засіданні документи, а саме: договір поставки №34/к-п/07 від 26.02.08р., накладні, розрахунок суми позову, свідоцтво про державну реєстрацію, довідки про включення до ЄДРПОУ, виписки з банку та інші матеріали справи. Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, ВСТАНОВИВ: 26.02.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юніфарм" (позивач) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1(відповідач) був укладений договір поставки № 34/к-п/07 (далі за текстом - договір), згідно якого позивач (постачальник за договором) зобов'язався поставити та передати у власність відповідачу (покупцю за договором) товар, а відповідач - оплатити його. (а.с. 6 - 7). На виконання умов договору, згідно видаткових накладних №8025680, №8025681, №8025740 від 19.03.08 і №8030269, №8030270 від 02.04.08 та довіреностей (а.с.8-30) позивач поставив відповідачу продукцію в кількості, асортименті та ціні, вказаних у даних видаткових накладних на загальну суму 10683,98грн. За вищевказаним договором поставки (п.6.1.) відповідач зобов'язався оплатити придбану продукцію протягом 7-ми календарних днів з дати поставки. Проте, відповідач за отриману продукцію розрахувався з позивачем частково на день звернення з позовом до суду. Але під час розгляду справи позивач повністю сплатив основний борг, про що свідчать виписки з банку та факсимільне повідомлення позивача від 14.08.08. Оскільки, після звернення позивача з позовом до суду відповідач сплатив основний борг, то в частині стягнення 9183,98грн. основного боргу, провадження у справі суд припиняє на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України - за відсутністю предмету спору. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші, тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України). Відповідно до ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Згідно з положеннями ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Частиною першою ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України). У відповідності до п.7.2 договору, покупець за порушення строків оплати за поставлений товар платить постачальнику пеню в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ . Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України). Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України (далі ГК України), штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. З наявного в позовній заяві розрахунку суми пені вбачається, що вона обчислена правильно, виходячи з вимог ч. 2 ст. 232 ГК України і становить 291,83грн. Перевіривши розрахунок пені господарський суд приходить до висновку про його обгрунтованість. Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. З розрахунку позивача, до якого у господарського суду відсутні заперечення, сума 3-х % річних та інфляційних вираховувалась також правильно, та відповідно становлять 29,94грн. та 284,70грн. Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, суму основного боргу сплатив під час розгляду справи у суді. Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення 291,83грн. пені, 284,70грн. інфляційних та 29,94грн. 3% річних обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які знаходяться в матеріалах справи та підлягають задоволенню і припинення провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 9183,98грн. Судові витрати покладаються на відповідача, оскільки основний борг сплачено після порушення провадження у справі. Керуючись ст.ст.526, 549, 625, 692, 712 ЦК України, ст.ст.193, 230, 232 ГК України, ст.ст.33, 34, 43, 44, 49, 75, п.1-1 ст.80, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд ВИРІШИВ: 1.Позов задовільнити частково. 2.Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1та АДРЕСА_2, р/р НОМЕР_1 в філії ЖРУ ЗАТ КБ "Приватбанк" м. Житомир, МФО 311744, ідентифікаційний код НОМЕР_2 , - на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніфарма, 04073, м. Київ, пр. Московський, 21, а, р/р 26007103641 в ТОВ "Артем-Банк", МФО 300885, код 24376098" - 291,83грн. - пені, - 284,70грн. - інфляційних, - 29,94грн. - 3% річних, - 102,00грн. - витрати, пов'язані із сплатою державного мита, - 118,00грн. - витрати, пов'язані із сплатою за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. 3. Припинити провадження у справі у частині стягнення основного боргу в сумі 9183,98грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
|
