Decision № 23718902, 12.04.2012, Central District Court of Makiivka City

Центрально-Міський районний суд м.Макіївки

Справа № 2-2419/11

Провадження № 2/552/402/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2012 року м. Макіївка

Центрально-Міський районний суд міста Макіївка Донецької області у складі

головуючої судді Неженцевої О.В.

при секретарі Бабич Т.П.

за участю представника позивача ОСОБА_1

відповідачів ОСОБА_2

ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду в м. Макіївка цивільну справу за позовом акціонерного товариства «ПроКредитБанк»в особі регіонального управління в місті Донецьку до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат,

В С Т А Н О В И В:

04 листопада 2011 року акціонерне товариство "ПроКредитБанк" (далі -банк) звернулося до суду з уточненим і доповненим під час розгляду справи позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по кредитному договору та судових витрат, мотивуючи свої вимоги порушенням відповідачами зобов'язань відповідно до умов договору.

У судовому засіданні представник позивача -ОСОБА_1, що діє за довіреністю юридичної особи, підтримав заявлені вимоги, в обґрунтування яких послався на обставини і факти, викладені в позовній заяві, та зазначив, що 19 вересня 2007 року між АТ «ПроКредитБанк»та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит на задоволення особистих потреб на умовах забезпечення, строковості, повернення та плати за користування у сумі 19000 доларів США зі сплатою 16% річних на строк кредитування 36 місяців до 19 вересня 2010 року, шляхом перерахування коштів на рахунок позивача № НОМЕР_4. 17 квітня 2009 року кредитний договір було викладено у новій редакції. Повернення кредиту передбачалось щомісячними платежами згідно узгодженого графіку. На забезпечення виконання зобов'язань за даним договором 17 квітня 2009 року між банком і відповідачкою ОСОБА_3 було укладено договір поруки, за яким відповідачка виступила поручителем ОСОБА_2 і взяла на себе зобов'язання щодо погашення заборгованості у повному обсязі за письмовою вимогою банку в разі невиконання позичальником умов кредитного договору.

Позичальник ОСОБА_2, який отримав суму кредиту в повному обсязі, що підтверджується випискою з особового рахунку № НОМЕР_4 за 19 вересня 2007 року, не виконував належним чином своїх зобов'язань по своєчасному поверненню кредиту та сплаті відсотків за користування ним, а ОСОБА_3 як поручитель, не бажала добровільно виплатити грошові платежі ОСОБА_2, унаслідок чого за цим договором станом на 05 січня 2012 року мала місце заборгованість у сумі 122 015 грн. 09 коп., у тому числі: капітал кредиту -1718 доларів США 81 цент, що за курсом НБУ складає 13 732 грн. 95 коп.; відсотки за фактичне (неправомірне) користування простроченим капіталом -1023 доларів США 79 центів, що за курсом НБУ складає 8179 грн. 88 коп., пеня - 100 102 грн. 26 коп., у зв*язку з чим позивач і вимушений був звернутися до суду з питання примусового стягнення заборгованості за кредитним договором.

Враховуючи те, що на час вирішення судом спору по суті, відповідачами було проведено оплату в сумі 250 доларів США, яка зарахована на оплату капіталу кредиту, представник позивача уточнив і зменшив позовні вимоги та просив, посилаючись на протиправність дій відповідачів, які суттєво порушують законні права кредитора, стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором станом на 05 січня 2012 року у розмірі 120 018 грн. 84 коп., у тому числі: капітал кредиту -11736 грн. 70 коп.; відсотки за фактичне (неправомірне) користування простроченим капіталом -8179 грн. 88 коп., пеня - 100 102 грн. 26 коп., понесені судові витрати в сумі 1340 грн. 15 коп. Обґрунтовуючи зазначені позовні вимоги, представник позивача просив суд у разі зменшення розміру пені, врахувати інтереси не тільки відповідачів по справі, а і кредитної установи.

У судовому засіданні відповідачі ОСОБА_2 і ОСОБА_3 позовні вимоги визнали частково, погодившись з тим, що порушили взяті на себе зобов'язання за кредитним договором № 10.5518 від 19 вересня 2007 року та договору поруки № 82081-ДП1 від 17 квітня 2009 року, тому визнали позовні вимоги в частині розміру нарахованої заборгованості по капіталу кредиту в сумі 11736,70 грн., відсоткам в сумі 8179,88 грн., та необхідністю сплати судових витрат в сумі 1340,15 грн. Не визнавши розмір нарахованої пені, просили на підставі положень частини 3 статті 551 ЦК України зменшити її розмір, зазначивши при цьому, що нарахований позивачем розмір пені значно перевищує розмір збитків по договору.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи і дослідивши надані докази, суд в межах заявлених позовних вимог (ст.11 ЦПК України) установив наступне.

Приписами частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

19 вересня 2007 року юридична особа -закрите акціонерне товариство "ПроКредитБанк" в особі філії, яке змінило назву на акціонерне товариство «ПроКредитБанк»(кредитор) і громадянин України ОСОБА_2 (позичальник) уклали договір кредиту № 10.5518, за яким кредитор зобов'язався надати позичальнику кредит у розмірі 19000 доларів США, шляхом перерахування коштів на рахунок позичальника № НОМЕР_4 на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, на строк 36 місяців до 19 вересня 2010 року, зі сплатою процентної ставки 16% річних за користування кредитом, а позичальник зі своєї сторони зобов'язався отримати кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути кредитору основну суму кредиту, сплатити проценти за користування ним, а також виконати інші обов'язки, визначені цим договором.

17 квітня 2009 року кредитний вищезазначений кредитний договір було викладено в новій редакції.

17 квітня 2009 року між закритим акціонерним товариством «ПроКредитБанк»в особі філії, яке змінило назву на акціонерне товариство «ПроКредитБанк» і громадянкою України ОСОБА_3 по кредитному договору № 10.5518 від 19 вересня 2007 року був укладений договір поруки № 82081-ДП1, за якими ОСОБА_3 зобов'язалася перед банком нести солідарну з ОСОБА_2 відповідальність за виконання останнім зобов'язань по кредитному договору в сумі 19000 доларів США на строк 36 місяців, зі сплатою процентів за користування кредитом, виходячи із 16% річних.

Судом встановлено, що кредитний договір і договір поруки укладені у письмовій формі, підписані уповноваженими на це посадовими особами закритого акціонерного товариства «ПроКредитБанк», яке змінило назву на публічне акціонерне товариство «ПроКредитБанк»та особисто ОСОБА_2 та ОСОБА_3, зміст правочинів не суперечить актам цивільного законодавства та моральним засадам суспільства і на підставі статті 629 ЦК України ці договори є обов'язковим для виконання.

Статтею 204 ЦК України проголошена презумпція правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За правилами статей 525, 526 і 527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор -прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Одностороння відмові від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Наявними в матеріалах справи документами підтверджено, що банк повністю виконав умови кредитного договору, шляхом перелічення 19 вересня 2007 року коштів в сумі 19000 доларів США на рахунок ОСОБА_2 № НОМЕР_4, що підтверджено відповідною випискою з особового рахунку.

Згідно довідки-розрахунку АТ «ПроКредитБанк»заборгованість відповідача ОСОБА_2 перед банком за кредитним договором за станом на 05 січня 2012 року становила 122 015 грн. 09 коп., а на час вирішення спору по суті, з урахуванням проведеної відповідачем оплати в сумі 250 доларів США та зменшення позовних вимог, сума заборгованості стала складати 120 018 грн. 84 коп., із яких: заборгованість за капіталом кредиту - 11736 грн. 70 коп., відсотки за фактичне (неправомірне) користування простроченим капіталом -8179 грн. 88 коп., пеня -100 102 грн. 26 коп.

З огляду на наведене суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 порушувалися умови укладеного договору по своєчасному поверненню суми кредиту та сплаті відсотків за користування ним, унаслідок чого утворився борг перед позивачем у первісно зазначеній у позовній заяві сумі, а ОСОБА_3, незважаючи на письмові вимоги Банку, не виконує своїх обов'язків поручителя і не сплачує позивачу заборгованості ОСОБА_2 Таким чином, суд визнає, що відповідачі в односторонньому порядку відмовились від належного виконання взятих на себе зобов'язань за договорами.

Невиконання або неналежне виконання сторонами договору своїх обов'язків тягне правові наслідки, передбачені статтею 611 ЦК України, зокрема: сплати неустойки (штраф, пеня) і відшкодування збитків та моральної шкоди.

Суд визнає правильним представлений АТ «ПроКредитБанк»розрахунок періоду і суми заборгованості, що утворилась у ОСОБА_2 за кредитним договором № 10.5518 від 19 вересня 2007 року, суми нарахованої пені. Розрахунок відповідає умовам укладеного договору.

Згідно з вимогами ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Сторони по договору поруки № 82081-ДП1 від 17 квітня 2009 року у розділі 3 визначили, що у випадку невиконання боржником всіх або окремих взятих на себе зобов'язань по кредитному договору поручитель несе солідарну відповідальність перед банком за виконання боргових зобов'язань у тому ж обсязі що й боржник, включаючи сплату основного боргу за кредитним договором, нарахованих відсотків за користування кредитом та неустойки, відшкодування збитків.

Умовами п.5.3 кредитного договору визначено, що у випадку порушення строків погашення грошових зобов'язань позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі 0.5 відсотка від суми непогашеної заборгованості за кожний календарний день прострочення. За даними позивача сума пені станом на 05 січня 2012 року становить 100 102 грн. 84 коп.

Відповідно до положень частини 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки ( штраф, пеня) може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Із матеріалів справи убачається, що відповідач ОСОБА_2 не працює, є пенсіонером, має захворювання серцево-судинної системи, у зв'язку з чим потребує постійних витрат на лікування (а.с.55,62).

Крім того відповідачі під час розгляду справи в суді сплатили частину боргу в сумі 250 доларів США, що підтвердив і представник позивача.

З огляду на вищезазначені обставини, які мають істотне значення, та на той факт, що заявлена до стягнення сума пені 100 102 грн. 26 коп. значно перевищує суму самого кредиту та відсотків, суд вважає за необхідне застосувати правило частини 3 статті 551 ЦК України про співмірність вимог з розміром заподіяних збитків із врахуванням таких істотних обставин справи як часткове погашення позичальником кредиту, майновий стан відповідачів, та того факту, що непомірні для сімей відповідачів грошові зобов'язання негативно відобразяться на членах сім*ї та викличуть загрозу позбавлення необхідних коштів на їх щоденне утримання.

Проаналізувавши встановлені фактичні обставини по справі, оцінивши представлені сторонами в силу статті 60 ЦПК України докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 належним чином не виконують зобов'язання, передбачені укладеними в установленому законом порядку кредитним договором і договором поруки по сплаті кредиту, відсотків та пені, тому позовні вимоги ПАТ «ПроКредитБанк»про стягнення заборгованості по кредитному договору, відсотків та пені підлягають частковому задоволенню у розмірі пені співмірної сумі основного боргу за кредитом у сумі 11736 грн. 70 коп.

Позивачем, на користь якого ухвалено судове рішення, документально підтверджені платіжним дорученням сплата при зверненні з позовом до суду судового збору в розмірі 1220 грн. 15 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн. (а.с. 3,4).

Враховуючи вищенаведене та відповідно до вимог статті 88 ЦПК України понесені судові витрати у загальній сумі 1340 грн. 15 коп. підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача в повному обсязі.

Керуючись статтями 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, статтями 204, 525-527, 551, 553, 554, 555, 611, 629, 1054 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги акціонерного товариства «ПроКредитБанк»задовольнити частково.

Стягнути у солідарному порядку з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, (ідентифікаційний номер НОМЕР_3), який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, (ідентифікаційний номер НОМЕР_2), яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, на користь акціонерного товариства «ПроКредитБанк»(юридична адреса: 033115, м. Київ, пр.Перемоги, 107 а, код ЄДРПОУ 21677333, рахунок № 2290970004 в АТ «Прокредит Банк», МФО 320984) заборгованість по кредитному договору № 10.5518 від 19 вересня 2007 року: за капіталом кредиту у сумі 11 736 грн. 70 коп., проценти за фактичне користування простроченим капіталом у сумі 8179 грн. 88 коп., пеню у сумі 11 736 грн. 70 коп., судові витрати по справі в сумі 1340 грн. 15 коп., а всього -загальну суму 32 993 грн. 43 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду Донецької області через Центрально-Міський районний суд м. Макіївки протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час оголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя