Court ruling № 23724237, 26.04.2012, Dokuchaievsk City Court of Donetsk Oblast

Справа № 2/0515/148/2012

УХВАЛА

про забезпечення позову

20 квітня 2012 року місто ДОКУЧАЄВСЬК

Суддя Докучаєвського міського суду Донецької області Сєлін Є.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про забезпечення позову по цивільній справі № 2/0515/148/2012 за позовом ОСОБА_1 і ОСОБА_2 до ОСОБА_3, виконавчого комітету Докучаєвської міської ради Донецької області та ОСОБА_4 про розірвання договору купівлі-продажу недобудованого жилого будинку, визнання права власності на нього за померлою особою; встановлення факту прийняття спадщини спадкоємцем після смерті спадкодавця, визнання права власності на цей будинок за спадкоємцем; визнання правочину укладеним, визнання осіб такими, що добросовісно придбали це нерухоме майно, визнання за ними право власності на нього,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 і ОСОБА_2 - 27.02.2012р. звернулися до суду із вказаним позовом.

19.04.2012р. на адресу суду надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на будинок АДРЕСА_1 та заборони здійснювати відносно нього будь-які дії, із посиланням на те, що невжиття зазначених заходів може зробити неможливим виконання рішення суду.

Перевіривши матеріали справи вважаю, що заява ОСОБА_1 і ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню за наступних підстав:

Подана заява за формою та змістом відповідає вимогам ч. 2 ст. 151 ЦПК України.

Статтею 151 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно частини 1 статті 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі. У зв'язку із цим, відповідно до пункту 16 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції»вжиття заходів забезпечення позову можливе не лише при проведенні попереднього судового засідання, здійсненні процесуальних дій з підготовки справи до судового розгляду під час судового розгляду, а й одночасно з відкриттям провадження у справі чи після постановлення такої ухвали.

Вживаючи заходи забезпечення позову, необхідно враховувати роз*яснення, які дані в постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», згідно пункту 4 якої, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з*ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосовувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно доказів, наданих позивачами на підтвердження своїх вимог, між сторонами виник спір щодо нерухомого майна, а саме будинку АДРЕСА_1.

Обставини справи дають підстави припускати, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду. Тому вид забезпечення позову, про який просить заявник у поданій заяві, а саме про накладення арешту на майно, може бути застосований судом.

Вимогу про заборону здійснювати відносно вказаного нерухомого майна будь яких дій, то суд вважає її зайвою, оскільки накладення арешту на майно, передбачає вжиття даних заходів.

Виходячи із викладеного, керуючись ст. ст. 151-153, 209 ЦПК України, постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»та постановою Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 червня 2009 року «про застосування норм цивільного законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», суддя

УХВАЛИВ:

Вказану заяву про забезпечення позову задовольнити частково.

Накласти арешт на нерухоме майно, а саме на будинок АДРЕСА_1, 40 відсотків якого згідно Договору купівлі-продажу не закінченого будівництвом жилого будинку, посвідченого 25.04.1997р. приватним нотаріусом Волноваського районного нотаріального округу Донецької області ОСОБА_5 та зареєстрованим в реєстрі за № 6 -належить ОСОБА_3.

На виконання вимог ч.5 ст.153 ЦПК України, копію цієї ухвали надіслати заявнику та заінтересованим особам для відома, а Відділу державної виконавчої служби Докучаєвського міського управління юстиції у Донецькій області для виконання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі протягом п'яти днів з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя